Доступність посилання

ТОП новини

Лені Ріфеншталь – співець естетики Третього рейху


Прага, 22 серпня 2002 - Дещо про жінку – ім’я якої – це вже провокація. Лені Ріфеншталь - сьогодні, 22 серпня, їй виповнилось рівно сто років.

Відома, суперечлива, - одна з найталановитіших жінок-режисерів за цілу історію світової кінематографії. Це – жінка-легенда, жінка-міф, жінка-геній, але для більшості вона назавжди залишається співцем естетики Третього рейха і – досі живою – соратницею Гітлера.

Після Другої світової війни Лені Ріфеншталь три роки поспіль провела в таборах для інтернованих. І хоча попереднє обвинувачення у пропаганді та підтримці фашистського режиму суд із неї зняв, однак її визнали лояльною до того режиму. І решту свого життя вона намагається виправдатись, що НІКОЛИ не цікавилась політикою, а лише займалась мистецтвом.

Сьогодні - на запитання, чи знімала би вона знову фільм "Тріумф волі", який тоді став утіленням символу арійської нації і який приніс їй у 34-му році світову славу та підтримку її творчих планів Гітлером, Лені відповідає: "Якби я знала, чого це мені коштуватиме в моєму житті – ніколи б не стала цього робити".

"Тріумф волі" - про Нюрнберзький з’їзд нацистської партії - Лені Ріфеншталь знімала на особисте замовлення Гітлера, який пояснив свій вибір так: "Я хочу, щоб цей фільм робив не хто-небудь, а справжній митець".

За вимірами кіномистецтва, Ріфеншталь змонтувала блискучий фільм, але водночас ця майстерність буда страшною. Естетика фільму викликала в глядача симпатію.

"Тріумф волі" закликав не до розуму, а до інстинктів. Він прославляв відмову від індивідуальності, об’єднання в масу. (Щось на кшталт радянських фільмів 30-х років про щасливу монолітну державу з однією масою радісних облич).

Можливо тому не зовсім безглуздою виглядає легенда про те, що після "Тріумфу волі" Ріфеншталь отримала замовлення від Сталіна та Муссоліні.

Багато років пізніше, в інтерв’ю німецькому телеканалові WDR Лені стверджує:

"Цей фільм сам доводить, наскільки він аполітичний. У ньому немає жодних антисемітських висловлювань і ніяких коментарів. Він тільки відображує те, що відбувалося".

Але існують інші документи. Серед них - голос міністра пропаганди Третього рейху Геббельса, коли він урочисто нагороджує режисерку Ріфеншталь саме за високі політичні досягнення:

"Національний приз за кращий фільм 34-35-го років присуджується Лені Ріфеншталь за фільм "Тріумф волі". Цей фільм представляє події політичного життя і монументальний образ фюрера – як ніколи раніше".

Лені завжди стверджує, що її найбільшим бажанням було – робити гарне кіно.

"Моє все життя було єдиним прагненням піднятися на пік вершини – від початку творчості до нині", - каже вона в інтерв’ю нім. телеканалові MDR.

Такою вершиною для Лені став її наступний фільм – "Олімпія"- про олімпійські ігри в Берліні у 36-му році. Ця стрічка і досі залишається найкращим спортивним фільмом усіх часів. Але намір Ріфеншталь – створити гімн досконалому людському тілу – знову збігається з ідеєю нацистської пропаганди: культом здоров’я сильної, відданої вермахтові, людини.

Про Ріфеншталь створено безліч документальних фільмів. Актриса і режисерка із Голівуду Джоді Фостер мріє зняти про неї художній фільм і зіграти в ньому роль самої Лені.

А столітня пані має масу планів на майбутнє. Адже про її енергію теж говорять як про щось надзвичайне: коли їй виповнилося 73 роки – вона навчилася пірнати (при цьому обдуривши інструктора на цілих 30 років), в 99 – вона ходила в гори. Нещодавно – після 48-ми років перерви вийшов її новий документальний фільм "Підводні враження" – про життя морського світу. Ріфеншталь іронізує, що критики і в цьому фільмі "знайдуть риб коричневого кольору".

Один з авторів фільму про Ріфеншталь – Рей Мюллер – каже: "Її талант став її трагедією. Вона була сліпа, бо була одержима, зосереджувалася лише на своїй праці, не озираючись ані вправо, ні вліво. Але в такий час, як тоді, в Німеччині, митець зобов’язаний був озиратись, а не бути просто лазерним променем. Від цього ніяк не відіб’єшся. Цей вантаж їй доведеться нести завжди".

Сама Ріфеншталь, коротко перед своїм століттям, сидячи біля пілота в кабіні гелікоптера, високо в небі над Альпами каже:

"Як хочеться бути знову молодою. І все почати заново..."
  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG