Прага, 3 вересня 2002 – Із наближенням дати 11 вересня, тобто із закінченням першого року після терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні західні оглядачі аналізують успіхи і невдачі в боротьбі з тероризмом, яку оголосили Сполучені Штати.
Британська газета «Файненшл таймс» містить коментар професора історії при Єльському університеті у США, автора численних наукових праць Пола Кеннеді, який підкреслює, що попри останні колосальні досягнення у військовій технології і плануванні Захід виявився безпорадним у боротьбі з тероризмом. Коли палестинський терорист-самовбивця підриває бомбу в автобусі, веде далі автор, стають очевидними дві речі. По-перше, Ізраїль із усією його військовою потужністю не може гарантувати на далеке майбутнє власного виживання, як демократична країна і цивілізоване суспільство, без двобічного політичного врегулювання конфлікту з палестинцями. По-друге, вражаюча революція в ділянці військової техніки й технології США має надто обмежене застосування, за словами газети, у «тіньовій війні», тобто в боротьбі з тероризмом. Автор стверджує з іронією, що в сьогоднішньому розрізненому і поділеному конфліктами неосередньовічному світі нема можливості гарантувати мир і безпеку ні всередині країни, ні поза її межами. На закінчення автор задає радше риторичне запитання: чи до кінця усвідомлюють ці речі стратеги в адміністрації президента США Буша?
Тим часом коментар німецької газети «Ді Вельт» Ґвідо Гайнен теж ставить запитання: чи вдалося досягти успіху у слідстві у справі терористичних актів у Нью-Йорку й Вашингтоні, тобто чи вдалося виявити організаторів терористичних актів? Виконавців, пише автор, їхні імена, фотографії, дні народження було названо відразу ж після терористичних актів, проте – хто стоїть за ними і досі невідомо. Що принесло слідство у справі сотень і тисяч заарештованих і затриманих у Європі і Північній Америці? Чи вдалося що-небудь довідатися від захоплених бойовиків талібану та Аль-Кайди, які тепер перебувають на американській військовій базі Гуантанамо на Кубі, або від перегляду нещодавно здобутих відеострічок? Однак, на закінчення автор підкреслює, що конституційна держава базується на демократичних принципах і це є правильний шлях, якого слід дотримуватися.
Британська газета «Файненшл таймс» містить коментар професора історії при Єльському університеті у США, автора численних наукових праць Пола Кеннеді, який підкреслює, що попри останні колосальні досягнення у військовій технології і плануванні Захід виявився безпорадним у боротьбі з тероризмом. Коли палестинський терорист-самовбивця підриває бомбу в автобусі, веде далі автор, стають очевидними дві речі. По-перше, Ізраїль із усією його військовою потужністю не може гарантувати на далеке майбутнє власного виживання, як демократична країна і цивілізоване суспільство, без двобічного політичного врегулювання конфлікту з палестинцями. По-друге, вражаюча революція в ділянці військової техніки й технології США має надто обмежене застосування, за словами газети, у «тіньовій війні», тобто в боротьбі з тероризмом. Автор стверджує з іронією, що в сьогоднішньому розрізненому і поділеному конфліктами неосередньовічному світі нема можливості гарантувати мир і безпеку ні всередині країни, ні поза її межами. На закінчення автор задає радше риторичне запитання: чи до кінця усвідомлюють ці речі стратеги в адміністрації президента США Буша?
Тим часом коментар німецької газети «Ді Вельт» Ґвідо Гайнен теж ставить запитання: чи вдалося досягти успіху у слідстві у справі терористичних актів у Нью-Йорку й Вашингтоні, тобто чи вдалося виявити організаторів терористичних актів? Виконавців, пише автор, їхні імена, фотографії, дні народження було названо відразу ж після терористичних актів, проте – хто стоїть за ними і досі невідомо. Що принесло слідство у справі сотень і тисяч заарештованих і затриманих у Європі і Північній Америці? Чи вдалося що-небудь довідатися від захоплених бойовиків талібану та Аль-Кайди, які тепер перебувають на американській військовій базі Гуантанамо на Кубі, або від перегляду нещодавно здобутих відеострічок? Однак, на закінчення автор підкреслює, що конституційна держава базується на демократичних принципах і це є правильний шлях, якого слід дотримуватися.
