Доступність посилання

ТОП новини

Звільнення генерала Небойши Павковича, начальника Генштабу Збройних сил Югославії, стало приводом до ще одного політично-шпигунського скандалу у Белграді


Звільнення генерала Небойши Павковича, начальника Генштабу Збройних сил Югославії, стало приводом до ще одного політично-шпигунського скандалу у Белграді

Белград, 2 липня 2002 – Чимало політологів у зв’язку з цим запитують: хто керує країною та куди її веде нинішня влада?

Генерал Небойша Павкович не належав до популярних людей. Більшість громадян його зневажала через те, що він по - підлабузницьки ставився як до Мілошевича, так і до Коштуніци. Проте, його раптове звільнення викликало обурення інтелектуальної громадськості, оскільки глава держави діяв не на підставі рішень Верховної ради оборони, а на підставі повноважень, які собі привласнив колишній президент. Навіть ті, котрі ще два роки тому вимагали звільнення славолюбного генерала, попереджають, що Коштуніца повинен був дотримуватися процедури.

Скандал, згідно з опитуваннями громадської думки, збільшив недовір’я громадян до держави, як до сільських органів влади, до судів, митної служби й банків, поліції, політичних діячів, так і навіть до засобів масової інформації. Люди впевнені, що їх усі обманюють, а державні інституції нині служать лише тим, хто ними керує.

Впродовж минулих вихідних Президент Коштуніца і прем’єр-міністр Сербії Зоран Джінджич написали на замовлення газети “Політика”, кожен-свій матеріал, в яких висловили свої погляди на ситуацію в країні. Глава держави порівнює нинішній стан з тим, який панував у тридцяті роки дев’ятнадцятого століття, коли група борців за конституцію намагалася створити й зміцнити державні інституції після кількох століть турецької влади. Джінджич також повертається в минуле. На його думку, ситуація подібна до тієї, яка була на початку двадцятого століття, коли тонка верства освіченого громадянства прагнула прискорено повести Сербію до Європи. За словами прем’єра, сербська історія багато в чому нагадує Сізіфову працю: одні покоління будують і модернізують, інші руйнують і деградують. Після спалахів енергії й творчості надходять часи колективної зневіри й малодушності.

Люті політичні вороги Коштуніца й Джінджич близькі в одному: Сербії необхідна цілковита відбудова.

Саме в день коли надруковано згадані матеріали у Белграді відбулися демонстрації прихильників екс-президента Мілошевича та колишнього лідера опозиції Вука Драшковича. Одні виступали за повернення колишнього режиму, інші за монархію. Наразі ані соціалісти ані Драшкович неспроможні серйозно загрожувати урядові. Проте, зволікання з перебудовою й сварки у правлячій коаліції безпосередньо сприяють силам, які виступають проти європеїзації й демократизації Сербії.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG