Прага, 3 вересня 2002 – Із наближенням дати 11 вересня оглядачі коментують наслідки терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні після першого року від їхнього здійснення. Серед інших негативних змін, які принесли згадані терористичні акти, коментатори називають серйозні обмеження у правах людини у низці країн світу.
З метою не допустити повторення подібних кривавих терористичних актів, унаслідок яких загинуло понад три тисячі цивільних осіб, адміністрація США й уряди багатьох інших країн, причому не лише західних, впровадили низку законодавчих актів, згідно з якими правоохоронні органи отримали ширші права під час арештів запідозрених у терористичній діяльності осіб, продовжено також терміни затримання таких осіб без суду і слідства. У самих Сполучених Штатах, як повідомляє інформаційне агентство Ройтер, запроваджено обмеження в імміграційних правилах, зокрема посилено перевірку нових іммігрантів і гостей. Імміграційна служба суворіше ставиться до людей, що прострочили гостьові або студентські візи. Нині цих людей найчастіше видворяють. Усі ці зміни активізували діяльність правозахисних організацій, які критикують уряд за те, що терористичні акти 11 вересня він використовує для обмеження громадянських і людських прав.
Представник міжнародної правозахисної організації Гюмен райтс воч із резиденцією у США Рід Бpоді стверджує, що після терористичних актів 11 вересня минулого року заходи безпеки стали на першому місці у багатьох країнах світу, спричинившись не лише до змін в імміграційному законодавстві, а й часто служать приводом або радше виправданням переслідувань політичної опозиції у цих країнах.
Далі правозахисники звертають увагу на той факт, що, у зв’язку із розслідуванням і пошуками запідозрених у терористичних актах в Нью-Йорку і Вашингтоні особливого дискомфорту зазнають у США вихідці із країн Близького сходу, багатьох із яких затримують у рамках слідства.
Задекларувавши стан війни з тероризмом, адміністрація президента США Буша запропонувала створення спеціальних військових трибуналів для розгляду справ терористів або запідозрених у терористичній діяльності. Щоправда, поки що ніхто із терористів не став перед таким трибуналом, а єдиний причетний до терористичних актів у Нью-Йорку й Вашингтоні, французький громадянин Закаріяс Мусаві відповідає перед звичайним судом.
Стурбованість серед міжнародних правозахисних організацій і членів комісії ООН із питань прав людини викликають також полонені талібану та Аль-Кайди, які перебувають в ув’язненні на американській військовій базі Гуантанамо на Кубі, хоча адміністрація США залишає за собою право допровадити слідство у справі цих людей до кінця.
Оглядачі стверджують, що імміграційні обмеження й заходи боротьби проти нелегальної імміграції впровадили країни Європейського союзу та Австралія.
Тим часом уряди низки країн, серед яких правозахисники наводять Австралію, Малайзію, Зімбабве та деякі інші, використовують заходи в боротьбі з тероризмом для боротьби зі своїми політичними опонентами. Сюди правозахисники зараховують уряди Росії й Китаю, які, прикриваючись боротьбою з тероризмом, посилили репресії проти чеченців у Росії, а також уйгурів і тибетців у Китаї.
З метою не допустити повторення подібних кривавих терористичних актів, унаслідок яких загинуло понад три тисячі цивільних осіб, адміністрація США й уряди багатьох інших країн, причому не лише західних, впровадили низку законодавчих актів, згідно з якими правоохоронні органи отримали ширші права під час арештів запідозрених у терористичній діяльності осіб, продовжено також терміни затримання таких осіб без суду і слідства. У самих Сполучених Штатах, як повідомляє інформаційне агентство Ройтер, запроваджено обмеження в імміграційних правилах, зокрема посилено перевірку нових іммігрантів і гостей. Імміграційна служба суворіше ставиться до людей, що прострочили гостьові або студентські візи. Нині цих людей найчастіше видворяють. Усі ці зміни активізували діяльність правозахисних організацій, які критикують уряд за те, що терористичні акти 11 вересня він використовує для обмеження громадянських і людських прав.
Представник міжнародної правозахисної організації Гюмен райтс воч із резиденцією у США Рід Бpоді стверджує, що після терористичних актів 11 вересня минулого року заходи безпеки стали на першому місці у багатьох країнах світу, спричинившись не лише до змін в імміграційному законодавстві, а й часто служать приводом або радше виправданням переслідувань політичної опозиції у цих країнах.
Далі правозахисники звертають увагу на той факт, що, у зв’язку із розслідуванням і пошуками запідозрених у терористичних актах в Нью-Йорку і Вашингтоні особливого дискомфорту зазнають у США вихідці із країн Близького сходу, багатьох із яких затримують у рамках слідства.
Задекларувавши стан війни з тероризмом, адміністрація президента США Буша запропонувала створення спеціальних військових трибуналів для розгляду справ терористів або запідозрених у терористичній діяльності. Щоправда, поки що ніхто із терористів не став перед таким трибуналом, а єдиний причетний до терористичних актів у Нью-Йорку й Вашингтоні, французький громадянин Закаріяс Мусаві відповідає перед звичайним судом.
Стурбованість серед міжнародних правозахисних організацій і членів комісії ООН із питань прав людини викликають також полонені талібану та Аль-Кайди, які перебувають в ув’язненні на американській військовій базі Гуантанамо на Кубі, хоча адміністрація США залишає за собою право допровадити слідство у справі цих людей до кінця.
Оглядачі стверджують, що імміграційні обмеження й заходи боротьби проти нелегальної імміграції впровадили країни Європейського союзу та Австралія.
Тим часом уряди низки країн, серед яких правозахисники наводять Австралію, Малайзію, Зімбабве та деякі інші, використовують заходи в боротьбі з тероризмом для боротьби зі своїми політичними опонентами. Сюди правозахисники зараховують уряди Росії й Китаю, які, прикриваючись боротьбою з тероризмом, посилили репресії проти чеченців у Росії, а також уйгурів і тибетців у Китаї.
