Прага, 13 вересня 2002 - Більше того, високопоставлені чиновники з Брюсселя намагаються їх переконати, що такі умови входження в Євросоюз є дуже корисними для польських хліборобів.
12 вересня розпочався візит до Варшави комісара для справ розширення Європейського Союзу Франца Фішлєра. Цей високопоставлений чиновник остаточно розвіює сподівання польських фермерів на те, що вони в питанні доплат із бюджету ЄС будуть рівними з рільниками країн п’ятнадцятки. Нагадаю, що коли Європейська Комісія вперше висунула свої умови вступу Польщі в ЄС, серед яких було і питання 25-ти відсотків доплат для фермерів, поляки обурилися. Вони потрактували такі підходи, як намагання Брюсселя зробити з поляків членів Євросоюзу другої категорії. Було багато емоційних виступів, серед яких навіть запевнення окремих політиків, що на таких умовах Польща воліє не вступати в Європейський Союз. Але минав час і поляки звикали і до цього обмеження. Тепер вони уже ставлять питання лише про те, аби перехідний період, протягом якого буде тривати вирівнювання процесу доплат поляків із рільниками п’ятнадцятки, був не дев’ятирічним, як пропонує Єврокомісія, а - коротшим. Наскільки коротшим? Власне це питання і є предметом переговорів з комісаром Францом Фішлєром, котрий, як ми сказали, прибув до Варшави. Щоправда, польські урядовці, котрі відповідають за переговорний процес із Євросоюзом, підкреслюють, що їхня країна міркує, чи варто за таких умов зносити мита на євросоюзівські продукти харчування. Йде мова також про можливі доплати для польських фермерів з бюджету Польщі. Хоча таке розв’язання проблеми ледве чи можливе буде для реалізації на практиці з огляду на величезний дефіцит бюджету, із яким Польща підходить до завершення року.
Можна відтак прогнозувати, що комісар Франц Фішлєр піде у переговорах у Варшаві на певний компроміс. Може погодиться на перехідний період не дев’ятирічний, як заповідалося, а семирічний. Таким чином польські рільки в перші роки після вступу їхньої держави в Євросоюз отримуватимуть лише 25 відсотків доплат з бюджету ЄС, а через сім років ця сума вирівняється і становитиме стільки, скільки дістають усі фермери з Німеччини, чи, наприклад, з Франції.
Як би там не було, полякам нікуди дітися від умов, які їм ставить Європейська Комісія. Бо як вони не вскочать у той поїзд до Брюсселя,що відходить 1 січня 2004-го року, то їм доведеться трястися в іншому, і зійти, що цілком ймовірно, на якійсь там станції, скажімо, у Мінську...
12 вересня розпочався візит до Варшави комісара для справ розширення Європейського Союзу Франца Фішлєра. Цей високопоставлений чиновник остаточно розвіює сподівання польських фермерів на те, що вони в питанні доплат із бюджету ЄС будуть рівними з рільниками країн п’ятнадцятки. Нагадаю, що коли Європейська Комісія вперше висунула свої умови вступу Польщі в ЄС, серед яких було і питання 25-ти відсотків доплат для фермерів, поляки обурилися. Вони потрактували такі підходи, як намагання Брюсселя зробити з поляків членів Євросоюзу другої категорії. Було багато емоційних виступів, серед яких навіть запевнення окремих політиків, що на таких умовах Польща воліє не вступати в Європейський Союз. Але минав час і поляки звикали і до цього обмеження. Тепер вони уже ставлять питання лише про те, аби перехідний період, протягом якого буде тривати вирівнювання процесу доплат поляків із рільниками п’ятнадцятки, був не дев’ятирічним, як пропонує Єврокомісія, а - коротшим. Наскільки коротшим? Власне це питання і є предметом переговорів з комісаром Францом Фішлєром, котрий, як ми сказали, прибув до Варшави. Щоправда, польські урядовці, котрі відповідають за переговорний процес із Євросоюзом, підкреслюють, що їхня країна міркує, чи варто за таких умов зносити мита на євросоюзівські продукти харчування. Йде мова також про можливі доплати для польських фермерів з бюджету Польщі. Хоча таке розв’язання проблеми ледве чи можливе буде для реалізації на практиці з огляду на величезний дефіцит бюджету, із яким Польща підходить до завершення року.
Можна відтак прогнозувати, що комісар Франц Фішлєр піде у переговорах у Варшаві на певний компроміс. Може погодиться на перехідний період не дев’ятирічний, як заповідалося, а семирічний. Таким чином польські рільки в перші роки після вступу їхньої держави в Євросоюз отримуватимуть лише 25 відсотків доплат з бюджету ЄС, а через сім років ця сума вирівняється і становитиме стільки, скільки дістають усі фермери з Німеччини, чи, наприклад, з Франції.
Як би там не було, полякам нікуди дітися від умов, які їм ставить Європейська Комісія. Бо як вони не вскочать у той поїзд до Брюсселя,що відходить 1 січня 2004-го року, то їм доведеться трястися в іншому, і зійти, що цілком ймовірно, на якійсь там станції, скажімо, у Мінську...
