Прага, 4 жовтня 2002 – Дитячий Фонд Організації Об’єднаних Націй попереджає: розвиткові молодих поколінь у більшості країн Східної Європи загрожують високі рівні дитячої смертності. У новому звіті ЮНІСЕФ мовиться про те, що зростання кількості віл-інфікованих через уживання наркотиків ставить під загрозу соціальний прогрес майбутніх поколінь.
Країнам колишнього Радянського Союзу конче потрібен новий підхід до захисту дітей і молодих людей від усезростаючих рівнів зубожіння та нових хвороб. У звіті, що має назву "Соціальний моніторинг – 2002" Дитячий фонд ООН наполягає на тому, що від шалених темпів поширення СНІДу страждає головно молоде населення, жінки й діти. Далі розповідає один з авторів документу Джеррі Редмонд: "Безперечно, головною загрозою для країн СНД й Балтії є віл-інфекція. Її темпи там стрімкіші, ніж в інших частинах світу. Вона уражає молодих людей і поширюється через ін’єкції наркотиків. Ці явища, вочевидь, є наслідками соціального та економічного стресу у перехідний період."
У Росії кожного третього призовника до війська визнають нездатним до служби через віл-інфекцію чи хронічний гепатит унаслідок вживання наркотиків. ЮНІСЕФ подає таку статистику: за останні 7 років кількість віл-інфікованих зросла з 12 тисяч до одного мільйона осіб. Згадано у звіті і вражаючі цифри хворих на туберкульоз, особливо в Україні, Казахстані, Румунії та Естонії. Поширення туберкульозу пов’язують із злиднями.
ЮНІСЕФ подає і позитивні чинники для майбутнього дітей Східної Європи. Це – високий рівень загальної освіти в регіоні; рівень викладання природничих наук і математики відповідає стандартам Західної Європи. Але можливість студентів застосовувати академічні знання й навички, скажімо, у математиці, природознавстві чи літературі, дуже обмежена у порівнянні з можливостями західних студентів. Фахівці Дитячого фонду ООН вважають це наслідком комуністичної методики викладання, яку називають "фактологією". Суть її полягає у запам’ятовуванні фактів, а не в умінні їх застосувати в житті. Звіт ЮНІСЕФ улучно зазначає, що своїм добрим навчальним успіхам школярі у пострадянських країнах переважно мають завдячувати батькам, а не реформі навчальної системи. Тож, експерти ООН радять переробити навчальні програми таким чином, аби діти могли здобувати і практичні навички.
Країнам колишнього Радянського Союзу конче потрібен новий підхід до захисту дітей і молодих людей від усезростаючих рівнів зубожіння та нових хвороб. У звіті, що має назву "Соціальний моніторинг – 2002" Дитячий фонд ООН наполягає на тому, що від шалених темпів поширення СНІДу страждає головно молоде населення, жінки й діти. Далі розповідає один з авторів документу Джеррі Редмонд: "Безперечно, головною загрозою для країн СНД й Балтії є віл-інфекція. Її темпи там стрімкіші, ніж в інших частинах світу. Вона уражає молодих людей і поширюється через ін’єкції наркотиків. Ці явища, вочевидь, є наслідками соціального та економічного стресу у перехідний період."
У Росії кожного третього призовника до війська визнають нездатним до служби через віл-інфекцію чи хронічний гепатит унаслідок вживання наркотиків. ЮНІСЕФ подає таку статистику: за останні 7 років кількість віл-інфікованих зросла з 12 тисяч до одного мільйона осіб. Згадано у звіті і вражаючі цифри хворих на туберкульоз, особливо в Україні, Казахстані, Румунії та Естонії. Поширення туберкульозу пов’язують із злиднями.
ЮНІСЕФ подає і позитивні чинники для майбутнього дітей Східної Європи. Це – високий рівень загальної освіти в регіоні; рівень викладання природничих наук і математики відповідає стандартам Західної Європи. Але можливість студентів застосовувати академічні знання й навички, скажімо, у математиці, природознавстві чи літературі, дуже обмежена у порівнянні з можливостями західних студентів. Фахівці Дитячого фонду ООН вважають це наслідком комуністичної методики викладання, яку називають "фактологією". Суть її полягає у запам’ятовуванні фактів, а не в умінні їх застосувати в житті. Звіт ЮНІСЕФ улучно зазначає, що своїм добрим навчальним успіхам школярі у пострадянських країнах переважно мають завдячувати батькам, а не реформі навчальної системи. Тож, експерти ООН радять переробити навчальні програми таким чином, аби діти могли здобувати і практичні навички.
