Інтерв’ю з послом Бельгії в Україні П’єром-Клеманом Дюб’юіссоном: «Щоранку я вправляюся на фаготі перед тим, як іти на роботу»

Київ, 22 липня 2002 - Вчора Бельгія святкувала своє національне свято. 21 липня 1830 року відбулося повстання, яке поклало край 15-річному співжиттю Бельгії та Голландії. Щоправда, це повстання не було кривавим. А поштовхом до нього стала оперна вистава у брюссельській опері “Ля Монне”.

Нашу розмову ми почали якраз з тієї оперної вистави, яка стала імпульсом до унезалежнення Бельгії. Говорить пан Дюб’юіссоном:

П’єр-Клеман Дюб’юіссон: “Автор опери – французький композитор Обер. У другій дії виконується арія “Свяшенна любов до Батьківщини”. Як тільки прозвучали ці слова, революціонери вийшли із зали з прапорами в руках. Так почалася революція, що не була вельми жорстокою. Відбулося кілька сутичок у брюссельських парках. Загалом, всі суперечливі питанні були врегульовані дипломатичним способом. Це, до речі, одна з характерних рис моєї країни. Ми не є жорстокими людьми. Ми вміємо ходити на різні маніфестації, але робимо це завше мирно і цивілізовано”.

Звичайно, розмовляючи з послом Бельгії в Україні, я не міг не торкнутися питання стосунків між обома державами. Ось що сказав П’єр-Клеман Дюб’юіссон:

П’єр-Клеман Дюб’юіссон: “Цього року, кілька місяців тому, ми відзначили десяту річницю двосторонніх українсько-бельгійських відносин. Цей ювілей став нагодою підвести підсумок десятиріччя. Мені було, між іншим, доручено взяти участь у семінарі, який відбувся у Брюсселі. Готуючись до цього семінару, я попрацював в архівах посольства і виявив, що за 10 років зроблено вже багато. Наші відносини, розпочавшись з культурних обмінів, розвинулися в політичній та економічній сферах. Зокрема, сильною стороною двосторонніх відносин є економіка, а особливо броварництво. Наприклад, така відома пивна група “Інтербру” є бельгійською. Вона має стосунок до чотирьох великих пивних заводів в Україні. Можливо, п’ючи пиво, ви і не здогадуєтеся, що це пиво зроблене з участю бельгійського капіталу. У цілому “Інтербру” займає приблизно 40% українського ринку”.

Я попросив посла назвати найвідоміші українські пивні заводи, з якими співпрацює згадана бельгійська група. Говорить П”єр-Клеман Дюб’юіссон:

П’єр-Клеман Дюб’юіссон: “Це “Оболонь”, “Славутич”. До речі, в Києві вже є бельгійське кафе. А невдовзі буде відкрите ще одне неподалік від посольства Бельгії”.

Посол Бельгії любить музику і грає на фаготі. Я запитав його, чи відвідує він концерти і чи може порівняти музичне життя Києва та Брюсселя. Послухайте його відповідь:

П’єр-Клеман Дюб’юіссон: “Справді, я часто ходжу на концерти, і це мені приносить задоволення, бо переважно оркестри добрі, а пропоновані програми часто цікаві. Якщо порівнювати з Брюсселем, то Київ – відносне невелике місто. Брюссель користається своїм статусом столиці Євросоюзу, НАТО і, звичайно, Бельгії. Щомісяця в Брюсселі виступають три-чотири великих оркестри, відомих у світі, видатні піаністи, скрипалі, віолончелісти, співаки, тощо. Сьогодні Брюссель у музичному плані займає практично таке ж місце, як і Париж або Лондон. Інтенсивність подібних концертів непорівнянна з Києвом”.

Я поцікавився в посла, чи вистачає у нього часу займатися грою на фаготі.

П’єр-Клеман Дюб’юіссон: “Мені поталанило, що мій організм не потребує багато сну, тому я можу вставати вдосвіта. Щоранку я вправляюся на фаготі перед тим, як іти на роботу. Сподіваюся, що я не вельми заважаю сусідам”.

Я запитав посла, що це йому дає.

П’єр-Клеман Дюб’юіссон: “Це мені приносить багато задоволення, а особливо рівновагу по відношенню до стресів моєї професії. Я вважаю, що грати на інструменті перед роботою дозволяє мені звільнитися фізично від усіх моїх турбот і клопотів, пов’язаних з роботою”.

Це був посол Бельгії П’єр-Клеман Дюб’юіссон.