Львів, 22 серпня 2002 - Відомий православний богослов Олів’є Клеман, виступив нещодавно на сторінках західної преси для того, щоб висловити свою точку зору на тривалу, хоча й неоголошену, війну проти католицької Церкви у Росії. Зокрема, він вважає, що в основі репресивних заходів проти католицьких священнослужителів із сторони російської влади лежить небажання Російської православної церкви мати конкурентів на полі душпастирської праці.
Російська православна церква використовує звинувачення у прозелітизмі як привід, щоби перешкодити діяльності католицької церкви у Росії. Таку точку зору висловив авторитетний православний богослов із Франції Олів’є Клеман. Припускаючи, що католицькі місіонери у Росії можуть бути винними у певних ексцесах, Клеман, поза тим, вважає, що головна причина нового витка конфлікту між Ватиканом і Московським патріархатом - це тверде рішення останнього зупинити поширення католицтва у Росії. Католицизм, вважає Клеман, приваблює багатьох представників російської інтелігенції. «Західний католицизм вважають більш інтелектуальним, і тому багато хто гадає, що якщо дати йому можливість вільно поширюватись у Росії, то до нього навернеться чимало людей, особливо інтелектуалів, - продовжив Клеман. - А російська православна церква не бажає цього». Торкаючись ситуації у Росії у цілому, французький богослов висловив припущення, що «країна закривається сама у собі», а Московський патріархат, як і режим Путіна, відчуває «ностальгію за давньою Руссю, коли церква й держава ототожнювались одне з одним». Такий підхід чинить перепони будь-якому прогресу в екуменічному діалозі, вважає Клеман, який сам походить із невіруючої родини, але навернувся до православ’я у зрілому віці під впливом духовних творів російських релігійних мислителів-емігрантів.
Війну проти католицької Церкви російська влада розгорнула повним ходом навесні цього року, коли протягом одного місяця без будь-якого приводу і не вдаючись до жодних пояснень, позбавила в’їзної візи двох священнослужителів, що є громадянами інших держав. Як у священика з міста Іваново, громадянина Італії Стефано Капріо, так і в єпископа-ординарія Східного Сибіру, громадянина Польщі Єжи Мазура багаторазову візу на в’їзд до Росії вилучили з паспортів у той момент, коли вони проходили контроль у Шереметьєво-2. Третім у цей список потрапив священик із Ярославля, словак за походженням, Станіслав Крайняк, якому влада без жодних пояснень відмовила продовжити візу. Ці безпрецедентні дії, що провадились за мовчазного схвалення Московського патріархату, поза тим викликали бурхливе обурення у колах російської творчої еліти. За депортованих священнослужителів публічно заступились відомий правозахисник Валерія Новодворська, ряд знаних письменників і вчених. Хоча найближчим часом офіційний діалог між Російською православною церквою та Ватиканом навряд чи поновиться, сказав Олів’є Клеман на закінчення інтерв’ю, впадати у відчай не варто. Але для того, щоб екуменічна «відлига» відбулася, потрібно дочекатися «приходу нового покоління російських християнських інтелектуалів, а також оновлення єпископату,»- вважає відомий православний богослов.
Російська православна церква використовує звинувачення у прозелітизмі як привід, щоби перешкодити діяльності католицької церкви у Росії. Таку точку зору висловив авторитетний православний богослов із Франції Олів’є Клеман. Припускаючи, що католицькі місіонери у Росії можуть бути винними у певних ексцесах, Клеман, поза тим, вважає, що головна причина нового витка конфлікту між Ватиканом і Московським патріархатом - це тверде рішення останнього зупинити поширення католицтва у Росії. Католицизм, вважає Клеман, приваблює багатьох представників російської інтелігенції. «Західний католицизм вважають більш інтелектуальним, і тому багато хто гадає, що якщо дати йому можливість вільно поширюватись у Росії, то до нього навернеться чимало людей, особливо інтелектуалів, - продовжив Клеман. - А російська православна церква не бажає цього». Торкаючись ситуації у Росії у цілому, французький богослов висловив припущення, що «країна закривається сама у собі», а Московський патріархат, як і режим Путіна, відчуває «ностальгію за давньою Руссю, коли церква й держава ототожнювались одне з одним». Такий підхід чинить перепони будь-якому прогресу в екуменічному діалозі, вважає Клеман, який сам походить із невіруючої родини, але навернувся до православ’я у зрілому віці під впливом духовних творів російських релігійних мислителів-емігрантів.
Війну проти католицької Церкви російська влада розгорнула повним ходом навесні цього року, коли протягом одного місяця без будь-якого приводу і не вдаючись до жодних пояснень, позбавила в’їзної візи двох священнослужителів, що є громадянами інших держав. Як у священика з міста Іваново, громадянина Італії Стефано Капріо, так і в єпископа-ординарія Східного Сибіру, громадянина Польщі Єжи Мазура багаторазову візу на в’їзд до Росії вилучили з паспортів у той момент, коли вони проходили контроль у Шереметьєво-2. Третім у цей список потрапив священик із Ярославля, словак за походженням, Станіслав Крайняк, якому влада без жодних пояснень відмовила продовжити візу. Ці безпрецедентні дії, що провадились за мовчазного схвалення Московського патріархату, поза тим викликали бурхливе обурення у колах російської творчої еліти. За депортованих священнослужителів публічно заступились відомий правозахисник Валерія Новодворська, ряд знаних письменників і вчених. Хоча найближчим часом офіційний діалог між Російською православною церквою та Ватиканом навряд чи поновиться, сказав Олів’є Клеман на закінчення інтерв’ю, впадати у відчай не варто. Але для того, щоб екуменічна «відлига» відбулася, потрібно дочекатися «приходу нового покоління російських християнських інтелектуалів, а також оновлення єпископату,»- вважає відомий православний богослов.
