Прага, 1 вересня 2002 – Поряд із проблемою Іраку, яка і далі залишається у центрі уваги західної преси, оглядачі коментують також розвиток подій на Близькому сході та інші міжнародні події.
Оглядачка бельгійської газети «Ле Суар» Аґнес Ґоріссен коментує переговори делегацій ООН та Іраку у Відні про повернення міжнародних інспекторів на іракські військові об’єкти. Хоча сторони мали б закінчити переговори у цій справі протягом двох днів, остаточної домовленості, на думку автора, можна очікувати аж наступного тижня. Нинішні переговори підкреслює Ґоріссен, послужать випробуванням готовності Багдада підкоритися вимогам Ради безпеки ООН, інакше він врешті стане перед обличчям превентивного удару США. На цей випадок Сполучені Штати підготували для завтрашнього обговорення в раді безпеки нову, жорсткішу, ніж досі, резолюцію.
Тим часом оглядач газети «Нью-Йорк таймс» Ніколас Крістоф надіслав із Багдада кореспонденцію дещо несподіваного змісту. Він порівнює становище жінок в Іраку і загалом в мусульманському світі, зокрема, на Близькому сході. На відміну від інших арабських країн чоловіки і жінки в Іраку можуть разом ходити до мечетей, в ресторани й інші публічні місця, у школі й на стадіонах дівчата й хлопці займаються спортом у змішаних групах. Під час війни з Іраном, веде далі автор, коли більшість чоловіків воювали, жінки виконували чоловічу працю в цивільному житті, тобто керували підприємствами, були членами уряду, водіями автобусів тощо. Зрештою, в Іраку жінка стала першим лікарем раніше, ніж у Великобританії, тобто ще 1922-го року. Під цим оглядом Ірак, за словами автора, може служити прикладом для інших мусульманських країн, зокрема для Саудівської Аравії, де жінки залишаються за бортом громадського життя, а також мали б служити пригадкою для західних країн, які повинні дбати не лише про людські права курдів або шиїтів, а й про права жінок у мусульманському світі. У світлі підготовки удару по Іраку мусульманські союзники США, закінчує автор, мали б відчути стид, що країна з агресивним режимом забезпечує жінкам більшу рівність, ніж вони.
Західні оглядачі широко коментують розвиток подій на Близькому сході. Ірландська газета «Айріш таймс» у редакційній статті порушує справу недавньої осади ізраїльськими підрозділами штаб-квартири Арафата. Нині було би передчасно оцінювати зняття осади, як початок перемир’я, пише газета. З наступним терористичним актом палестинського самовбивці все знову може повернутися до попереднього стану. Газета припускає, що зняття осади сталося під тиском Сполучених Штатів, для яких ситуація на Близькому сході є головною перешкодою у здійсненні воєнної акції проти Іраку.
Оглядачка бельгійської газети «Ле Суар» Аґнес Ґоріссен коментує переговори делегацій ООН та Іраку у Відні про повернення міжнародних інспекторів на іракські військові об’єкти. Хоча сторони мали б закінчити переговори у цій справі протягом двох днів, остаточної домовленості, на думку автора, можна очікувати аж наступного тижня. Нинішні переговори підкреслює Ґоріссен, послужать випробуванням готовності Багдада підкоритися вимогам Ради безпеки ООН, інакше він врешті стане перед обличчям превентивного удару США. На цей випадок Сполучені Штати підготували для завтрашнього обговорення в раді безпеки нову, жорсткішу, ніж досі, резолюцію.
Тим часом оглядач газети «Нью-Йорк таймс» Ніколас Крістоф надіслав із Багдада кореспонденцію дещо несподіваного змісту. Він порівнює становище жінок в Іраку і загалом в мусульманському світі, зокрема, на Близькому сході. На відміну від інших арабських країн чоловіки і жінки в Іраку можуть разом ходити до мечетей, в ресторани й інші публічні місця, у школі й на стадіонах дівчата й хлопці займаються спортом у змішаних групах. Під час війни з Іраном, веде далі автор, коли більшість чоловіків воювали, жінки виконували чоловічу працю в цивільному житті, тобто керували підприємствами, були членами уряду, водіями автобусів тощо. Зрештою, в Іраку жінка стала першим лікарем раніше, ніж у Великобританії, тобто ще 1922-го року. Під цим оглядом Ірак, за словами автора, може служити прикладом для інших мусульманських країн, зокрема для Саудівської Аравії, де жінки залишаються за бортом громадського життя, а також мали б служити пригадкою для західних країн, які повинні дбати не лише про людські права курдів або шиїтів, а й про права жінок у мусульманському світі. У світлі підготовки удару по Іраку мусульманські союзники США, закінчує автор, мали б відчути стид, що країна з агресивним режимом забезпечує жінкам більшу рівність, ніж вони.
Західні оглядачі широко коментують розвиток подій на Близькому сході. Ірландська газета «Айріш таймс» у редакційній статті порушує справу недавньої осади ізраїльськими підрозділами штаб-квартири Арафата. Нині було би передчасно оцінювати зняття осади, як початок перемир’я, пише газета. З наступним терористичним актом палестинського самовбивці все знову може повернутися до попереднього стану. Газета припускає, що зняття осади сталося під тиском Сполучених Штатів, для яких ситуація на Близькому сході є головною перешкодою у здійсненні воєнної акції проти Іраку.
