Голова польсько-української парламентської групи у сеймі Республіки Польща Ян Бира, з яким я зустрілася 26 серпня, сказав, цитую: “ Я далекий від того, аби втручатися в справи держави, навіть такої близької як Україна. Кожна держава по-своєму будує систему поділу влади – виконавчої, судової, законотворчої. Але з польського досвіду можу сказати, що система парламентська, яка існує в Польщі, себе виправдовує. А тому декларацію президента України Леоніда Кучми, підкреслив посол польського сейму, голова польсько-української парламентської групи Ян Бира, я сприйняв як розширення рамок демократії у Києві. Заява президента Кучми про потребу перетворення України в парламентсько-президентську республіку може означати, що Кучма визнав певні стандарти демократії, тієї демократії, яка існує в західному світі. Мені здається, що саме так можна сприймати заяву президента України, сказав Ян Бира, голова польсько-української парламентської групи польського сейму. Тимчасом ініціатива президента України буде, мабуть, обговорюватися і на двосторонній зустрічі на найвищому рівні, на переговорах між Леонідом Кучмою та Александром Кваснєвським. Обидва президенти, як знаємо, беруть участь у самміті Землі в Йоганнесбурзі і запланована там їх окрема зустріч. Очевидно, що президенти заторкнуть і тему змін, які пропонує Кучма. Окрім того, вони можуть говорити про інші насущні проблеми, що стоять зараз на порядку денному українсько-польських відносин. Йдеться про перспективу взаємин двох стратегічних партнерів після входження Польщі в Європейський Союз. Насамперед, потрібна нова концепція цих відносин з огляду на цілком інший геополітичний контекст, який вимальовується останнім часом. Україні досі виділяється там достатньо непримітне місце. І якщо концепція польсько-українських відносин на майбутнє буде збудована на фундаменті британської ініціативи нових сусідів, то можна вважати, що Україна не змогла використати фактор стратегічного партнерства з Польщею. Тому президенти Кваснєвський і Кучма, мабуть будуть обговорювати нову можливу концепцію, виходячи з іншого кута бачення місця України на карті Об'єднаної Європи. І тут можна спрогнозувати, що Леонід Кучма буде ставити питання про, насамперед, особливий підхід до України в питанні впровадження візового режиму. Мабуть заторкнуть президенти і стару але досі не завершену тему нафтопроводу Одеса-Броди- Гданськ. Можливо обговорюватимуть питання боротьби з тероризмом, оскільки Київ виступає тут з певними ініціативами. І звичайно ж, повторюю, остання заява Кучми щодо внесення змін до Конституції України породить цілком нову тему у двосторонніх переговорах, які проведуть у Йоганнесбурзі президенти України та Польщі.
Польські політики коментують заяву президента Кучми про можливість перетворення України в парламентсько-президентську республіку
Польські політики коментують заяву президента Кучми про можливість перетворення України в парламентсько-президентську республіку
Варшава, 26 серпня 2002 - Очевидно, що цю тему будуть обговорювати і президенти Леонід Кучма і Александр Кваснєвський, які зустрінуться на самміті Землі в Йоганнесбурзі.
Голова польсько-української парламентської групи у сеймі Республіки Польща Ян Бира, з яким я зустрілася 26 серпня, сказав, цитую: “ Я далекий від того, аби втручатися в справи держави, навіть такої близької як Україна. Кожна держава по-своєму будує систему поділу влади – виконавчої, судової, законотворчої. Але з польського досвіду можу сказати, що система парламентська, яка існує в Польщі, себе виправдовує. А тому декларацію президента України Леоніда Кучми, підкреслив посол польського сейму, голова польсько-української парламентської групи Ян Бира, я сприйняв як розширення рамок демократії у Києві. Заява президента Кучми про потребу перетворення України в парламентсько-президентську республіку може означати, що Кучма визнав певні стандарти демократії, тієї демократії, яка існує в західному світі. Мені здається, що саме так можна сприймати заяву президента України, сказав Ян Бира, голова польсько-української парламентської групи польського сейму. Тимчасом ініціатива президента України буде, мабуть, обговорюватися і на двосторонній зустрічі на найвищому рівні, на переговорах між Леонідом Кучмою та Александром Кваснєвським. Обидва президенти, як знаємо, беруть участь у самміті Землі в Йоганнесбурзі і запланована там їх окрема зустріч. Очевидно, що президенти заторкнуть і тему змін, які пропонує Кучма. Окрім того, вони можуть говорити про інші насущні проблеми, що стоять зараз на порядку денному українсько-польських відносин. Йдеться про перспективу взаємин двох стратегічних партнерів після входження Польщі в Європейський Союз. Насамперед, потрібна нова концепція цих відносин з огляду на цілком інший геополітичний контекст, який вимальовується останнім часом. Україні досі виділяється там достатньо непримітне місце. І якщо концепція польсько-українських відносин на майбутнє буде збудована на фундаменті британської ініціативи нових сусідів, то можна вважати, що Україна не змогла використати фактор стратегічного партнерства з Польщею. Тому президенти Кваснєвський і Кучма, мабуть будуть обговорювати нову можливу концепцію, виходячи з іншого кута бачення місця України на карті Об'єднаної Європи. І тут можна спрогнозувати, що Леонід Кучма буде ставити питання про, насамперед, особливий підхід до України в питанні впровадження візового режиму. Мабуть заторкнуть президенти і стару але досі не завершену тему нафтопроводу Одеса-Броди- Гданськ. Можливо обговорюватимуть питання боротьби з тероризмом, оскільки Київ виступає тут з певними ініціативами. І звичайно ж, повторюю, остання заява Кучми щодо внесення змін до Конституції України породить цілком нову тему у двосторонніх переговорах, які проведуть у Йоганнесбурзі президенти України та Польщі.
Голова польсько-української парламентської групи у сеймі Республіки Польща Ян Бира, з яким я зустрілася 26 серпня, сказав, цитую: “ Я далекий від того, аби втручатися в справи держави, навіть такої близької як Україна. Кожна держава по-своєму будує систему поділу влади – виконавчої, судової, законотворчої. Але з польського досвіду можу сказати, що система парламентська, яка існує в Польщі, себе виправдовує. А тому декларацію президента України Леоніда Кучми, підкреслив посол польського сейму, голова польсько-української парламентської групи Ян Бира, я сприйняв як розширення рамок демократії у Києві. Заява президента Кучми про потребу перетворення України в парламентсько-президентську республіку може означати, що Кучма визнав певні стандарти демократії, тієї демократії, яка існує в західному світі. Мені здається, що саме так можна сприймати заяву президента України, сказав Ян Бира, голова польсько-української парламентської групи польського сейму. Тимчасом ініціатива президента України буде, мабуть, обговорюватися і на двосторонній зустрічі на найвищому рівні, на переговорах між Леонідом Кучмою та Александром Кваснєвським. Обидва президенти, як знаємо, беруть участь у самміті Землі в Йоганнесбурзі і запланована там їх окрема зустріч. Очевидно, що президенти заторкнуть і тему змін, які пропонує Кучма. Окрім того, вони можуть говорити про інші насущні проблеми, що стоять зараз на порядку денному українсько-польських відносин. Йдеться про перспективу взаємин двох стратегічних партнерів після входження Польщі в Європейський Союз. Насамперед, потрібна нова концепція цих відносин з огляду на цілком інший геополітичний контекст, який вимальовується останнім часом. Україні досі виділяється там достатньо непримітне місце. І якщо концепція польсько-українських відносин на майбутнє буде збудована на фундаменті британської ініціативи нових сусідів, то можна вважати, що Україна не змогла використати фактор стратегічного партнерства з Польщею. Тому президенти Кваснєвський і Кучма, мабуть будуть обговорювати нову можливу концепцію, виходячи з іншого кута бачення місця України на карті Об'єднаної Європи. І тут можна спрогнозувати, що Леонід Кучма буде ставити питання про, насамперед, особливий підхід до України в питанні впровадження візового режиму. Мабуть заторкнуть президенти і стару але досі не завершену тему нафтопроводу Одеса-Броди- Гданськ. Можливо обговорюватимуть питання боротьби з тероризмом, оскільки Київ виступає тут з певними ініціативами. І звичайно ж, повторюю, остання заява Кучми щодо внесення змін до Конституції України породить цілком нову тему у двосторонніх переговорах, які проведуть у Йоганнесбурзі президенти України та Польщі.
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1
Байден назвав «божевіллям» неспроможність Конгресу США підтримати допомогу Україні 113661 views
2США пропонують винагороду до 7 млн доларів за інформацію про росіянина-втікача Артема Усса 83990 views
3«Слуга народу» Куницький виїхав у 5-денне відрядження в Ізраїль, а повернувся через 3 тижні, «засвітившись» у Флориді – «Схеми» 33875 views
4Владна партія Угорщини внесла в парламент резолюцію проти переговорів про вступ України до ЄС 18729 views
5Мадуро заявив про приєднання до Венесуели регіону Ессекібо в сусідній Гайані 14792 views
6Росіяни хочуть запитати Путіна, коли закінчиться війна – «Левада-центр» 8632 views
7ERR: у МЗС Естонії заявили, що Польща отримала демарш від країн Балтії через блокаду кордону з Україною 7682 views
8Один із захисників Маріуполя довів у суді свій статус військовослужбовця й військовополоненого 7389 views
9США оголосили про виділення додаткової допомоги Україні 7338 views
10МЗС України закликало сторони утриматись від будь-яких дій у територіальній суперечці між Венесуелою і Гаяною 6648 views
ФОТО ТА ВІДЕО
-
Мультимедіа
Обличчя ЗСУ. Фоторепортаж Радіо Свобода до Дня Збройних сил України
6 грудня — це день, коли в 1991 році український парламент ухвалив закон «Про Збройні сили України». Закон визначає ЗСУ як «військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладається обов'язок обороняти України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності».