Київ, 18 вересня, 2002 – 17 вересня в приміщенні Академії Української Преси, що в столиці України, відбулося установче засідання новоствореної Громадської Ради з питань свободи слова та інформації. Про це повідомили організатори прес-конференції вчора в агентстві УНІАН. У Громадську Раду ввійшли понад 30 організацій, серед яких Незалежна асоціація телерадіомовників, Український центр економічних і політичних досліджень імені Разумкова, Комітет “Рівність можливостей”, Інститут масової інформації, благодійний фонд “Громадське радіо”, Третейський інформаційний суд та інші громадські організації.
Один з організаторів прес-конференції, керівник комітету “Рівність можливостей” Олександр Чекмишев сказав, що створення Громадської Ради з питань свободи слова та інформації назріло давно, проте ця ідея довго не могла бути реалізованою.
Говорить Олександр Чекмишев:
“Численні громадські організації намагалися порушити діалог щодо співпраці з попереднім складом профільного комітету у Верховній Раді. Ми виходили з конкретними дієвими ініціативами, спрямованими, з одного боку, на співпрацю з профільним комітетом парламенту, з іншого боку, громадськими організаціями, які працюють у царині ЗМІ.
Представники керівництва нового профільного комітету цього разу пішли нам на зустріч, ми мали цілу низку консультацій, вели плідний діалог, і результатом цієї праці стало підписання декларації про створення Громадської ради з питань свободи слова і інформації, а також про співпрацю недержавних організацій з профільним комітетом Верховної Ради у сфері інформаційної політики.”
Головні напрямки діяльності новоствореної Громадської Ради пов’язані зі сприянням утвердженню свободи слова як засадничого принципу побудови громадянського суспільства в Україні. Крім того, ця громадська організація має намір сприяти дотриманню конституційних прав громадян на свободу слова й думки, а також приведенню чинного інформаційного законодавства до стандартів правового регулювання Європейського Союзу.
Найпершими кроками Громадської Ради стане аналіз та експертиза законопроектів, нормативних і підзаконних актів Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, роздержавлення засобів масової інформації й створення громадських ЗМІ. Крім того, аналізові будуть піддані закриті теми і закриті прізвища, рівень їхньої інтерпретації у засобах масової інформації.
Олександр Чекмишев продовжує:
“Наше завдання – на цифрах показати (на матеріалах контент- аналізу), яким чином громадяни України отримують інформацію, достатню для прийняття усвідомлених рішень стосовно того, що відбувається в країні а також стосовно того, наскільки якісно їх інформують”.
На моє запитання, чи засновники Громадської Ради з питань свободи слова та інформації вважають цей орган противагою Управлінню інформаційної політики Адміністрації Президента, президент Академії Української Преси Валерій Іванов відповів так:
“Зовсім різна мета діяльності. Управління інформполітики ( я не знаю, що там в положенні про нього), але реально воно займається обмеженням доступу громадян до інформації, а ми намагаємося створити такі умови, коли управлінню інформполітики нема чого буде робити в українському інформаційному просторі”
Судячи з відповіді Валерія Іванова, моє припущення виявилося недалеким від істини, що не може не тішити, передовсім, виробників інформаційного продукту, журналістів, адже створення противаг є однією з ознак демократичного, громадянського суспільства.
Один з організаторів прес-конференції, керівник комітету “Рівність можливостей” Олександр Чекмишев сказав, що створення Громадської Ради з питань свободи слова та інформації назріло давно, проте ця ідея довго не могла бути реалізованою.
Говорить Олександр Чекмишев:
“Численні громадські організації намагалися порушити діалог щодо співпраці з попереднім складом профільного комітету у Верховній Раді. Ми виходили з конкретними дієвими ініціативами, спрямованими, з одного боку, на співпрацю з профільним комітетом парламенту, з іншого боку, громадськими організаціями, які працюють у царині ЗМІ.
Представники керівництва нового профільного комітету цього разу пішли нам на зустріч, ми мали цілу низку консультацій, вели плідний діалог, і результатом цієї праці стало підписання декларації про створення Громадської ради з питань свободи слова і інформації, а також про співпрацю недержавних організацій з профільним комітетом Верховної Ради у сфері інформаційної політики.”
Головні напрямки діяльності новоствореної Громадської Ради пов’язані зі сприянням утвердженню свободи слова як засадничого принципу побудови громадянського суспільства в Україні. Крім того, ця громадська організація має намір сприяти дотриманню конституційних прав громадян на свободу слова й думки, а також приведенню чинного інформаційного законодавства до стандартів правового регулювання Європейського Союзу.
Найпершими кроками Громадської Ради стане аналіз та експертиза законопроектів, нормативних і підзаконних актів Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення, роздержавлення засобів масової інформації й створення громадських ЗМІ. Крім того, аналізові будуть піддані закриті теми і закриті прізвища, рівень їхньої інтерпретації у засобах масової інформації.
Олександр Чекмишев продовжує:
“Наше завдання – на цифрах показати (на матеріалах контент- аналізу), яким чином громадяни України отримують інформацію, достатню для прийняття усвідомлених рішень стосовно того, що відбувається в країні а також стосовно того, наскільки якісно їх інформують”.
На моє запитання, чи засновники Громадської Ради з питань свободи слова та інформації вважають цей орган противагою Управлінню інформаційної політики Адміністрації Президента, президент Академії Української Преси Валерій Іванов відповів так:
“Зовсім різна мета діяльності. Управління інформполітики ( я не знаю, що там в положенні про нього), але реально воно займається обмеженням доступу громадян до інформації, а ми намагаємося створити такі умови, коли управлінню інформполітики нема чого буде робити в українському інформаційному просторі”
Судячи з відповіді Валерія Іванова, моє припущення виявилося недалеким від істини, що не може не тішити, передовсім, виробників інформаційного продукту, журналістів, адже створення противаг є однією з ознак демократичного, громадянського суспільства.
