Прага, 4 жовтня 2002 - Білоруський інтернетівський сайт «Хартія-97» оприлюднив черговий огляд порушень прав людини в Білорусі протягом минулого місяця.
Це дослідження під промовистою назвою «Розгадка репресій» зробила опозиційний політик Людмила Грязнова, за фахом економіст і член оргкомітету «Хартії-97». Вона була одним із депутатів Верховної Ради Білорусі 13 скликання, що їх розігнав Олександр Лукашенко у 1996 році.
«Є звичним, що володар, отримавши трон, заспокоюється і менше тероризує народ. Такої ж реакції очікували і в Білорусі у перший рік після президентських виборів. Однак усе вийшло навпаки, що поставило в глухий кут аналітиків і застало зненацька опозицію. І ось розгадку отримано. Олександр Лукашенко заявив про намір балотуватися на третій президентський термін. З цією метою, й далі наполегливо придушують незалежних журналістів, демократичні партії і неурядові організації», - пише у своєму дослідженні опозиційний білоруський політик Людмила Грязнова.
За її словами: «Життя незалежних журналістів у Білорусі нагадує детектив. Журналістів затримують, забороняють їм працювати, їх притягають до суду, порушують кримінальні справи і відправляють на так звану «хімію» (примусові роботи), а також неприховано погрожують їм. Нападають на редакції та беруть «в облогу» газети». «І цим займається не мафія, а влада...», - зауважує білоруський опозиціонер і наводить цілу низку конкретних фактів переслідування засобів масової інформації.
Так, проти журналістки Ірини Халіп порушено кримінальну справу за статтю «Афганські хорти» за підозрою в наклепі на генерального прокурора Білорусі Віктора Шеймана. Два роки примусових робіт отримав редактор газети «Рабочій» Віктор Івашкевич за нібито наклеп на Лукашенка у статті «Злодій повинен сидіти у в’язниці». У Мінську невідомі побили журналіста «Радия Рація» Геннадія Кейснера. А сам Лукашенко, відповідаючи на запитання журналістів під час прес-конференції, вдався до погроз на адресу білоруського журналіста Олександра Силича та німецького кореспондента Матіаса Брутмана, які задали незручні запитання щодо президентського фонду і зниклих білоруських опозиціонерів. Також винесено попередження газеті «Для службового користування», скоєно напад на редакцію «Брестського кур’єра». Знову розпочалися нападки на ПЕН-клуб.
У своєму огляді Людмила Грязнова також зосереджує увагу на переслідуванні активістів опозиції. Скажімо, оштрафовано на 200 тисяч білоруських рублів голову гродненської організації Об’єднаної громадянської партії Юрія Істоміна, на 10 діб заарештовано заступника голови гродненської організації Білоруського народного фронту Емітера Іванівського за акцію вшанування пам’яті зниклого безвісти журналіста Дмитра Завадського. Служба безпеки Білорусі затримала активіста організації «Зубр» Тимофія Дранчука. Йому погрожували розправою за те, що він сфотографував будинок, у якому нібито, за чутками, проживає мама Олександра Лукашенка. А за акцію протесту, що відбувалася в день народження Лукашенка, попередження винесено 5 представникам Об’єднаної громадянської партії, а двох осіб: Володимира Кравцова й Олександра Бакуліна оштрафовано на 1,5 мільйона білоруських рублів кожного.
У вересні влада Білорусі також узялася за придушення таких структур громадянського суспільства, як політичні партії, профспілки, а також Спілки письменників Білорусі. Уже згадана опозиційна Об’єднана громадянська партія отримала сигнали з Мінюсту про те, що партію можуть ліквідувати у судовому порядку. Мінюст не визнав також правомірності останнього з’їзду Білоруської партії жінок «Надзєя». І це далеко не повний перелік фактів тиску режиму Олександра Лукашенка на незалежних журналістів та громадсько-політичні організації, що їх наводить білоруський опозиційний політик Людмила Грязнова у своєму огляді про порушення прав людини в Білорусі протягом минулого місяця.
Це дослідження під промовистою назвою «Розгадка репресій» зробила опозиційний політик Людмила Грязнова, за фахом економіст і член оргкомітету «Хартії-97». Вона була одним із депутатів Верховної Ради Білорусі 13 скликання, що їх розігнав Олександр Лукашенко у 1996 році.
«Є звичним, що володар, отримавши трон, заспокоюється і менше тероризує народ. Такої ж реакції очікували і в Білорусі у перший рік після президентських виборів. Однак усе вийшло навпаки, що поставило в глухий кут аналітиків і застало зненацька опозицію. І ось розгадку отримано. Олександр Лукашенко заявив про намір балотуватися на третій президентський термін. З цією метою, й далі наполегливо придушують незалежних журналістів, демократичні партії і неурядові організації», - пише у своєму дослідженні опозиційний білоруський політик Людмила Грязнова.
За її словами: «Життя незалежних журналістів у Білорусі нагадує детектив. Журналістів затримують, забороняють їм працювати, їх притягають до суду, порушують кримінальні справи і відправляють на так звану «хімію» (примусові роботи), а також неприховано погрожують їм. Нападають на редакції та беруть «в облогу» газети». «І цим займається не мафія, а влада...», - зауважує білоруський опозиціонер і наводить цілу низку конкретних фактів переслідування засобів масової інформації.
Так, проти журналістки Ірини Халіп порушено кримінальну справу за статтю «Афганські хорти» за підозрою в наклепі на генерального прокурора Білорусі Віктора Шеймана. Два роки примусових робіт отримав редактор газети «Рабочій» Віктор Івашкевич за нібито наклеп на Лукашенка у статті «Злодій повинен сидіти у в’язниці». У Мінську невідомі побили журналіста «Радия Рація» Геннадія Кейснера. А сам Лукашенко, відповідаючи на запитання журналістів під час прес-конференції, вдався до погроз на адресу білоруського журналіста Олександра Силича та німецького кореспондента Матіаса Брутмана, які задали незручні запитання щодо президентського фонду і зниклих білоруських опозиціонерів. Також винесено попередження газеті «Для службового користування», скоєно напад на редакцію «Брестського кур’єра». Знову розпочалися нападки на ПЕН-клуб.
У своєму огляді Людмила Грязнова також зосереджує увагу на переслідуванні активістів опозиції. Скажімо, оштрафовано на 200 тисяч білоруських рублів голову гродненської організації Об’єднаної громадянської партії Юрія Істоміна, на 10 діб заарештовано заступника голови гродненської організації Білоруського народного фронту Емітера Іванівського за акцію вшанування пам’яті зниклого безвісти журналіста Дмитра Завадського. Служба безпеки Білорусі затримала активіста організації «Зубр» Тимофія Дранчука. Йому погрожували розправою за те, що він сфотографував будинок, у якому нібито, за чутками, проживає мама Олександра Лукашенка. А за акцію протесту, що відбувалася в день народження Лукашенка, попередження винесено 5 представникам Об’єднаної громадянської партії, а двох осіб: Володимира Кравцова й Олександра Бакуліна оштрафовано на 1,5 мільйона білоруських рублів кожного.
У вересні влада Білорусі також узялася за придушення таких структур громадянського суспільства, як політичні партії, профспілки, а також Спілки письменників Білорусі. Уже згадана опозиційна Об’єднана громадянська партія отримала сигнали з Мінюсту про те, що партію можуть ліквідувати у судовому порядку. Мінюст не визнав також правомірності останнього з’їзду Білоруської партії жінок «Надзєя». І це далеко не повний перелік фактів тиску режиму Олександра Лукашенка на незалежних журналістів та громадсько-політичні організації, що їх наводить білоруський опозиційний політик Людмила Грязнова у своєму огляді про порушення прав людини в Білорусі протягом минулого місяця.
