Прага, 27 серпня 2002 – У понеділок, виступаючи у Нешвілі перед ветеранами іноземних воєн, віце-президент США Чейні закликав адміністрацію Сполучених Штатів до негайного воєнного удару проти Іраку. За його словами, зволікання може допровадити лише до більших жертв і вищих коштів такої акції.
Коментуючи виступ Чейні, оглядачі підкреслюють, що досі це був найсильніший і найкатегоричніший виступ представника адміністрації США, який виклав найтяжчі, хоча вже відомі аргументи за те, щоб превентивний удар по Іраку не відкладати на пізніше. Зволікання, за словами віцепрезидента США, дають час режимові Саддама Хусейна для дальшого нарощування зброї масового знищення. Сполучені Штати і їхні союзники не можуть ігнорувати загрози з боку Іраку, каже Чейні. Ми не можемо очікувати, сподіваючись на краще і пустивши ситуацію на самоплив, щоб пізніше наступна адміністрація вирішувала її. Бездіяльність, за його словами, пізніше може коштувати більше людських життів, більше видатків і матиме ширший негативний вплив на інші країни. Особливу небезпеку, на думку віцепрезидента США, становить також пов’язання іракського диктатора з міжнародним тероризмом. Усунення Саддама Хусейна від влади, яке можливе лише за допомогою воєнної акції, принесе свободу Іракові і мир цілому регіонові, підкреслює Чейні. Цей крок, за його словами послужить підтримкою для поміркованих арабських режимів і змусить екстремістів переглянути застосування насилля. На додаток, як вважає віцепрезидент США, це прискорить ізраїльсько-палестинський мирний процес. У відгуках на виступ Чейні оглядачі наводять аргументи американських законодавців, які на загал не виступають поти воєнної акції, однак, вимагають її обговорення в конгресі. За словами сенатора Чука Гаґеля, президент Буш повинен заручитися підтримкою конгресу у рішенні про удар по Іраку. Конгресмен Дік Ґепгард від штату Міссурі теж поставив вимогу, щоб воєнну акцію в Іраку обговорив конгрес і проголосував у цій справі. Щоправда радники президента Буша заявляють, що для такої акції президент США не потребує дозволу конгресу, проте, приміром, сенатор Патрік Ліги закликав президента Буша молодшого поступити, як це зробив його батько – президент Буш старший 91-го року перед війною у Перській затоці. Тоді Буш старший звернувся до конгресу із проханням обговорити справу війни і почав її лише після схвалення такого кроку в конгресі.
На обговоренні можливої воєнної акції проти Іраку наполягають також інші американські законодавці.
Коментуючи виступ Чейні, оглядачі підкреслюють, що досі це був найсильніший і найкатегоричніший виступ представника адміністрації США, який виклав найтяжчі, хоча вже відомі аргументи за те, щоб превентивний удар по Іраку не відкладати на пізніше. Зволікання, за словами віцепрезидента США, дають час режимові Саддама Хусейна для дальшого нарощування зброї масового знищення. Сполучені Штати і їхні союзники не можуть ігнорувати загрози з боку Іраку, каже Чейні. Ми не можемо очікувати, сподіваючись на краще і пустивши ситуацію на самоплив, щоб пізніше наступна адміністрація вирішувала її. Бездіяльність, за його словами, пізніше може коштувати більше людських життів, більше видатків і матиме ширший негативний вплив на інші країни. Особливу небезпеку, на думку віцепрезидента США, становить також пов’язання іракського диктатора з міжнародним тероризмом. Усунення Саддама Хусейна від влади, яке можливе лише за допомогою воєнної акції, принесе свободу Іракові і мир цілому регіонові, підкреслює Чейні. Цей крок, за його словами послужить підтримкою для поміркованих арабських режимів і змусить екстремістів переглянути застосування насилля. На додаток, як вважає віцепрезидент США, це прискорить ізраїльсько-палестинський мирний процес. У відгуках на виступ Чейні оглядачі наводять аргументи американських законодавців, які на загал не виступають поти воєнної акції, однак, вимагають її обговорення в конгресі. За словами сенатора Чука Гаґеля, президент Буш повинен заручитися підтримкою конгресу у рішенні про удар по Іраку. Конгресмен Дік Ґепгард від штату Міссурі теж поставив вимогу, щоб воєнну акцію в Іраку обговорив конгрес і проголосував у цій справі. Щоправда радники президента Буша заявляють, що для такої акції президент США не потребує дозволу конгресу, проте, приміром, сенатор Патрік Ліги закликав президента Буша молодшого поступити, як це зробив його батько – президент Буш старший 91-го року перед війною у Перській затоці. Тоді Буш старший звернувся до конгресу із проханням обговорити справу війни і почав її лише після схвалення такого кроку в конгресі.
На обговоренні можливої воєнної акції проти Іраку наполягають також інші американські законодавці.
