Брюссель, 2 липня 2002 – Головна тема дискусій під час майбутнього саміту Україна–ЄС, зазначили під час брифінгу в Єврокомісії її представники, стосуватиметься розширення Європейського Союзу та розвитку подальшого двостороннього співробітництва саме з огляду на це розширення. У Копенгаґені планується також підписати угоду про науково-технічне співробітництво між Україною і ЄС та обговорити низку інших питань.
Саміт Україна–ЄС, який відбудеться в столиці Данії Копенгаґені увечері в середу, заявив журналістам представник Європейської Комісії Рейо Кемппінен, в основному присвячуватиметься питанням розширення ЄС і розвитку співробітництва з Україною в процесі розширення Євросоюзу. Рейо Кемппінен додав, що від цього саміту Євросоюз не очікує якогось особливого прориву в узаєминах із Україною і що ЄС не дійде у стосунках із Україною так далеко, як із Росією – діалог із Україною стосуватиметься віддаленіших перспектив. Однак, продовжив представник Єврокомісії, ми намагатимемось ці стосунки поліпшувати, оскільки Україна лишається стратегічним партнером Європейського Союзу.
Така несподівана заява представника Єврокомісії дещо спантеличила моїх колеґ, які відразу поцікавились: а чого ж такого конкретного і помітного досяг Європейський Союз у співпраці з Росією?
Рейо Кемппінен пояснив це тим широким спектром домовленостей, яких удалося досягти між Росією і ЄС під час московського саміту 28 травня.
Проте інший представник Європейської Комісії, співробітник директорату в узаєминах із Україною Ґергард Логан зазначив, що під час саміту в Копенгаґені будуть і практичні досягнення, а саме буде підписано угоду про науково-технічне співробітництво.
На запитання журналістів, що гальмує розвиток співпраці між Україною і Європейським Союзом, Ґергард Логан відповів, що головна причина криється в дуже повільному просуванні реформ у демократичній сфері, зокрема в царині свободи преси, в реформуванні законодавства. Україна дуже повільно посувається до вступу у Світову Організацію Торгівлі, а це блокує створення між ЄС і Україною зони вільної торгівлі. Ну і звісно, на перепоні ще стоять поствиборчі політико-економічні негаразди в українському суспільстві.
Саміт Україна–ЄС, який відбудеться в столиці Данії Копенгаґені увечері в середу, заявив журналістам представник Європейської Комісії Рейо Кемппінен, в основному присвячуватиметься питанням розширення ЄС і розвитку співробітництва з Україною в процесі розширення Євросоюзу. Рейо Кемппінен додав, що від цього саміту Євросоюз не очікує якогось особливого прориву в узаєминах із Україною і що ЄС не дійде у стосунках із Україною так далеко, як із Росією – діалог із Україною стосуватиметься віддаленіших перспектив. Однак, продовжив представник Єврокомісії, ми намагатимемось ці стосунки поліпшувати, оскільки Україна лишається стратегічним партнером Європейського Союзу.
Така несподівана заява представника Єврокомісії дещо спантеличила моїх колеґ, які відразу поцікавились: а чого ж такого конкретного і помітного досяг Європейський Союз у співпраці з Росією?
Рейо Кемппінен пояснив це тим широким спектром домовленостей, яких удалося досягти між Росією і ЄС під час московського саміту 28 травня.
Проте інший представник Європейської Комісії, співробітник директорату в узаєминах із Україною Ґергард Логан зазначив, що під час саміту в Копенгаґені будуть і практичні досягнення, а саме буде підписано угоду про науково-технічне співробітництво.
На запитання журналістів, що гальмує розвиток співпраці між Україною і Європейським Союзом, Ґергард Логан відповів, що головна причина криється в дуже повільному просуванні реформ у демократичній сфері, зокрема в царині свободи преси, в реформуванні законодавства. Україна дуже повільно посувається до вступу у Світову Організацію Торгівлі, а це блокує створення між ЄС і Україною зони вільної торгівлі. Ну і звісно, на перепоні ще стоять поствиборчі політико-економічні негаразди в українському суспільстві.
