Белґрад, 12 липня 2002 – Зоран Лiлич був президентом Югославiї вiд 1993 до 1997 року. Краще сказати, що вiн був формальним главою держави, оскiльки вся влада була в руках Слободана Мiлошевича, який на той час був президентом Сербiї. Вiд 1997 року пан Лiлич був радником Мiлошевича, з яким розiйшовся пiд час повiтряних ударiв НАТО. Два роки тому Лiлича звiльнено з роботи, оскiльки вiн вiдмовився пiдтримати Мiлошевича в його останнiй передвиборчiй кампанії.
Нещодавно Лiлич заявив, що вiн кiлька разiв зустрiчався з представниками Гаазької прокуратури та що відкинув їхню вимогу свiдчити проти Мiлошевича. Вiдтак колишнiй президент уточнив, що буде свiдчити у разі, якщо цього вимагатимуть вiд нього державнi органи. Саме так i сталося.
Щоправда, всi чомусь дуже поспiшали. До бюро Лiлича в четвер о чотирнадцятiй годинi прийшли представники прокуратури й сербської полiцiї і вручили йому вимогу термiново поїхати на летовище, де на нього вже чекав спеціальний лiтак. Дружина Лiлича каже, що її чоловiк не поїхав до Гааґи добровiльно. Його адвокат процедуру дипломатично назвав “трохи незвичайною”, а окремi юристи заявляють, що йдеться про скандал. Союзний югославський мiнiстр закордонних справ Ґоран Свiланович пояснив, що вiн у четвер розмовляв із Лiличем та що жодних непорозумiнь не було. За словами Свiлановича, уряд Югославiї найближчим часом звiльнить Лiлича вiд повинностi зберiгати державнi таємниці.
Белґрадська преса пише, що вiд Лiлича в Гаазi вимагатимуть, зокрема, подробицi щодо командування Збройними силами, оскiльки прокуратурі необхідні докази, що саме Мiлошевич, без вiдповiдних рiшень державних органiв, давав накази для окремих операцiй пiдроздiлiв армії.
На відміну від Лiлича, який довго вагався, колишнiй начальник сербської Служби безпеки Раде Маркович виявляє готовнiсть термiново поїхати до Гааґи й розповісти про все, що знає. А вiн знає дуже, дуже багато – не лише про подiї в Косовi, а й про участь сербської спецполiцiї в операцiях у Хорватiї та Боснiї i Герцеговині, і про лiквiдацiї окремих осiб у Сербiї. Та ще одне: Марковича в Сербії засуджено через те, що вiн знищив частину полiцейських архiвiв. Не диво, що вiн волiє сiсти на лаву свiдка у Гаазі, ніж сидіти у сербській в’язницi.
Нещодавно Лiлич заявив, що вiн кiлька разiв зустрiчався з представниками Гаазької прокуратури та що відкинув їхню вимогу свiдчити проти Мiлошевича. Вiдтак колишнiй президент уточнив, що буде свiдчити у разі, якщо цього вимагатимуть вiд нього державнi органи. Саме так i сталося.
Щоправда, всi чомусь дуже поспiшали. До бюро Лiлича в четвер о чотирнадцятiй годинi прийшли представники прокуратури й сербської полiцiї і вручили йому вимогу термiново поїхати на летовище, де на нього вже чекав спеціальний лiтак. Дружина Лiлича каже, що її чоловiк не поїхав до Гааґи добровiльно. Його адвокат процедуру дипломатично назвав “трохи незвичайною”, а окремi юристи заявляють, що йдеться про скандал. Союзний югославський мiнiстр закордонних справ Ґоран Свiланович пояснив, що вiн у четвер розмовляв із Лiличем та що жодних непорозумiнь не було. За словами Свiлановича, уряд Югославiї найближчим часом звiльнить Лiлича вiд повинностi зберiгати державнi таємниці.
Белґрадська преса пише, що вiд Лiлича в Гаазi вимагатимуть, зокрема, подробицi щодо командування Збройними силами, оскiльки прокуратурі необхідні докази, що саме Мiлошевич, без вiдповiдних рiшень державних органiв, давав накази для окремих операцiй пiдроздiлiв армії.
На відміну від Лiлича, який довго вагався, колишнiй начальник сербської Служби безпеки Раде Маркович виявляє готовнiсть термiново поїхати до Гааґи й розповісти про все, що знає. А вiн знає дуже, дуже багато – не лише про подiї в Косовi, а й про участь сербської спецполiцiї в операцiях у Хорватiї та Боснiї i Герцеговині, і про лiквiдацiї окремих осiб у Сербiї. Та ще одне: Марковича в Сербії засуджено через те, що вiн знищив частину полiцейських архiвiв. Не диво, що вiн волiє сiсти на лаву свiдка у Гаазі, ніж сидіти у сербській в’язницi.
