Доступність посилання

ТОП новини

Прямий Ефір: Скільки депутатів увійшло до парламентської більшості і якими будуть її перші кроки?


Прямий Ефір: Скільки депутатів увійшло до парламентської більшості і якими будуть її перші кроки?

Прага-Київ, 30 серпня 2002

Ведучі: Ольга Буряк та Віктор Міняйло

Гості: народні депутати Верховної Ради України Степан Гавриш та Григорій Омельченко

Ольга Буряк

У прямому ефірі Вечірня Свобода.

Президент України на 8 році свого правління і на 12 році незалежності країни взявся за політичну реформу в країні, хоче віддати парламенту своє право формувати уряд, хоче міняти Конституцію. Але, щоби це здійснити президентові потрібна стабільна більшість у Верховній Раді.

Сьогодні ми і поговоримо про більшість. З вами ведучі в студіях Віктор Міняйло у Києві й Ольга Буряк у Празі. Наші гості народні депутати – Степан Гаврик, керівник депутатської групи Демократичні ініціативи та опозиціонер із блоку Тимошенко, член депутатської групи «Анти мафія» – Григорій Омельченко.

Панове депутати, «Вечірня Свобода» вам дуже дякує, що знайшли час і для наших слухачів.

Президент Кучма говорить: досить, мовляв, вигадувати український велосипед, треба будувати відповідальність влади на принципах, які працюють у Європі – на формуванні більшості й коаліційного уряду.

Свій погляд на парламентську більшість виклав сьогодні на прес-конференції й прем’єр-міністр Анатолій Кінах.

Анатолій Кінах

Нам дуже необхідно, щоб в парламенті існувала більшість, яка несе політичну відповідальність за ефективність і результати роботи вищого законодавчого органу, разом із президентом України формує кабінет міністрів і таким чином несе професіональну відповідальність за результати діяльності уряду перед українським народом. Я думаю, що це незворотній процес. Головне, щоб ці рішення ухвалювалися не лише на основі короткотермінової політичної кон'юнктури, розподілу посад чи бажання політичного та судового реваншу. Щоб це було невід’ємно зв’язано з конституційною реформою і тими конче необхідними нам структурними змінами в економіці й формуванні демократичного громадянського суспільства.

Ольга Буряк

Кілька годин тому в Адміністрації президента завершилася координаційна нарада Леоніда Кучми із фракціями та групами, які увійшли до парламентської більшості. Про це повідомили Радіо Свобода у прес-службі президента Кучми. Також після засідання стало відомо, що депутат Олександр Карпов із Народно-Демократичної партії став координатором нової парламентської більшості.

Пане Гавриш, Ви були сьогодні на нараді у президента, Ви очолює депутатську групу, яка увійшла до більшості і крім того, якщо я не помиляюся, працюватимете в робочій групі, яка узгоджуватиме механізм дії більшості.

Ви можете повідомити нам точно, скільки депутатів увійшло до цієї більшості?

Степан Гавриш

Спочатку спростую інформацію, яку Ви повідомили слухачам. Більшість не створена і я не є членом парламентської більшості. Сьогодні у президента на пропозицію декількох груп і фракцій відбулася дійсно нарада, мета якої була створити конституційно координаційний орган, який дав би можливість сьогодні публічно провести дискусію про створення парламентської більшості. Треба надати належне президенту, який, підтримавши саме цю концепцію розвитку подій у парламенті й створення парламентської більшості, сказав, що саме таким чином ця дискусія може стати широкою дискусією для того, щоб залучити до неї, найперше, «Нашу Україну», щоб більшість мала реальні перспективи для підтримки демократичних реформ у парламенті.

Без сумніву, що створення цього координаційного органу ні в якій мірі не означає, що ми маємо будь-яким чином фактичну, чи формально юридичну більшість, яка підписала б будь-яку угоду. Ми маємо лише початок цього процесу, який може завершитися у вересні, або у жовтні залежно від якості дискусій, які будуть проведені. Дійсно, Карпов обраний, так би мовити, координатором цього органу і на нього покладені зобов’язання проводити координацію зусиль, а також організовувати процес дискусій, круглий стіл для того, щоб відбулися збори нових депутатів у парламенті і ми ухвалили рішення про створення парламентської більшості.

Ольга Буряк

Так що парламентської більшості ще не має?

Степан Гавриш

Так, її ще не має і цей процес тільки розпочався. Я особисто задоволений з цього, бо сама дискусія навколо парламентської має декілька проблем. Перша проблема, пов’язана з тим, що, намагаючись увійти в асоціацію парламентських держав Європи, ми вочевидь будемо вести дискусію про більшість і опозицію. Вона почалася ще у 2000 році. На жаль, не була підтримана урядом Ющенка, який не оцінив політичної якості більшості. Якби це відбулося, ми мали б зовсім інші події в Україні.

Звичайно, це може бути наслідком конституційного процесу, який ініційований у Зверненні президента до українського народу і вкрай важливо сьогодні не втратити перспективу цієї не лише державно-політологічної дискусії, але і національної

Друге, у сучасних умовах також можна говорити про створення парламентської більшості при певних умовах. Найголовніша з них, це дискусія навколо формування коаліційного уряду, але принципів, а також політичної формули організації коаліційного уряду ми не знаємо. Над цим також треба працювати. Тому я переконаний, що більшість може бути сформована, найвірогідніше, на платформі формування коаліційного уряду.

Ольга Буряк

Пане Гавриш, кількісно ця більшість вже існує в парламенті?

Степан Гавриш

Я можу лише повідомити, що у 9 фракціях, які сьогодні зібралися у президента і підтримували логіку формування більшості у парламенті від 229 до 231 депутата.

Ольга Буряк

Тобто, фактично, кількісно вона (парламентська більшість) уже сформована?

Степан Гавриш

Кількісно вона не сформована, але кількісно вона має всі умови на можливість формування. Зрозуміло, що у форматі такої кількості, ця більшість буде дуже нестійкою і не здатною до серйозної не лише політичної, але і законотворчої роботи.

Ольга Буряк

Останнє у мене запитання, вірніше, я хочу уточнити. Механізм створення парламентської більшості про який Ви говорите, і який зараз, начебто, розпочався, він якось передбачений у законодавстві України?

Степан Гавриш

Ні, звичайно. Справа не у законодавстві, справа у Конституції. Конституція не знає терміну «більшість» і не знає можливості формування будь-якою більшістю уряду, тим більше коаліційного. Але ми мали у свій час конституційний договір, не мали Конституції і, пройшовши шлях політичних угод, дійшли і до Конституції. Ми можемо сьогодні шляхом політичної угоди між трьома сторонами - парламентом, тому що саме він за Конституцією визначає ухвалення тих чи інших законів, уряду й президента - підписати таку політичну угоду. Ще раз наголошую. що питання про певний демократичний формат більшості є абсолютною логікою розвитку українського парламентаризму. І це є, безумовно, кроком уперед.

Віктор Міняйло

Пане Гавриш, очевидно, говорячи про більшість, Ви маєте на увазі, що це буде постійно діюча більшість. А от де гарантія, що вона не розсиплеться, як це було у парламенті минулого скликання. Чи існують якісь механізми, чи це так, на чесному слові?

Степан Гавриш

Пам’ятаєте Остапа Бендера:«Хто дає гарантії? Тільки страховий поліс.» Але в сучасних умовах, умовах високих політичних ризиків розвитку української демократії, відсутності внесених змін до Конституції й формуванні відповідного законодавчого поля, звичайно, говорити про стабільно діючу більшість до кінця парламентської каденції, тобто до 2006 року було б не реально. Є досвід минулої більшості, яка не витримала не лише навантаження своїм життям, але і політичної відповідальності. Тому вона не виконала своєї місії. Але на жаль, цей досвід не став причиною для того, щоб, наприклад, сама сильна коаліція, яка отримала найбільшу підтримку виборців виборів 2002 року могла створити цю більшість. І сьогодні заяви про те, що саме вони мають ленне право, право, яке належить їм, так би мовити по певному закону історичного розвитку, претендувати на владу, воно не є виправданим. Процес змагань за політичну владу у державі не закінчився.

Тому я переконаний, що дискусія довкола більшості, це дискусія навколо вдосконалення української влади і добре, що президент, нехай на 11 році української незалежності, але проголосив курс новітніх конституційних реформ, скерованих на створення парламентської держави. Треба ці реформи обов’язково підтримати і, думаю, цим має скористатися й опозиція.

Далі буде...

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG