Прага, 15 липня 2002 - Україна зміцнює контроль за експортом військової продукції. Про це повідомила 15 липня прес-служба Кабінету Міністрів. Згідно з новими правилами, покупець, зокрема, має гарантувати, що товар не перепродадуть за кордон без письмової згоди українського уряду. Тобто, буде посилено контроль за посередниками, які працюють у цій сфері. Це рішення уряду було схвалено після хвилі критичних публікацій у західній пресі, згідно з якими українська зброя потрапляє у гарячі точки світу всупереч санкціям ООН. Стурбованість такими повідомленнями також висловив міністр фінансів Сполучених Штатів Пол О’Нілл під час візиту в Україну наприкінці минулого тижня.
Українська влада, зі свого боку, постійно наголошує, що дотримується всіх міжнародних угод в галузі торгівлі зброєю. 15 липня її підтримав і чільний іракський дипломат в Україні. Повірений у справах Іраку Хішам Ібрагім на прес-конференції в Києві заперечив дані західних публікацій і наголосив, що такі звинувачення мають на меті посварити Ірак та Україну.
Тим часом за кордоном й далі з’являються публікації про те, що Багдад таки має доступ до української зброї. 15 липня авторитетна ізраїльська газета "Гаарец" повідомила про те, що Сирія купує зброю та військову техніку в Східній Європі, а потім всупереч ембарго ООН постачає її режимові Саддама Хусейна. Ізраїльська газета пише, що сирійські посередники активно працюють в Болгарії, Білорусі, Росії, Чехії та Україні.
Але Ірак постійно стверджує, що за його кордонами слідкує весь світ. Як за умов такого контролю можна ввезти туди зброю? За роз’ясненням я звернулася до нашого колеги, заступника директора іракської редакції Радіо Свобода Камрана Аль-Карадагі:
"По-перше, уже більше трьох років в самому Іраку немає ніяких міжнародних спостерігачів (починаючи з жовтня 98-го року.) В арабській пресі, наприклад, було дуже багато повідомлень про те, що, наприклад, в Йорданії були заарештовані люди, які намагалися контрабандним шляхом ввозити до Іраку компоненти озброєнь. І звичайно, якщо вважати, що на кордонах Йорданії та Іраку є міжнародні спостерігачі, то на кордонах Ірану та Іраку ніяких спостерігачів немає. Кордони Туреччини та Іраку також дуже важко контролювати. Тому існують припущення, що Ірак все-таки може, якщо захоче контрабандним шляхом отримувати зброю. Водночас, я мушу також сказати, що жодних матеріальних доказів, що Ірак все-таки зміг купити зброю в Україні немає."
Щоправда, додам вже від себе, якщо вірити записам Миколи Мельниченка, то в кабінеті президента України все-таки велися розмови про контрабанду зброї до Іраку. Але, чи можна вважати доказом ці матеріали, це вже інше питання.
Українська влада, зі свого боку, постійно наголошує, що дотримується всіх міжнародних угод в галузі торгівлі зброєю. 15 липня її підтримав і чільний іракський дипломат в Україні. Повірений у справах Іраку Хішам Ібрагім на прес-конференції в Києві заперечив дані західних публікацій і наголосив, що такі звинувачення мають на меті посварити Ірак та Україну.
Тим часом за кордоном й далі з’являються публікації про те, що Багдад таки має доступ до української зброї. 15 липня авторитетна ізраїльська газета "Гаарец" повідомила про те, що Сирія купує зброю та військову техніку в Східній Європі, а потім всупереч ембарго ООН постачає її режимові Саддама Хусейна. Ізраїльська газета пише, що сирійські посередники активно працюють в Болгарії, Білорусі, Росії, Чехії та Україні.
Але Ірак постійно стверджує, що за його кордонами слідкує весь світ. Як за умов такого контролю можна ввезти туди зброю? За роз’ясненням я звернулася до нашого колеги, заступника директора іракської редакції Радіо Свобода Камрана Аль-Карадагі:
"По-перше, уже більше трьох років в самому Іраку немає ніяких міжнародних спостерігачів (починаючи з жовтня 98-го року.) В арабській пресі, наприклад, було дуже багато повідомлень про те, що, наприклад, в Йорданії були заарештовані люди, які намагалися контрабандним шляхом ввозити до Іраку компоненти озброєнь. І звичайно, якщо вважати, що на кордонах Йорданії та Іраку є міжнародні спостерігачі, то на кордонах Ірану та Іраку ніяких спостерігачів немає. Кордони Туреччини та Іраку також дуже важко контролювати. Тому існують припущення, що Ірак все-таки може, якщо захоче контрабандним шляхом отримувати зброю. Водночас, я мушу також сказати, що жодних матеріальних доказів, що Ірак все-таки зміг купити зброю в Україні немає."
Щоправда, додам вже від себе, якщо вірити записам Миколи Мельниченка, то в кабінеті президента України все-таки велися розмови про контрабанду зброї до Іраку. Але, чи можна вважати доказом ці матеріали, це вже інше питання.
