Доступність посилання

ТОП новини

Прямий Ефір: Створення незалежної профспілки та страйкому українських журналістів


Прямий Ефір: Створення незалежної профспілки та страйкому українських журналістів

Київ – Прага, 7 жовтня 2002 - Передачу ведуть: із Києва - Віктор Міняйло, із Праги - Зиновій Фрис. Гості: народний депутат України Іван Курас – член більшості / депутатська група «Регіони України»/, народний депутат України Сергій Правденко - перший заступник голови Парламентського комітету з питань свободи слова та інформації та Микола Матусевич – громадський діяч, журналіст, член-засновник української Гельсінської групи.

Зиновій Фрис

Ми переходимо до другої теми передачі. Українських журналістів, схоже, остаточно допекло. Наприкінці минулого тижня, журналісти ( в основному загальнонаціональних телеканалів і опозиційних Інтернет-сайтів) вирішила об’єднатися й створити профспілку незалежних працівників засобів масової інформації та страйковий комітет. Об’єднатися, щоб спільно вибороти свободу слова, щоб сказати: «Геть!» цензурі. Про це Юлія Жмакіна з Києва.

Юлія Жмакіна

Розбурхані осінніми виступами опозиції і обмеженнями у висвітленні цих подій, журналісти загальнонаціональних телекомпаній, деяких газет і Інтернет-сайтів виписали “Маніфест українських журналістів із приводу політичної цензури”. Підписанти, а зараз їх налічується більше двох сотень, наголошують на факті існування політичної цензури і оголошують про готовність до загальноукраїнського страйку журналістів проти утисків колег.

Його успіх залежить від солідарності. Журналіст Ірина Погорєлова зазначає:«Дії можуть бути ефективними, виключно у тому разі, якщо приєднаються всі працівники, скажімо, телеканалів до того, щоб припинити вихід в ефір новин і певних програм, щоб це було оголошено і було зрозуміло, що це є наслідком страйку, а не якогось скорочення інформації і таке інше. Це по-перше.

По-друге, мусять бути конкретно сформульовані претензії, не лише до Управління інформаційної політики й Адміністрації Президента, а саме до менеджменту телеканалів».

Юлія Жмакіна

Керівника управління інформ-політикою Адміністрації Президента Сергія Васильєва дивує і список підписантів, і сам предмет боротьби журналістів.

Сергій Васильєв

Заклики до страйку на сьогоднішній день я можу розцінювати як чергову політичну гру, за яку платять, очевидно, немалі гроші. Як інакше розсудливі люди, які вважають себе патріотами своєї держави, які працюють у різних засобах масової інформації і мають можливість не відчувати на собі цензуру, намагаються нав’язати усім іншим думку про те, що цензура є? Ні Юля Мостова, ні телекритик Наталя Лігачова, ні газета «Сільські вісті», ні «Правда України», ні пані Притула зі своєю «Українською правдою», жоден із тих, хто увійшов до ініціативної групи, або до цієї верхівки страйкому, жоден із цих ЗМІ, які вони представляють, не заявив про те, що він конкретно зазнав утиску, або зазнав цензури, не надав конкретних фактів цензури з боку Адміністрації Президента.

Юлія Жмакіна

Керівник управління інформ-політики Адміністрації Президента Сергій Васильєв каже, що він абсолютно погоджується зі статтею Володимира Скачка на Інтернет-сайті “Версії.ком” – “Гранти летят – грантоєди встрепєнулісь”. Ідеться про те, що так звана “верхівка” новоствореної профспілки журналістів за свою бурхливу діяльність отримає винагороди – або у вигляді поїздок до США або чергові ґранти.

Наразі, розсудити тих, хто бореться за свободу слова в Україні і тих, хто звинувачує борців у меркантильних інтересах зможе лише зміна стану з медіа. Поки ж усе лишається на своїх місцях: ґрантові медіа-проекти вражають сміливістю і часом надмірною опозиційністю, а місцеві ЗМІ провладною, проолігархічною стрункістю і легкими антиамериканськими настроями.

Зиновій Фрис

Отже, наші київські гості – і Сергій Правденко, і Микола Матусевич є фаховими журналістами. Пане Матусевич, на Вашу думку, цензура (звичайно, не в тому сенсі, яка вона була в радянські часи), а така, прихована цензура, вона є?

Цензура, яку заперечує, до речі, пан Васильєв? Він вимагає фактів. Пан Матусевич, у Вас є такі факти?

Микола Матусевич

Хотів би почати не з фактів, а іронічно привітати своїх колег, що нарешті на них прийшло просвітління і вони помітили, що в Україні існує цензура. А коли вона не існувала? Усі 11 років вона існувала. Просто ланцюг був дещо більший, а тепер його укоротили і хлопці трошки, як кажуть “задерли хвоста”. Я є дуже іронічний до своїх колег. Вільнодумство – це стан душі, і ніякі гранти, ніякі васильєви, медведчуки, ніякі прохідні особи не можуть перекупити людину, котра має вільну думку. Не можуть.

Так, профспілку треба створювати, щоб якось захищати свої матеріальні інтереси, бо платять нам мало. Але вільнодумство... Ну не можна примусити того Скачка, ну від душі він пише у цьому “деркач-таймзі” про своїх колишніх однодумців, ну від душі це в нього ллється. Дали певну суму, і пише він це.

Так що цензура була всі 11 років. Просто вирішили зараз, що дозріло суспільство, що можна вкоротити ланцюжок для журналістів. Обурились хлопці. Треба було обурюватися 11 років тому.

Віктор Міняйло

Пане Курас, Ви не є журналістом, Вам подобається чи ні українське телебачення? УТ-1, УТ-2?

Іван Курас

Однозначно не можу сказати, якісь передачі подобаються, якісь ні. Я колись мав до цього службове відношення...

Віктор Міняйло

Ну а якщо порівняти російське телебачення й українське? Яке більше подобається?

Іван Курас

Російське. Але якщо порівняти стан нашого телебачення 7-річної давнини і сьогодні, то воно сьогодні значно краще. Значить ідемо все-таки в напрямку прогресу.

Віктор Міняйло

А є цензура чи немає?

Зиновій Фрис

Краща в якому сенсі, пане Курас? Більше всіляких ефектів?

Іван Курас

У тому числі, так.

Зиновій Фрис

А де саме Ви можете дізнатися остаточну правдиву інформацію про якусь подію? Ви користуєтеся УТ-1 чи УТ-2 чи якимись іншими джерелами?

Іван Курас

Я дивлюсь наші інформаційні програми так, як вони ідуть хронологічно. Перед тим, як приїхати сюди, дивився ТСН. У восьмій дивлюся Інтер, о дев’ятій дивлюся Перший наш канал. У нас іде така сітка. Можу порівняти, побачити якісь відтінки, якісь сторони в кожній з цих програм, яких немає в їхніх колег.

Зиновій Фрис

А оці “забугрові” так звані голоси? Є такий грішок із Вами?

Іван Курас

А як же. Слухаю й слухав. Абсолютно від цього не відмовляюся й порівнюю теж. Це все нормально, я вважаю. Зиновій Фрис

І коли Ви порівнюєте, велика різниця?

Іван Курас

Коли порівняти з цими “забугровими” ЗМІ, як Ви сказали, вони більш такі невимушені. І це мені подобається. У нас більше формалізму, більше якоїсь скутості.

Що стосується інформації, це як у судинах, які поєднані, – інформація переливається дуже швидко. І навіть важко сказати, хто тут є пріоритетним. Якась інформація пріоритетна, яка виходить з “нашого” боку, якась – з “вашого”, чи там із Москви, чи Вашингтона і так далі. Важко встановити зараз пріоритети.

Віктор Міняйло

Хотів би запитати у пана Правденка як у журналіста з великим досвідом. Завтра в адміністрації президента відкривається прес-центр. Це оголошено як величезна подія. Якщо я не помиляюся, останній раз президента Кучма у Києві давав прес-конференцію десь 3-4 роки тому.

А багато журналістів, об’єктивних, яких в Україні чомусь називають” опозиційними”, не змогли отримати акредитацію. Я згадую часи, коли президентом був Леонід Кравчук, і як би там не було, але в адміністрацію президента можна було пройти просто з журналістським посвідченням.

Сергій Правденко

Чому 3 роки тому? Щороку збираються регіональні журналісти, центральні. Щороку, а інколи навіть двічі на рік, і президент там завжди, і прес-конференції дає.

Віктор Міняйло

Для київських? Принаймні, я не згадую.

Сергій Правденко

Ну я там був як редактор газети, і співробітники мої були, і регіональні журналісти. І повен зал. Не треба перебільшувати, давайте подавати все точно. Хтось нам подобається чи ні, але все-таки – подавати точно.

Що стосується профспілки журналістів. Я маю справу з Національною спілкою журналістів. Оцю всю самодіяльність і породження нових гетьманів серед журналістів, - я не дуже... Це мені нагадує оці сто з гаком партій, які є в Україні. Є шановний Ігор Федорович Лубченко, який добре відстоює наші інтереси.

Зиновій Фрис

Пане Правденко, а може створення цих двох паралельних структур і є результатом того, що ця Національна спілка не справляється зі своїми обов’язками? Зі своє роллю в суспільстві?

Сергій Правденко

Ми зараз пліч-опліч з Ігорем Федоровичем відстоюємо, щоб газети не подорожчали за рахунок збільшення вартості доставки преси. Складова 40% собівартості примірника газети за доставку порушена Держкомзв’язком, який сюди ще плюсує вартість доставки, вартість оформлення і так далі.

Іван Курас

Це проблеми кожного року...

Сергій Правденко

Ми були з головою Спілки журналістів у голови Верховної Ради, він нас підтримав. Законопроект про це піде найближчим часом, найближчими буквально днями. Мені цього достатньо.

Я не хочу, щоб ні “Голос України”, ні незалежні видання подорожчали наступного року для передплатника на 10-15 гривень у середньому. Бо я знаю низьку, на жаль, дуже низьку купівельну спроможність наших громадян.

Оце – обмеження свободи слова. З цим треба боротися.

Зиновій Фрис

Але з іншого боку, подорожчання чи не подорожчання – воно якось не дуже пов'язано з тим, про що говорять журналісти, і чому вони власне створили профспілку і страйковий комітет? Цензура – для Вас це поняття просто якійсь термін, який не наповнений змістом, чи це українська реалія? Пане Правденко?

Сергій Правденко

Я думаю, що це спроба колег розібратися, у кращому разі.

Зиновій Фрис

Я запитую про Вас, а як Ви думаєте з цього приводу?

Сергій Правденко

...добробуту громадян, тому я борюсь за те, за що я борюсь. І страйкому я утворювати не буду. Я буду боротися проти того, щоб подорожчала преса, зокрема, друковані ЗМІ. Бо доступ до преси –це золоте наше правило. Якщо коло це звужується, звужується все. Злидні для мене – це не свобода, це зрозуміло.

Віктор Міняйло

А щоб Ви запропонували зробити, щоб журналісти не йшли із засобів масової інформації, як вони стверджують, через цензуру? У нас за два тижні достатньо фактів, прикладів, коли журналісти ідуть із газет, телебачення.

Сергій Правденко

На жаль сотні журналістів стали наймитами олігархів. Це правда, це об’єктивна реальність. І дуже й дуже неприємна.

І знову ж таки. Усе це залежить від масового добробуту громадян. Якщо громадяни зможуть отримувати засіб масової інформації, телеканал, тобто доходи сім’ї будуть достатньо високі, ніякий олігарх не буде правити бал. Сьогодні, на жаль, цього ще немає.

Зиновій Фрис

Але ця газета має бути, насамперед, цікавою...

Сергій Правденко

То вже наш брат хай воює...

Зиновій Фрис

Ми маємо запис точки зору Михайла Погребинського, якого вважають пропрезидентським. Він говорить якраз про утворення профспілки журналістів.

Михайло Погребинський (запис)

Я думаю, що журналісти мають захищати свої корпоративні права. І тут можна ставитися до цього виключно схвально.

Думаю, якщо вони зможуть представити свої інтереси саме як корпоративні інтереси цеху, ані як політичні інтереси окремих політичних сил, це буде на користь розвитку громадянського суспільства. І я буду особисто їм аплодувати.

Якщо це станеться як факт лобіювання інтересу окремих політичних сил, нічого схожого з профспілковим рухом це мати не буде...

Зиновій Фрис

На жаль, за браком часу, не можемо до кінця послухати пана Погребинського. Хотів би запитати пана Матусевича. Ви скептично на початку говорили про колег-журналістів. Ця спроба добитися якоїсь справедливості, скасування цензури, як вважають журналісти, чим це закінчиться, на Вашу думку? Це гарна спроба?

Микола Матусевич

Я вперше мабуть в житті погоджуся з Погребинським, що захист корпоративних інтересів – це дійсно завдання профспілки. Але кожен журналіст на рівні особистості має визначитися, з ким він - чи він з олігархами, чи ні, кожен має сказати: чи я продаюся, чи ні. І тоді повинні об’єднатися не за політичними поглядами, а за моральними принципами - усі журналісти, які “не продаються”. У таку моральну профспілку. А ті, хто продаються – чи опозиції, чи Литвину... Усі ці хлопці продаються.

Є люди, які не продаються і за правду готові іти в табори. Я знаю таких людей, мені повезло знати. Отакі нам потрібні журналісти зараз в Україні.

Зиновій Фрис

Дякую. На цьому наша передача завершена. Дякуємо усім.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG