Київ, 7 жовтня 2002 - 1-го жовтня у Києві відкрита виставка “Віза на життя”, присвячена дипломатам, які рятували євреїв у роки Другої світової війни. Виставка організована ієрусалимським музеєм “Яд ва-Шем” за сприяння Посольства Держави Ізраїль в Україні.
Друга світова війна – це Голокост, це Бабин Яр і Майданек. Але це також – мільйони людей, які рятували євреїв від смерті. Це – Рауль Валенберг, шведський дипломат, який працював у Будапешті і давав візи приреченим угорським євреям. Це – японський консул у Литві Хіуне Семпо Сугіхара, який попри заборону Токіо видавав транзитні візи, допомагаючи єврейським біженцям залишити країну. Більшість із врятованих євреїв так ніколи і не потрапили до Швеції та Японії, але штампи у паспортах стали для них “візами на життя”. На виставці представлені копії архівних документів і фотографій, записи свідків тих подій – самих дипломатів. Їхніх родичів і врятованих ними єврейських родин. За словами Надзвичайного й повноважного посла Ізраїлю в Україні Анни АЗАРІ, ця виставка має особливе значення, оскільки розкриває дипломатичну сторінку у справі врятування євреїв у роки Голокосту. Треба було мати неабияку мужність, щоб, усупереч чинним правилам і неофіційним інструкціям, видавати візи людям, приреченим на смерть. А Посол Швеції в Україні Оке Петерсон нагадав, що за тієї доби дипломати ризикували не лише кар’єрою, а і життям – своїм та своєї родини.
А тисячі людей, врятовані ними, так і не дізнатись імен дипломатів, які їх врятували, видавши візу на життя. Ці імена стають відомими лише тепер.
Друга світова війна – це Голокост, це Бабин Яр і Майданек. Але це також – мільйони людей, які рятували євреїв від смерті. Це – Рауль Валенберг, шведський дипломат, який працював у Будапешті і давав візи приреченим угорським євреям. Це – японський консул у Литві Хіуне Семпо Сугіхара, який попри заборону Токіо видавав транзитні візи, допомагаючи єврейським біженцям залишити країну. Більшість із врятованих євреїв так ніколи і не потрапили до Швеції та Японії, але штампи у паспортах стали для них “візами на життя”. На виставці представлені копії архівних документів і фотографій, записи свідків тих подій – самих дипломатів. Їхніх родичів і врятованих ними єврейських родин. За словами Надзвичайного й повноважного посла Ізраїлю в Україні Анни АЗАРІ, ця виставка має особливе значення, оскільки розкриває дипломатичну сторінку у справі врятування євреїв у роки Голокосту. Треба було мати неабияку мужність, щоб, усупереч чинним правилам і неофіційним інструкціям, видавати візи людям, приреченим на смерть. А Посол Швеції в Україні Оке Петерсон нагадав, що за тієї доби дипломати ризикували не лише кар’єрою, а і життям – своїм та своєї родини.
А тисячі людей, врятовані ними, так і не дізнатись імен дипломатів, які їх врятували, видавши візу на життя. Ці імена стають відомими лише тепер.
