Прага, 20 серпня 2002 - За повідомленнями близькосхідних мас-медіа, учора в Багдаді вчинив самогубство лідер палестинських терористів Абу Нідаль. У “чорному списку” Державного департаменту Сполучених Штатів Америки організація, яку очолював Абу Нідаль, вважалася однією з найнебезпечніших у світі.
Деякі західні мас медіа висловлюють сумнів у тому, що 65-річний “батько боротьби” (а саме це означає його ім'я) учинив самогубство. Журналіст Кеннет Тіммерман з Wall Street Journal у своєму вівторковому коментарі зазначає: убивцям на зразок Абу Нідаля, як правило, бракує сміливості поповнити самогубство.
Та як би там не було, список найнебезпечніших у світі терористів зменшився ще на одного.
Хто ж такий Абу Нідаль, якого називають Усамою бен Ладеном того часу, коли він проводив свою терористичну діяльність? Добре відомо, що він народився 1937-го року, в Яффі, Палестині. Його родина перебралася до Саудівської Аравії після шестиденної ізраїльсько-арабської війни 67-го року. До 1974 року Абу Нідаль тісно співпрацював з Арафатом, однак розірвав із ним усілякі зв'язки, оскільки вважав його недостатньо радикальним. За даними ізраїльських і західних спецслужб, Абу Нідаль причетний до терористичних актів на теренах 20 держав, в тому числі – у Сполучених Штатах, Великобританії, Франції, Ізраїлі. Та найбільше цей терорист полював за євреями. Це він організував напад на школярів в Антверпі 1980, на синагоги у Відні 81 і в Стамбулі 86-го. Його організація вчинила замах на посла Ізраїлю в Лондоні Шломо Аргова 2 червня 82-го, що було безпосереднім приводом до початку 18-річної ліванської кампанії.
То що ж насправді трапилося з Абу Нідалем у Багдаді? Було це вбивство чи самогубство?
Західні оглядачі не виключають, що його могли вбити агенти ізраїльської розвідки Моссад. Вони не одне десятиліття буквально полювали за ним. Це могли зробити розвідувальні служби інших країн, зокрема Ірану. Палестинський дослідник Сакр абу Фахр, котрий постійно мешкає в Бейруті, в інтерв'ю іракській службі радіо “Свобода” заявив: Я схиляюсь до думки, що це було вбивство. Абу Нідаль був украй суперечливою людиною. Він мав серйозні конфлікти з багатьма арабськими режимами, включно з іракським. Не менш серйозною була ситуація і в організації, яку він сам очолював.
Деякі західні мас медіа висловлюють сумнів у тому, що 65-річний “батько боротьби” (а саме це означає його ім'я) учинив самогубство. Журналіст Кеннет Тіммерман з Wall Street Journal у своєму вівторковому коментарі зазначає: убивцям на зразок Абу Нідаля, як правило, бракує сміливості поповнити самогубство.
Та як би там не було, список найнебезпечніших у світі терористів зменшився ще на одного.
Хто ж такий Абу Нідаль, якого називають Усамою бен Ладеном того часу, коли він проводив свою терористичну діяльність? Добре відомо, що він народився 1937-го року, в Яффі, Палестині. Його родина перебралася до Саудівської Аравії після шестиденної ізраїльсько-арабської війни 67-го року. До 1974 року Абу Нідаль тісно співпрацював з Арафатом, однак розірвав із ним усілякі зв'язки, оскільки вважав його недостатньо радикальним. За даними ізраїльських і західних спецслужб, Абу Нідаль причетний до терористичних актів на теренах 20 держав, в тому числі – у Сполучених Штатах, Великобританії, Франції, Ізраїлі. Та найбільше цей терорист полював за євреями. Це він організував напад на школярів в Антверпі 1980, на синагоги у Відні 81 і в Стамбулі 86-го. Його організація вчинила замах на посла Ізраїлю в Лондоні Шломо Аргова 2 червня 82-го, що було безпосереднім приводом до початку 18-річної ліванської кампанії.
То що ж насправді трапилося з Абу Нідалем у Багдаді? Було це вбивство чи самогубство?
Західні оглядачі не виключають, що його могли вбити агенти ізраїльської розвідки Моссад. Вони не одне десятиліття буквально полювали за ним. Це могли зробити розвідувальні служби інших країн, зокрема Ірану. Палестинський дослідник Сакр абу Фахр, котрий постійно мешкає в Бейруті, в інтерв'ю іракській службі радіо “Свобода” заявив: Я схиляюсь до думки, що це було вбивство. Абу Нідаль був украй суперечливою людиною. Він мав серйозні конфлікти з багатьма арабськими режимами, включно з іракським. Не менш серйозною була ситуація і в організації, яку він сам очолював.
