Київ, 16 вересня 2002 - До акції 16-го вересня київська влада підготувалася не гірше, ніж спецслужби США до цьогорічного 11-го вересня. Принаймні, державна автоінспекція ще від минулої суботи зупиняла рейсові автобуси і приватний транспорт, який прямував до Києва, для перевірок.
Обмінні пункти валют, закриті з ініціативи Національного банку України наприкінці минулого тижня, до понеділка так і не було відкрито. Світлофори у центрі міста було замінено міліціонерами – регулювальниками, а міліцейські патрулі із самого ранку прискіпливо поглядали на перехожих, які бігли по своїх справах центральними вулицями міста – Хрещатиком, Грушевського, Софіївською. Місця проживання або праці вищого ешелону української влади – навколо Президентської адміністрації, Верховної Ради та Кабінету міністрів – уособили Західні фільми-катастрофи, тільки замість Арнольда Шварценегера або Брюса Уілліса по Печерську походжали українські правоохоронці. Щоправда, для повного відчуття участі у масовках блокбастера про напад “Аль-Каїди” або російських ультралівих на Київ не вистачало бронетехніки на землі й гелікоптерів у повітрі. Щоправда, одна моя знайома так і не потрапила до родички, котра мешкає в одному з житлових будинків на Банковій, поблизу Адміністрації Президента України. А так усе було, як завжди: кияни поспішали у справах, вміло обминаючи міліцейські патрулі та “лади” із людьми в уніформах усередині. А українська влада звично захищала себе від народу.
Обмінні пункти валют, закриті з ініціативи Національного банку України наприкінці минулого тижня, до понеділка так і не було відкрито. Світлофори у центрі міста було замінено міліціонерами – регулювальниками, а міліцейські патрулі із самого ранку прискіпливо поглядали на перехожих, які бігли по своїх справах центральними вулицями міста – Хрещатиком, Грушевського, Софіївською. Місця проживання або праці вищого ешелону української влади – навколо Президентської адміністрації, Верховної Ради та Кабінету міністрів – уособили Західні фільми-катастрофи, тільки замість Арнольда Шварценегера або Брюса Уілліса по Печерську походжали українські правоохоронці. Щоправда, для повного відчуття участі у масовках блокбастера про напад “Аль-Каїди” або російських ультралівих на Київ не вистачало бронетехніки на землі й гелікоптерів у повітрі. Щоправда, одна моя знайома так і не потрапила до родички, котра мешкає в одному з житлових будинків на Банковій, поблизу Адміністрації Президента України. А так усе було, як завжди: кияни поспішали у справах, вміло обминаючи міліцейські патрулі та “лади” із людьми в уніформах усередині. А українська влада звично захищала себе від народу.
