Одеса, 17 липня 2002 - Як відомо, журналіста та правозахисника, громадянина Польщі Олександра Орлова оголосили персоною нон грата в Україні. Йому заборонено в'їзд в країну де Він народився і має рідних, знайомих, займався активною громадською діяльність та вступив до Партії правозахисту України.
Такі радикальні дії української влади стали реальністю одразу після візиту Олександра Орлова до італійського міста Турин, де нині очікують продовження суду за справою контрабанди української зброї.
У жовтні 2002 року відповідачем буде досить впливова в Одесі нині людина – Олександр Жуков, який контролює роботу Морського транспортного банку де сконцентровані практично всі бюджетні кошти причорноморського міста. Через Морський транспортний банк одержують нині зарплату і працівники Одеського морського торговельного порту, тих спільних підприємств, які працюють на його території.
Нині важко спрогнозувати вирок Туринського суду, а українська влада за будь яких умов прагне зробити так щоби збройний скандал став минулим і не мав небажаних результатів...
Але, повернімося до справи громадянина Польщі Олександра Орлова одна лише згадка про якого викликає жах у серцях певних впливових нині осіб, які владарюють у причорноморській Одесі.
Суд у Києві, куди було подано скаргу на рішення про оголошення Олександра Орлова персоною “нон грата”, її до уваги не взяв і тривалий час зволікає з розглядом поданих документів. Адвокату позивача повідомили, що Він начебто не має права від імені Олександра Орлова подавати скарги до суду. Необхідна довіреність. Цю чергову вимогу суду виконано і довіреність додано, але і це не дає надії на те що процес розпочнеться.
Як повідомив в інтерв'ю для радіо “Свобода” Олександр Орлов: “Суд, який мав би вже нарешті розглянути мою скаргу й ухвалити справедливе рішення, не лише затягує процес. Чиновники фальсифікують документи під себе і чесного суду скоріше за все у столиці України проведено не буде...”
Такі радикальні дії української влади стали реальністю одразу після візиту Олександра Орлова до італійського міста Турин, де нині очікують продовження суду за справою контрабанди української зброї.
У жовтні 2002 року відповідачем буде досить впливова в Одесі нині людина – Олександр Жуков, який контролює роботу Морського транспортного банку де сконцентровані практично всі бюджетні кошти причорноморського міста. Через Морський транспортний банк одержують нині зарплату і працівники Одеського морського торговельного порту, тих спільних підприємств, які працюють на його території.
Нині важко спрогнозувати вирок Туринського суду, а українська влада за будь яких умов прагне зробити так щоби збройний скандал став минулим і не мав небажаних результатів...
Але, повернімося до справи громадянина Польщі Олександра Орлова одна лише згадка про якого викликає жах у серцях певних впливових нині осіб, які владарюють у причорноморській Одесі.
Суд у Києві, куди було подано скаргу на рішення про оголошення Олександра Орлова персоною “нон грата”, її до уваги не взяв і тривалий час зволікає з розглядом поданих документів. Адвокату позивача повідомили, що Він начебто не має права від імені Олександра Орлова подавати скарги до суду. Необхідна довіреність. Цю чергову вимогу суду виконано і довіреність додано, але і це не дає надії на те що процес розпочнеться.
Як повідомив в інтерв'ю для радіо “Свобода” Олександр Орлов: “Суд, який мав би вже нарешті розглянути мою скаргу й ухвалити справедливе рішення, не лише затягує процес. Чиновники фальсифікують документи під себе і чесного суду скоріше за все у столиці України проведено не буде...”
