Прага, 18 липня 2002 – Західні оглядачі продовжують коментувати можливий удар США по Іраку з метою усунути від влади режим Саддама Хусейна, а також наслідки такої акції для країн регіону. У центрі уваги західної преси залишається також ситуація в Афганістані і політична криза в Туреччині.
Коментуючи підготовку США до можливого воєнного удару по Іраку, оглядачі британської газети «Файненшл таймс» Рула Халаф і Річард Вольффе підкреслюють, що Сполучені Штати нині шукають підтримки своєї акції з боку країн регіону, тобто сусідів Іраку. При цьому, як вважають автори, Вашингтон опинився перед надзвичайно тяжким завданням – переконати сусідів Іраку допомогти у воєнній акції проти нього. Йорданія, один із найближчих союзників США в регіоні вже заявила, підкреслюють автори, що вона не прийме на своїй території жодного американського військового устаткування. Іран теж заявив про своє бажання залишитися збоку від воєнної акції. До речі, нагадують автори коментаря, Іран побоюється, що після Іраку він може стати наступною мішенню для удару, як учасник, за словами президента США Буша, «вісі зла». Іранські офіційні особи заявили, веде далі «Файненшл таймс», що їхня співпраця зі США в Афганістані лише посилила антиіранську риторику у Вашингтоні, що нині не заохочує допомагати Сполученим Штатам в акції проти Іраку.
Газета перестерігає також перед надмірними очікуваннями від іракської опозиції на вигнанні, яка днями зібралася у Лондоні для обговорення шляхів повалення режиму Саддама Хусейна. Коментатори підкреслюють, що втікачі з Іраку не мають ні достатніх контактів, ні впливів серед населення Іраку.
Тим часом американський тижневик «Ньюзуік» повертається до проблем Афганістану після усунення від влади режиму талібан. Для відбудови країни й стабілізації життя потрібні не лише кошти, а й кваліфіковані й освічені люди. Більшість освічених афганців, пише тижневик, загинули або свого часу втекли від радянських окупантів, моджахедів або режиму талібан. Нещодавно нове керівництво Карзая звернулося із закликом до решток афганських інтелектуалістів на вигнанні повернутися для відбудови країни, обіцяючи їм високі посади. Проте, як підкреслюють автори, у багатьох із цих людей залишилося почуття образи на батьківщину, а також бажання жити в цивілізованих, спокійних суспільствах, а ті з них, що повернулися, зіштовхнулися зі звинуваченнями, що вони бажають пожати плоди перемоги, до якої вони не мають жодного відношення. Крім того поверненці зіштовхнулися з розрухою і з такими тяжкими умовами життя, яких вони просто не очікували.
Коментуючи підготовку США до можливого воєнного удару по Іраку, оглядачі британської газети «Файненшл таймс» Рула Халаф і Річард Вольффе підкреслюють, що Сполучені Штати нині шукають підтримки своєї акції з боку країн регіону, тобто сусідів Іраку. При цьому, як вважають автори, Вашингтон опинився перед надзвичайно тяжким завданням – переконати сусідів Іраку допомогти у воєнній акції проти нього. Йорданія, один із найближчих союзників США в регіоні вже заявила, підкреслюють автори, що вона не прийме на своїй території жодного американського військового устаткування. Іран теж заявив про своє бажання залишитися збоку від воєнної акції. До речі, нагадують автори коментаря, Іран побоюється, що після Іраку він може стати наступною мішенню для удару, як учасник, за словами президента США Буша, «вісі зла». Іранські офіційні особи заявили, веде далі «Файненшл таймс», що їхня співпраця зі США в Афганістані лише посилила антиіранську риторику у Вашингтоні, що нині не заохочує допомагати Сполученим Штатам в акції проти Іраку.
Газета перестерігає також перед надмірними очікуваннями від іракської опозиції на вигнанні, яка днями зібралася у Лондоні для обговорення шляхів повалення режиму Саддама Хусейна. Коментатори підкреслюють, що втікачі з Іраку не мають ні достатніх контактів, ні впливів серед населення Іраку.
Тим часом американський тижневик «Ньюзуік» повертається до проблем Афганістану після усунення від влади режиму талібан. Для відбудови країни й стабілізації життя потрібні не лише кошти, а й кваліфіковані й освічені люди. Більшість освічених афганців, пише тижневик, загинули або свого часу втекли від радянських окупантів, моджахедів або режиму талібан. Нещодавно нове керівництво Карзая звернулося із закликом до решток афганських інтелектуалістів на вигнанні повернутися для відбудови країни, обіцяючи їм високі посади. Проте, як підкреслюють автори, у багатьох із цих людей залишилося почуття образи на батьківщину, а також бажання жити в цивілізованих, спокійних суспільствах, а ті з них, що повернулися, зіштовхнулися зі звинуваченнями, що вони бажають пожати плоди перемоги, до якої вони не мають жодного відношення. Крім того поверненці зіштовхнулися з розрухою і з такими тяжкими умовами життя, яких вони просто не очікували.
