Прага, 25 вересня 2002 – Головна увага західної преси залишається нині на дискусіях навколо воєнної акції проти Іраку, зокрема на виступі прем’єр-міністра Великобританії Тоні Блера в парламенті з доказами розробки в Іраку зброї масового знищення. У контексті дискусій у справі Іраку оглядачі порушують також проблему погіршення взаємин між адміністрацією США і керівництвом канцлера Німеччини Шредера, який у передвиборчій компанії відмовився підтримати воєнний удар по Іраку.
Оглядач газети «Нью-Йорк таймз» Патрік Тейлор коментує вівторковий виступ у британському парламенті прем’єра Тоні Блера, який на підставі даних розвідки подав докази відбудови в Іраку зброї масового знищення, засоби виробництва якої після війни в Перській затоці виявити й усунути не вдалося. Автор уважає, що виступ Блера ні у США, ні в Європі не розглядають як заклик до воєнної акції, а радше як ствердження факту, що принаймні свідчить про негайну потребу відновити міжнародну інспекцію іракських військових об’єктів і посилити тиск на Багдад з метою забезпечити співпрацю з інспекторами.
Згідно з даними британської розвідки, веде далі коментатор, Багдад намагався закупити уран в Африці, він має також хімічну й біологічну зброю, яку може допровадити до бойової готовності протягом 45 хвилин. Ірак має в розпорядженні ракети середньої дальності, які можуть досягти міст і нафтових комплексів у кожній сусідній країні. Автор підкреслює при цьому, що всі ці дані можуть послужити серйозною допомогою міжнародним інспекторам після їхнього приїзду до Іраку.
Тим часом газета «Вашинґтон пост» містить коментар аналітика з Інституту Брукінґса Іво Даалдера, який пояснює, чому канцлер Шредер зробив ставку в передвиборчій кампанії на відмову підтримати воєнну акцію в Іраку, навіть якщо її схвалить Рада Безпеки ООН. На думку автора, причина лежить у післявоєнному німецькому пацифізмі, небажанні брати участь у війнах. Згідно з усними опитуваннями, проведеними за шість тижнів до виборів, Шредер серйозно відставав від Штойбера, однак після його заяв про те, що Німеччина відмежовує себе від воєнної акції в Іраку, його популярність піднялася майже на 10 відсотків.
Далі автор порушує інші причини, які допровадили до антиамериканських настроїв у Європі. У низці міжнародних проблем, зокрема Близького Сходу, біологічної зброї, Міжнародного кримінального суду адміністрація Буша просто ігнорувала стурбованість Німеччини та інших європейських країн. Часто Вашинґтон діяв без відповідних або жодних консультацій із союзниками. Що коштували ці однобічні дії, пише коментатор, ми можемо наочно переконатися на прикладі Німеччини. Президент Буш повинен зрозуміти, пише на закінчення аналітик Інституту Брукінґса в газеті «Вашинґтон пост», що підтримка з боку союзників вимагає принципу «давай і бери», тобто політики взаємності.
Оглядач газети «Нью-Йорк таймз» Патрік Тейлор коментує вівторковий виступ у британському парламенті прем’єра Тоні Блера, який на підставі даних розвідки подав докази відбудови в Іраку зброї масового знищення, засоби виробництва якої після війни в Перській затоці виявити й усунути не вдалося. Автор уважає, що виступ Блера ні у США, ні в Європі не розглядають як заклик до воєнної акції, а радше як ствердження факту, що принаймні свідчить про негайну потребу відновити міжнародну інспекцію іракських військових об’єктів і посилити тиск на Багдад з метою забезпечити співпрацю з інспекторами.
Згідно з даними британської розвідки, веде далі коментатор, Багдад намагався закупити уран в Африці, він має також хімічну й біологічну зброю, яку може допровадити до бойової готовності протягом 45 хвилин. Ірак має в розпорядженні ракети середньої дальності, які можуть досягти міст і нафтових комплексів у кожній сусідній країні. Автор підкреслює при цьому, що всі ці дані можуть послужити серйозною допомогою міжнародним інспекторам після їхнього приїзду до Іраку.
Тим часом газета «Вашинґтон пост» містить коментар аналітика з Інституту Брукінґса Іво Даалдера, який пояснює, чому канцлер Шредер зробив ставку в передвиборчій кампанії на відмову підтримати воєнну акцію в Іраку, навіть якщо її схвалить Рада Безпеки ООН. На думку автора, причина лежить у післявоєнному німецькому пацифізмі, небажанні брати участь у війнах. Згідно з усними опитуваннями, проведеними за шість тижнів до виборів, Шредер серйозно відставав від Штойбера, однак після його заяв про те, що Німеччина відмежовує себе від воєнної акції в Іраку, його популярність піднялася майже на 10 відсотків.
Далі автор порушує інші причини, які допровадили до антиамериканських настроїв у Європі. У низці міжнародних проблем, зокрема Близького Сходу, біологічної зброї, Міжнародного кримінального суду адміністрація Буша просто ігнорувала стурбованість Німеччини та інших європейських країн. Часто Вашинґтон діяв без відповідних або жодних консультацій із союзниками. Що коштували ці однобічні дії, пише коментатор, ми можемо наочно переконатися на прикладі Німеччини. Президент Буш повинен зрозуміти, пише на закінчення аналітик Інституту Брукінґса в газеті «Вашинґтон пост», що підтримка з боку союзників вимагає принципу «давай і бери», тобто політики взаємності.
