Київ, 8 липня 2002 - З 1 липня цього року розпочав діяльність Міжнародний кримінальний суд. Передбачається, що до кримінальної відповідальності будуть притягнуті конкретні особи, котрі причетні до скоєння військових злочинів, злочинів проти людства та геноциду. Україна підписала Римський Статут Міжнародного кримінального Суду. Зараз іде процес його ратифікації. На думку міжнародних правозахисників, для ратифікації цього документа Україна має внести зміни до національного законодавства. Наша київська кореспондентка Надія Шерстюк розмовляє з представниками української асоціації міжнародної правозахисної організації «Amnesty іnternatіonal” Наталкою Дульнєвою і Світланою Маринцовою.
Надія Шерстюк
Наталю, розкажіть, будь ласка, про зміст і мету Міжнародного Кримінального Суду.
Наталія Дульнєва
Створення Міжнародного Кримінального Суду (МКС) – це, можна сказати, нова ера в історії людства. До появи МКС не було такої судової установи, яка би карала конкретних осіб за найгірші злочини в історії людства (геноцид, військові злочини). Уперше ідея про такий постійно діючий міжнародний судовий орган з'явилася, між іншим, в середовищі міжнародних правозахисних організацій, таких як “Amnesty іnternatіonal”, Human Rіghts Watch, котрі створили цілу коаліцію за створення МКС. 17 липня 1997 року Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду був ухвалений на спеціальній дипломатичній конференції. Більше 150 держав підписали цей статут. 11 квітня цього року в Нью-Йорку відбулася спеціальна святкова сесія під час проведення Асамблеї ООН. На ній десять держав пред'явили свої ратифікаційні грамоти. Загалом, 66 держав світу, крім Сполучених Штатів, ратифікували Римський Статут. США відкликали свій підпис 6 травня цього року. З точки зору не лише правозахисних організацій, але й таких міждержавних установ, як ООН, Єврокомісія це був дуже дивний крок. Верховний Комісар ООН з прав людини Мері Робінсон назвала рішення Сполучених Штатів “тривожним сигналом”.
Надія Шерстюк
Україна також підписала Римський Статут. Що це дасть Україні? Чим викликана така необхідність?
Наталія Дульнєва
По-перше, Україна є членом ООН, підкоряється статуту цієї організації. Українська держава повинна брати участь в усіх міжнародних угодах, спрямованих на дотримання прав людини. А одне з найголовніших прав людини - це подолання безкарності. Річ у тім, що головним принципом Римського Статуту є так звана універсальна юрисдикція. Це означає, що, якщо злочин відбудеться в будь-якій точці світу, усі держави, які підписали Статут, повинні зреагувати й викорінити цей злочин. Кожна країна, яка ратифікує Римський Статут, стає учасником цього процесу. Наприклад, якщо громадянин держави, що ратифікувала Римський Статут, був причетний до скоєння геноциду чи злочинів проти людства або на території цієї держави, або поза її межами, то держава повинна видати цього громадянина Міжнародному кримінальному суду.
Світлана Маринцова
Для ратифікації Римського Статуту Україна зобов'язана внести зміни до власного законодавства, тому що в українському законодавстві нема визначення “злочини проти людства” і “військові злочини”. Згідно Конституції України Верховний Суд є найвищим судовим органом. Треба внести до Основного Закону поправку про те, що Україна має право співробітничати з додатковими органами судочинства. Цим органом є Міжнародний Кримінальний Суд.
Наталія Дульнєва
Текст поправок до Конституції вже розроблений Міністерством закордонних справ і Міністерством юстиції. Зараз перебуває на розгляді в Адміністрації Президента.
Надія Шерстюк
Наталю, розкажіть, будь ласка, про зміст і мету Міжнародного Кримінального Суду.
Наталія Дульнєва
Створення Міжнародного Кримінального Суду (МКС) – це, можна сказати, нова ера в історії людства. До появи МКС не було такої судової установи, яка би карала конкретних осіб за найгірші злочини в історії людства (геноцид, військові злочини). Уперше ідея про такий постійно діючий міжнародний судовий орган з'явилася, між іншим, в середовищі міжнародних правозахисних організацій, таких як “Amnesty іnternatіonal”, Human Rіghts Watch, котрі створили цілу коаліцію за створення МКС. 17 липня 1997 року Римський Статут Міжнародного Кримінального Суду був ухвалений на спеціальній дипломатичній конференції. Більше 150 держав підписали цей статут. 11 квітня цього року в Нью-Йорку відбулася спеціальна святкова сесія під час проведення Асамблеї ООН. На ній десять держав пред'явили свої ратифікаційні грамоти. Загалом, 66 держав світу, крім Сполучених Штатів, ратифікували Римський Статут. США відкликали свій підпис 6 травня цього року. З точки зору не лише правозахисних організацій, але й таких міждержавних установ, як ООН, Єврокомісія це був дуже дивний крок. Верховний Комісар ООН з прав людини Мері Робінсон назвала рішення Сполучених Штатів “тривожним сигналом”.
Надія Шерстюк
Україна також підписала Римський Статут. Що це дасть Україні? Чим викликана така необхідність?
Наталія Дульнєва
По-перше, Україна є членом ООН, підкоряється статуту цієї організації. Українська держава повинна брати участь в усіх міжнародних угодах, спрямованих на дотримання прав людини. А одне з найголовніших прав людини - це подолання безкарності. Річ у тім, що головним принципом Римського Статуту є так звана універсальна юрисдикція. Це означає, що, якщо злочин відбудеться в будь-якій точці світу, усі держави, які підписали Статут, повинні зреагувати й викорінити цей злочин. Кожна країна, яка ратифікує Римський Статут, стає учасником цього процесу. Наприклад, якщо громадянин держави, що ратифікувала Римський Статут, був причетний до скоєння геноциду чи злочинів проти людства або на території цієї держави, або поза її межами, то держава повинна видати цього громадянина Міжнародному кримінальному суду.
Світлана Маринцова
Для ратифікації Римського Статуту Україна зобов'язана внести зміни до власного законодавства, тому що в українському законодавстві нема визначення “злочини проти людства” і “військові злочини”. Згідно Конституції України Верховний Суд є найвищим судовим органом. Треба внести до Основного Закону поправку про те, що Україна має право співробітничати з додатковими органами судочинства. Цим органом є Міжнародний Кримінальний Суд.
Наталія Дульнєва
Текст поправок до Конституції вже розроблений Міністерством закордонних справ і Міністерством юстиції. Зараз перебуває на розгляді в Адміністрації Президента.
