Прага-Нью-Йорк, 11 вересня 2002 -
Людмила Ваннек:
У Нью-Йорку сьогодні жалобними церемоніями відзначають першу річницю нападу ісламських терористів. У нас на зв’язку наш нью-йоркський кореспондент, який веде свій репортаж із вулиці. Юрію, що відбувається у вас там, яка атмосфера в американській метрополії?
Юрій Дулерайн:
Це грають шотландські волинки – із кожного району міста (Манхеттен, Квінс, Бронкс, Бруклін, Статен-Айленд) прийшли оркестри, а також колони пожежників та поліцейських на місце, де відбуваються усі головні церемонії цього дня – у Нижньому Манхеттені, де рік тому височіли будники Світового Торгового центру. Тепер там, де був фундамент грандіозних споруд, бачимо заглиблення площиною майже вісім гектарів. Десятки тисяч городян зійшлися сюди, щоб ушанувати пам’ять загиблих. “Це були наші сусіди, наші чоловіки, наші діти, сестри, брати, наші жінки. Це були наші співвітчизники й наші друзі. Вони – це ми”, -сказав Майкл Блумберг, мер Нью-Йорка, підкресливши при цьому, що місто не бажає гучних і помпезних церемоній, а лише спокійних і тихих. О восьмій сорок шість ранку – третя сорок шість дня за київським часом, коли рік тому перший літак врізався у хмарочос, члени родин загиблих, колишній мер міста Руді Джуліані під акомпанемент віолончелі знаменитого Йо-Йо-Ма почав зачитувати список імен жертв нападу фанатиків. “Гордон Амос,- почав він, – Едельміро Абад, Марія Роуз Абад, Андрю Ентоні Абейт”. У Світовому Торговому центрі загинуло майже три тисячі осіб. Продовжували читати цей список конгресмени й сенатори, пілоти, робітники, актори, серед них Роберт Де Ніро, рідні загиблих.
Дзвонять дзвони нью-йоркських церков. Траурні церемонії відбуваються усюди в місті. Люди випускають голубів, моляться, запалюють свічки. Я був на розі 8-ої авеню та 53-ої вулиці, де стіна пожежної команди вкрита іменами загиблих пожежників, вивішено їхні фотографії, а під стіною – гора квітів. Люди на вулицях носять портрети загиблих.
Людмила Ваннек:
Cьогоднішній день в Америці – робочий чи вихідний?
Юрій Дулерайн:
День сьогодні робочий, але багато підприємств зачинено, аби дати людям змогу взяти участь у подіях дня, що його президент Буш назвав “днем сліз, молитов, і водночас днем національної рішучості”.
У Пенсільванії траурна церемонія відбувається поблизу містечка Шенксвілл, де торік 11 вересня розбився літак, що його терористи хотіли скерувати на будинок Конгресу, але пасажири не дозволили. Вони билися з терористами. Президент Буш назвав пасажирів і екіпаж “національними героями”.
Річницю трагедії відзначають по всій країні як загальнонаціональну подію. Траурні церемонії відбуваються по великих і малих містах, від Вашингтона до Малібу, від Портленда в Орегоні до Провіденса, Масачусетс. У місті Альбукеркі, штат Нью-Мексіко, до фундаменту нової церковної дзвіниці закладають дві сталеві балки - подарунок із Нью-Йорка. Ці балки були частиною Світового Торгового центру. У Сан-Клементе, Каліфорнія, перед початком міжнародних змагань із серфінгу спортсмени кинули у воду попіл та уламки Світового Торгового центру.
Людмила Ваннек:
У Нью-Йорку сьогодні жалобними церемоніями відзначають першу річницю нападу ісламських терористів. У нас на зв’язку наш нью-йоркський кореспондент, який веде свій репортаж із вулиці. Юрію, що відбувається у вас там, яка атмосфера в американській метрополії?
Юрій Дулерайн:
Це грають шотландські волинки – із кожного району міста (Манхеттен, Квінс, Бронкс, Бруклін, Статен-Айленд) прийшли оркестри, а також колони пожежників та поліцейських на місце, де відбуваються усі головні церемонії цього дня – у Нижньому Манхеттені, де рік тому височіли будники Світового Торгового центру. Тепер там, де був фундамент грандіозних споруд, бачимо заглиблення площиною майже вісім гектарів. Десятки тисяч городян зійшлися сюди, щоб ушанувати пам’ять загиблих. “Це були наші сусіди, наші чоловіки, наші діти, сестри, брати, наші жінки. Це були наші співвітчизники й наші друзі. Вони – це ми”, -сказав Майкл Блумберг, мер Нью-Йорка, підкресливши при цьому, що місто не бажає гучних і помпезних церемоній, а лише спокійних і тихих. О восьмій сорок шість ранку – третя сорок шість дня за київським часом, коли рік тому перший літак врізався у хмарочос, члени родин загиблих, колишній мер міста Руді Джуліані під акомпанемент віолончелі знаменитого Йо-Йо-Ма почав зачитувати список імен жертв нападу фанатиків. “Гордон Амос,- почав він, – Едельміро Абад, Марія Роуз Абад, Андрю Ентоні Абейт”. У Світовому Торговому центрі загинуло майже три тисячі осіб. Продовжували читати цей список конгресмени й сенатори, пілоти, робітники, актори, серед них Роберт Де Ніро, рідні загиблих.
Дзвонять дзвони нью-йоркських церков. Траурні церемонії відбуваються усюди в місті. Люди випускають голубів, моляться, запалюють свічки. Я був на розі 8-ої авеню та 53-ої вулиці, де стіна пожежної команди вкрита іменами загиблих пожежників, вивішено їхні фотографії, а під стіною – гора квітів. Люди на вулицях носять портрети загиблих.
Людмила Ваннек:
Cьогоднішній день в Америці – робочий чи вихідний?
Юрій Дулерайн:
День сьогодні робочий, але багато підприємств зачинено, аби дати людям змогу взяти участь у подіях дня, що його президент Буш назвав “днем сліз, молитов, і водночас днем національної рішучості”.
У Пенсільванії траурна церемонія відбувається поблизу містечка Шенксвілл, де торік 11 вересня розбився літак, що його терористи хотіли скерувати на будинок Конгресу, але пасажири не дозволили. Вони билися з терористами. Президент Буш назвав пасажирів і екіпаж “національними героями”.
Річницю трагедії відзначають по всій країні як загальнонаціональну подію. Траурні церемонії відбуваються по великих і малих містах, від Вашингтона до Малібу, від Портленда в Орегоні до Провіденса, Масачусетс. У місті Альбукеркі, штат Нью-Мексіко, до фундаменту нової церковної дзвіниці закладають дві сталеві балки - подарунок із Нью-Йорка. Ці балки були частиною Світового Торгового центру. У Сан-Клементе, Каліфорнія, перед початком міжнародних змагань із серфінгу спортсмени кинули у воду попіл та уламки Світового Торгового центру.
