Прага, 20 серпня 2002 – Впродовж останніх півстоліття Німеччина вносила до європейської скарбниці більше, ніж отримувала з неї. Нищівні повені останнього тижня змінили ситуацію – тепер Німеччина сама потребує допомоги. Але в цьому оглядач німецького щоденника Züddeutsche Zeitung бачить нові можливості для розвитку Європейського Союзу.
Якщо пісенька з мультфільму радянської доби стверджувала, що дружба починається із посмішки, то прагматичні німці переконані, що дружба починається із грошей. В усякому разі так вважає оглядач німецького щоденника Züddeutsche Zeitung Штефан Ульріх. В Німеччині, найбільшій із країн-членів Європейського Союзу, як пише Штефан Ульріх, ЄС уявляли таким собі вампіром, який тільки і робить, що висмоктує гроші з німецьких громадян.
Але зараз Брюссель обіцяє швидку допомогу без бюрократичної тяганини, і це змінює ставлення німців до того, що вони ще нещодавно вважали цитаделлю європейської бюрократії. Тепер і в Німеччині відчули, що інколи зовсім непогано бути членом великої та міцної спільноти, коли з Парижа, Мадрида чи Лондона поспішають із мішками піску, а з Брюсселя з мішками з грошима.
«Ми повинні перетворити Європу на місце солідарності», - говорить німецький канцлер Ґергард Шредер, і ніхто не сперечається з ним, зауважує німецький оглядач. Але варто нагадати, говорить Штефан Ульріх, що і сам канцлер не завжди дотримувався цього принципу. Згадаймо хоча б дебати про те, що Німеччина більше за всіх сплачує до європейської скарбниці – тоді канцлер не згадував про солідарність, нагадує оглядач щоденника Züddeutsche Zeitung. Але зараз канцлер став на європейський шлях, проте чи залишиться він на ньому і після виборів, якщо виграє їх? Той, хто зараз вимагає підтримки не повинен забути про це завтра, коли підтримки потребуватиме хтось інший в Європі, попереджає Штефан Ульріх, чий коментар уміщує щоденник Züddeutsche Zeitung.
Європа не повинна забувати, що вона є не лише простором свободи, безпеки і права, але також може стати місцем катастроф. Те, що катастрофи стаються, не заперечують тепер жодні політики, ані ті, хто досі вирив лише у гарну погоду. Оглядач впливового німецького часопису відзначає, що реакція Брюсселя на нинішню катастрофу була блискавичною – ЄС пообіцяв спрямувати структурну допомогу східній Німеччині на відбудову і зробити виплати для фермерів гнучкішими. Тобто Європа зараз робить те, що в її силах і навіть допомагає тим країнам, які ще не стали членами Європейського Союзу, Чехії та Словаччині.
На думку німецького оглядача, в майбутньому варто піти далі. Повені та буревії не визнають національних кордонів, тому і боротьба з їхніми наслідками мусить бути на наднаціональному рівні. Надання допомоги для боротьби з наслідками стихійного лиха було би першим кроком, далі могла би з’явитися і спеціальна європейська служба, а колись може й з’явиться спільна європейська політика щодо зміни клімату. Тож серпневі повені, якими б руйнівними вони не були, можуть зробити і щось доброго для розбудови Європи, закінчує свою статтю оглядач німецького щоденника Züddeutsche Zeitung Штефан Ульріх.
Якщо пісенька з мультфільму радянської доби стверджувала, що дружба починається із посмішки, то прагматичні німці переконані, що дружба починається із грошей. В усякому разі так вважає оглядач німецького щоденника Züddeutsche Zeitung Штефан Ульріх. В Німеччині, найбільшій із країн-членів Європейського Союзу, як пише Штефан Ульріх, ЄС уявляли таким собі вампіром, який тільки і робить, що висмоктує гроші з німецьких громадян.
Але зараз Брюссель обіцяє швидку допомогу без бюрократичної тяганини, і це змінює ставлення німців до того, що вони ще нещодавно вважали цитаделлю європейської бюрократії. Тепер і в Німеччині відчули, що інколи зовсім непогано бути членом великої та міцної спільноти, коли з Парижа, Мадрида чи Лондона поспішають із мішками піску, а з Брюсселя з мішками з грошима.
«Ми повинні перетворити Європу на місце солідарності», - говорить німецький канцлер Ґергард Шредер, і ніхто не сперечається з ним, зауважує німецький оглядач. Але варто нагадати, говорить Штефан Ульріх, що і сам канцлер не завжди дотримувався цього принципу. Згадаймо хоча б дебати про те, що Німеччина більше за всіх сплачує до європейської скарбниці – тоді канцлер не згадував про солідарність, нагадує оглядач щоденника Züddeutsche Zeitung. Але зараз канцлер став на європейський шлях, проте чи залишиться він на ньому і після виборів, якщо виграє їх? Той, хто зараз вимагає підтримки не повинен забути про це завтра, коли підтримки потребуватиме хтось інший в Європі, попереджає Штефан Ульріх, чий коментар уміщує щоденник Züddeutsche Zeitung.
Європа не повинна забувати, що вона є не лише простором свободи, безпеки і права, але також може стати місцем катастроф. Те, що катастрофи стаються, не заперечують тепер жодні політики, ані ті, хто досі вирив лише у гарну погоду. Оглядач впливового німецького часопису відзначає, що реакція Брюсселя на нинішню катастрофу була блискавичною – ЄС пообіцяв спрямувати структурну допомогу східній Німеччині на відбудову і зробити виплати для фермерів гнучкішими. Тобто Європа зараз робить те, що в її силах і навіть допомагає тим країнам, які ще не стали членами Європейського Союзу, Чехії та Словаччині.
На думку німецького оглядача, в майбутньому варто піти далі. Повені та буревії не визнають національних кордонів, тому і боротьба з їхніми наслідками мусить бути на наднаціональному рівні. Надання допомоги для боротьби з наслідками стихійного лиха було би першим кроком, далі могла би з’явитися і спеціальна європейська служба, а колись може й з’явиться спільна європейська політика щодо зміни клімату. Тож серпневі повені, якими б руйнівними вони не були, можуть зробити і щось доброго для розбудови Європи, закінчує свою статтю оглядач німецького щоденника Züddeutsche Zeitung Штефан Ульріх.
