Нью-Йорк, 4 жовтня 2002 - Нещодавно, під час моїх відвідин Києва, одна відома столична телевізійна журналістка, запрошена до Нью-Йорка телемережею Пі-Бі-Ес, це некомерційне, громадське телебачення, фінансоване Конгресом та приватними пожертвами, ця журналістка скаржилася, що їй не дає візи американське посольство, не пояснюючи причин. Я звернувся до державного департаменту і мені навели офіційну причину: недостатні, нібито, економічні зв'язки журналістки з Україною, тобто, вона може залишитися в Америці, бо в неї не власне помешкання, а винаймане. Подібне сталося ще з кількома колегами киянки. Таких прикладів останнім часом побільшало, бо візові, так би мовити, гайки закручують ще тугіше.
Цими днями спалахнув скандал із відомим іранським режисером Аббасом Кяростамі, чий фільм «Смак вишні» отримав Золоту пальмову гілку на Канському кінофестивалі 1997-го року. Прем'єру нової стрічки Кяростамі під назвою «Десять» включили до програми Нью-йоркського кінофестивалю, одного з найпрестижніших у світі, хоча тут на присуджують жодних нагород, найвищою відзнакою вважається сам той факт, що фільм показують у рамках фестивалю. Сполучені Штати не мають дипломатичних взаємин з Іраном. Цю країну вважають одним із чільних спонсорів міжнародного тероризму. Тож, щоб отримати в'їзну візу, восьму, до речі, за рахунком, іранський режисер поїхав до Парижу, але там йому сказали, що перевірка його біографічних даних триватиме принаймні три місяці, тож раніше грудня до Нью-Йорка його не пустять. А фестиваль триває до середини жовтня. Прем'єра фільму Кяростамі відбулася за відсутності автора. На знак протесту не поїхав до Нью-Йорка колега іранця, фінський режисер Акі Каурісмакі. «Якщо американські власті не бажають приймати іранця, то й фінн їм не потрібний», - говориться у заяві Каурісмакі.
Не лише кіномитці та українські журналісти скаржаться на бюрократичну тяганину з ввізними візами до Сполучених Штатів. Як повідомляє Нью-Йорк Таймс, труднощі мають художники, студенти, науковці, учасники програм культурного обміну з багатьох країн світу.
Минулого літа відмовили у в'їзних візах акторам іранської театральної трупи, які мали брати участь у фестивалі в Лінкольн-центрі. Пояснення було таке, що іранці могли залишитися в Америці з економчних міркувань. У вересні не отримав в'їзної візи кубинський джазовий піаніст Чучо Вальдез, запрошений на концертні виступи як лауреат американської музичної премії Греммі.
Але найбільшого розголосу набув скандал з іранським кінорежисером. «Міжнародним соромом» називає цей випадок Нью-Йорк Таймс у редакційній статті. Газета, зокрема, пише таке: «Ретельна перевірка візових прохань у наші дні має всі підстави. Але хіба треба протягом аж трьох місяців перевіряти біографічні дані режисера Кяростамі... Він звичайно тримається осторонь політичних тем і контроверсійних політичних проблем. Візити інших закордонних митців скасували внаслідок нових правил, що їх нині застосовують до 26 країн, здебільшого мусульманських. Такі всеохопні обмеження... створюють враження, що Америка не лише захищається проти тероризму, а й вороже наставлена щодо ісламу взагалі». Так пише Нью-Йорк Таймс. А що газета в даному випадку не має рації, можуть засвідчити київські журналісти, либонь, не мусульмани.
Цими днями спалахнув скандал із відомим іранським режисером Аббасом Кяростамі, чий фільм «Смак вишні» отримав Золоту пальмову гілку на Канському кінофестивалі 1997-го року. Прем'єру нової стрічки Кяростамі під назвою «Десять» включили до програми Нью-йоркського кінофестивалю, одного з найпрестижніших у світі, хоча тут на присуджують жодних нагород, найвищою відзнакою вважається сам той факт, що фільм показують у рамках фестивалю. Сполучені Штати не мають дипломатичних взаємин з Іраном. Цю країну вважають одним із чільних спонсорів міжнародного тероризму. Тож, щоб отримати в'їзну візу, восьму, до речі, за рахунком, іранський режисер поїхав до Парижу, але там йому сказали, що перевірка його біографічних даних триватиме принаймні три місяці, тож раніше грудня до Нью-Йорка його не пустять. А фестиваль триває до середини жовтня. Прем'єра фільму Кяростамі відбулася за відсутності автора. На знак протесту не поїхав до Нью-Йорка колега іранця, фінський режисер Акі Каурісмакі. «Якщо американські власті не бажають приймати іранця, то й фінн їм не потрібний», - говориться у заяві Каурісмакі.
Не лише кіномитці та українські журналісти скаржаться на бюрократичну тяганину з ввізними візами до Сполучених Штатів. Як повідомляє Нью-Йорк Таймс, труднощі мають художники, студенти, науковці, учасники програм культурного обміну з багатьох країн світу.
Минулого літа відмовили у в'їзних візах акторам іранської театральної трупи, які мали брати участь у фестивалі в Лінкольн-центрі. Пояснення було таке, що іранці могли залишитися в Америці з економчних міркувань. У вересні не отримав в'їзної візи кубинський джазовий піаніст Чучо Вальдез, запрошений на концертні виступи як лауреат американської музичної премії Греммі.
Але найбільшого розголосу набув скандал з іранським кінорежисером. «Міжнародним соромом» називає цей випадок Нью-Йорк Таймс у редакційній статті. Газета, зокрема, пише таке: «Ретельна перевірка візових прохань у наші дні має всі підстави. Але хіба треба протягом аж трьох місяців перевіряти біографічні дані режисера Кяростамі... Він звичайно тримається осторонь політичних тем і контроверсійних політичних проблем. Візити інших закордонних митців скасували внаслідок нових правил, що їх нині застосовують до 26 країн, здебільшого мусульманських. Такі всеохопні обмеження... створюють враження, що Америка не лише захищається проти тероризму, а й вороже наставлена щодо ісламу взагалі». Так пише Нью-Йорк Таймс. А що газета в даному випадку не має рації, можуть засвідчити київські журналісти, либонь, не мусульмани.
