Доступність посилання

ТОП новини

Прямий Ефір: Права людини – ставлення до них опозиції, влади, засобі інформації в Україні


Прямий Ефір: Права людини – ставлення до них опозиції, влади, засобі інформації в Україні

Київ-Прага - 4 вересня 2002 -

Василь Зілгалов

Права людини – ставлення до них опозиції, влади, засобі інформації в Україні. Я не буду вам цитувати, шановні, Декларацію прав людини, бо ви її всі знаєте, але в пункті 19 Декларації якраз ідеться про свободу волевиявлення і дію права людини звертатися до засобів масової інформації. Але перш ніж ми до цієї теми звернемось, я хочу, щоб ви послухали фрагмент із сьогоднішньої конференції, яка відбулася в Києві і яка стосується прав людини, виступу на ній посла США пана Паскуаля.

Карлос Паскуаль

“Щоб зрозуміти, наскільки важливим є дотримання основних прав і свобод громадян України, наскільки необхідним є розуміння цього владою для добробуту української держави та її успішної інтеграції до міжнародної демократичної спільноти, пропоную подумати над розв’язанням низки проблем і питань. Про існування цих проблем свідчать сигнали, що надходять до владного політикуму від громадянського суспільства України. Наприклад, від родичів донбаських гірників, котрі загинули або лишилися покаліченими внаслідок численних аварій на вугільних шахтах. Від батьків і дітей тих, хто загинув на Скнилівському аеродромі. Від представників опозиційних нинішній владі сил, які очолюють акції громадянської непокори у різних містах України. Від працівників телевізійних і радіо- каналів, які не впевнені у своєму завтрашньому дні, оскільки відповідні структури “грають на їхніх нервах”, розтягуючи питання про видачу ліцензій на мовлення на кілька місяців. Врешті–решт, до влади звертаються журналісти, які воліють надавати правдиву інформацію про повсякденне життя України і які не мають такої можливості. Мені здається, що від розв’язання цих та подібних проблем, від уміння влади порозумітися зі своїм народом залежить складання нею іспиту на зрілість і демократичність”.

Василь Зілгалов

Я хочу вибачитися перед слухачами, що наші телефонні лінії були до цього часу зайняті, тепер одна телефонна лінія звільнилася. Нас залишив Дмітрій Кісєльов. Я не знаю точно, яка причина. Може він не має часу, може у нього щось там у «чорний ящик» прийшло, якась нова інформація...

Але ми продовжуємо нашу передачу. Я хотів би звернутися якраз до наших учасників програми з питанням, що стосується Декларації прав людини - права людини брати участь в управлінні державою, права на свободу переконань і таке інше. Чи вірять пересічні громадяни України у реальність цих слів, у реальність цієї Декларації у її, так би мовити заземлення в Україні? Пане Онопенко, як Ви вважаєте, чи вірить народ у те, що можливо сьогодні здійснювати реально таку Декларацію у повному обсязі в масштабах України?

Василь Онопенко

Я думаю, з великою натяжкою. До мене у Комітет правової політики приходить дуже багато скарг, заяв, сотні щоденно, де люди скаржаться на діяльність органів влади, на діяльність правоохоронних органів, судів, на те, що їхні різні права, передбачені у тому числі розділом ІІ Конституції України, який, практично, не відрізняється від Декларації прав людини, і в деякій мірі деякі положення виписані краще, не виконуються.

Сказати, що люди задоволені реалізацією своїх прав і свобод не можна. Крім того, ми знаємо, що дуже багато питань виникає, навіть із виконанням судових рішень. Якщо люди знаходять вирішення проблеми в судовому порядку, то одна третя судових рішень не виконується органами державної й виконавчої влади. Тобто, тут надзвичайно багато проблем і вони турбують людей.

Василь Зілгалов

Я знову звертаюся до того документу, який ми цитували. У нас є реакція на цей документ, на його оприлюднення у прямому ефірі «Радіо Свобода» і на сторінках інтернет-видань, одного із чільних представників президентської адміністрації, голови управління інформаційної політики адміністрації президента Сергія Васільєва.

Сергій Васільєв

Я вважаю, що інформація, яку оприлюднив пан Томенко є піар ходом, який скерований на підняття іміджу комітету, який очолює пан Томенко напередодні відкриття нової сесії Верховної Ради. Пан Томенко, очевидно, вирішив в такий спосіб привернути увагу журналістів до роботи свого комітету і повторити «подвиг» легендарного майора Мельниченка, тільки той тиражував записи, а пан Томенко вирішив писати й тиражувати «тємніки», як написано в «Українській правді» і інших інтернет-виданнях.

Василь Зілгалов

Ось така сьогоднішня реакція пана Васільєва на оприлюднення цього документу. Учора він також коментував цей документ.

Пане Томенко, як Ви розцінюєте, не лише заяву Сергія Васільєва, а взагалі, із точки зору прав людини, наявність таких документів, таких інструкцій?

Микола Томенко

Я сумую як і Ви, що пан Кісєльов залишив нас. Мені дуже приємно, що громадяни Російської Федерації, сусідньої нам держави, розповідають, наприклад, завідувачу кафедри політології про те, як у світі тлумачиться термін «демократія» і «влада». Це тішить мене. І це поважне ставлення до мене і всіх, хто тут у студії.

Я хотів би про права президента сказати. Я розумію президента, те, що треба теж його права цінувати. Якщо українські олігархи закликають російських громадян захищати президента, бо в Україні вже не залишилося журналістів інтелектуалів, які б хотіли захистити президента, очевидно, із правами президента є проблеми.

Стосовно цього документу... Це не перший документ, який ми в комітеті отримали. Я сказав про те, що я шукатиму форми боротьби з цією унікальною політичною цензурою, яку ми кожний день бачимо, але ніхто не може довести її існування. Ми прекрасно розуміємо становище в якому знаходяться українські журналісти і ті методи, якими користується влада. Я нікого не звинувачую, але я пропоную просто порівняти те, про що писали засоби масової інформації в цей 36 тиждень (з тим, про що мовилося в документі). Я думаю, що у 37 і 38 тиждень все рівно знайдеться хоча б один нормальний представник адміністрації президента та хоча б один нормальний президент теле-радіо компанії, який передасть нам такий документ і все рівно ми будемо про це говорити, бо в інший спосіб боротися дуже тяжко з цією системою. Вона складалася довгі часи. І для мене принципово, як принципово і для людей, які думають про права людини на свободу cлова і доступ до інформації, щоби в один прекрасний день ми побачили по телебаченню хоча б 40-50% правди.

Марина Пирожук

Пане Томенко, а чому такий документ з’явився саме зараз, і чого найбільше боїться влада?

Микола Томенко

Мене не стурбувало, що там щось треба говорити про Рибачука чи про Ющенка і так далі. Мене непокоять ці поодинокі фрагменти, коли треба акцентувати увагу на якійсь конфліктній історії міждержавних, міжнародних відносин, переакцентувати увагу на проблему, яку практично було вже вирішено, пов’язану з національними меншинами, чи з Угорщеною, чи з кимось іншим. Це найсташніше. Це робилося завжди – і в радянський, і в український період. Можемо згадати часи Кравчука, коли говорили, що в Криму страшна загроза і буде війна, тому треба всім об’єднатися навколо Кравчука, як президента України. Потім була загроза розділити Україну на 2 частини. Потім була загроза, як казав пан Кісельов боротьби з комунізмом. В Росії й Україні це було модно, тому що ми всі боролися з комуністами, коли лінія конфлікту була інакшою.

Василь Зілгалов

Хотів би поставити до вас всіх таке питання: якби згаданий документ, що стосується прав людини і демократії, був оприлюднений, наприклад, чи в Німеччині, чи в США, чи в будь-якій західній країні, яка була б, на вашу думку, реакція влади, народу на цей документ у демократичній країні?

Олег Рибачук

Хотів би додати ще одну річ. Можливо, ви чули, що Роман Безсмертний заявив про існування ще одного документу. Це так званий циркуляр 287 ЦТ - цілком таємно, Міністерство внутрішніх справ, який говорить про те, що за депутатами ведеться постійне спостереження, прослуховуються телефони. Ми досі не почули реакцію Міністерства внутрішніх справ. В якій країні це, взагалі, можливо?

Василь Онопенко

Думаю, це був би великий політичний конфлікт, який мав би великий супільний інтерес. Думаю там була б негайно створена відповідна комісія в парламенті, яка довела б цю роботу до кінця.

Микола Томенко

Останнім часом я не хочу говорити ні про західний, ні про який інший досвід. Ніякий західний досвід не допоможе боротися з режимом, який є в Україні. Нам треба шукати адекватні методи, як реагувати на те, що за останній період збудовано в Україні. Тому ніякої реакції не буде. Я дуже тішуся, що не сказали, що скандально відомий Томенко виступив і так далі. Тому що я знаю, що на 5-и каналах проти 10 - 15 політиків, коли їх згадують на телебаченні, додають або сумновідомий, або скандальновідомий.

Василь Зілгалов

Передача добігає кінця. Дякую всім.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG