Белград, 19 серпня 2002 – Заступник прем’єр-міністра Югославії Миролюб Лабус сьогодні, зустрічаючись із громадянами на столичному Майдані Республіки, офіційно розпочав кампанію. Його підтримало 11 з-поміж 16-ти партій правлячої коаліції. Лабус заявив, що він не хоче бути кандидатом від політичних партій, оскільки прагне стати президентом усіх громадян Сербії. Згідно з опитуваннями, 55-літній професор економіки Лабус останнім часом став популярнішим від президента Югославії Воїслава Коштуніци, який досі не балотувався. Белградські мас-медіа повідомляють, що глава держави мав би висунути свою кандидатуру до кінця тижня. На думку оглядачів, Коштуніца досі не балотувався тому, що чекав на завершення переговорів із Чорногорією про перебудову держави. Угода з Чорногорією мала стати його козирем у кампанії. Проте, переговори застряли, а вибори призначено на 29 вересня й президент більше не сміє зволікати.
На пост президента досі балотувалися лідер ультранаціоналістів Воїслав Шешель, голова Партії сербської єдності Борислав Пелевич та Вук Драшкович, лідер Сербського руху оновлення. Шешеля підтримав екс-президент Слободан Мілошевич, який від минулого року перебуває у в’язниці Міжнародного трибуналу з воєнних злочинів. Головний комітет соціалістів у суботу після дебат, які тривали дев’ять годин, відкинув пропозицію голови партії. Все-ж, співробітники Мілошевича не дійшли згоди щодо свого кандидата у президенти: частина підтримує колись популярного актора Велімира Жівоїновича, інші Милутіна Мрконіча, який керував відбудовою країни після повітряної кампанії НАТО.
Отож, на правому крилі тісно. Шешель, Пелевич і Драшкович звертаються до тих виборців, хто на перше місце кладе національну справу. З-поміж них лише Шешель має шанси увійти в другий тур, та й він лише у разі якщо б не балотувався Коштуніца.
Лідери угорців в краю Воєводина та мусульман у краю Санджак висловили підтримку Миролюбу Лабусу. Згідно з ненаписаним правилом, це чіткий знак й для інших нацменшин, які становлять майже одну третину населення Сербії. В минулому національні меншини, в тому числі й мала русинсько-українська громада, завжди голосували за демократичні сили. Аналітики вважають, що Воїслав Коштуніца два роки тому переміг Слободана Мілошевича в першому турі саме завдяки голосам національних меншин. Ситуація наразі складніша й президента Сербії, якщо вірити прогнозам, буде обрано в другому турі.
На пост президента досі балотувалися лідер ультранаціоналістів Воїслав Шешель, голова Партії сербської єдності Борислав Пелевич та Вук Драшкович, лідер Сербського руху оновлення. Шешеля підтримав екс-президент Слободан Мілошевич, який від минулого року перебуває у в’язниці Міжнародного трибуналу з воєнних злочинів. Головний комітет соціалістів у суботу після дебат, які тривали дев’ять годин, відкинув пропозицію голови партії. Все-ж, співробітники Мілошевича не дійшли згоди щодо свого кандидата у президенти: частина підтримує колись популярного актора Велімира Жівоїновича, інші Милутіна Мрконіча, який керував відбудовою країни після повітряної кампанії НАТО.
Отож, на правому крилі тісно. Шешель, Пелевич і Драшкович звертаються до тих виборців, хто на перше місце кладе національну справу. З-поміж них лише Шешель має шанси увійти в другий тур, та й він лише у разі якщо б не балотувався Коштуніца.
Лідери угорців в краю Воєводина та мусульман у краю Санджак висловили підтримку Миролюбу Лабусу. Згідно з ненаписаним правилом, це чіткий знак й для інших нацменшин, які становлять майже одну третину населення Сербії. В минулому національні меншини, в тому числі й мала русинсько-українська громада, завжди голосували за демократичні сили. Аналітики вважають, що Воїслав Коштуніца два роки тому переміг Слободана Мілошевича в першому турі саме завдяки голосам національних меншин. Ситуація наразі складніша й президента Сербії, якщо вірити прогнозам, буде обрано в другому турі.
