Прага, 8 жовтня 2002 – Фізика Космосу все більше втручається в наше життя. І не лише тому, що людству стало на Землі вже тісно і пора конкретніше торувати дороги у Всесвіт але й з тих причин, що життя кожної людини тісно пов’язане з космічними процесами. Узяти б хоча оті загадкові частинки «нейтрино», кожну секунду крізь тіло кожного з нас їх пролітає сотні. Але донедавна всі ці твердження про нейтрино були на рівні гіпотез і ось за їх відкриття присуджують Нобеля...
Королівська академія наук Швеції присудила Нобелівську премію 2002 року за досягнення у галузі фізики. Новими лауреатами стали американські вчені Раймонд Девіс і Рікардо Джаконі та японський дослідник Масатоші Кошіба. Якщо Девіс і Кошіба займаються проблемами реєстрації космічних нейтрино, то Джаконі відзначений за досягнення в галузі експериментальної фізики космічного рентгенівського випромінювання.
«Науковці відкрили нові вікна до космосу»,- сказав на церемонії оголошення переможців голова жюрі цього вівторка. У заяві Королівської академії наук Швеції підкреслюється, що «використовуючи маленьку частину нашого Всесвіту, вдалося пояснити глобальні процеси, що відбуваються в ньому, включно з процесами фізики Сонця, наднових, зірок і галактик».
Одну половину грошової премії в один мільйон доларів поділять між собою 87-річний Девіс з університету Пенсільванії \США\ і Кошіба з університету Токіо, якому зараз 76 років. Так, що вони отримають по 250 тисяч доларів. Ситуація у цій галузі складалася так, що впродовж 30 років група науковців під керівництвом Раймонда Девіса змогла зареєструвати при допомозі шахтного обладнання в американській Дакоті близько 2000 нейтрино. Уперше існування нейтрино було передбачено в 1930 році і лише через 25 років ця теорія була експериментально підтверджена. Але для цього Девісу і його команді необхідно було збудувати у старій золоторудній шахті в Південній Дакоті величезний 600-тонний рідинний детектор. Ïхнє дослідження можна порівняти, скажімо, із пошуком конкретної крупинки піску у пустелі Сахара. І вони знайшли те, що шукали. Це пізніше підтвердив Масатоші Кошіба і таким чином виникла нейтринна астрономія.
А американець італійського походження Рікардо Джаконі заклав основи рентгенівської астрономії. Він створив перший в історії рентгенівський телескоп, що стало справжньою революцією у дослідженнях Всесвіту. Всі зірки, включно з Сонцем, випромінюють рентгенівське проміння, яке, однак повністю поглинається атмосферою Землі. Тому й Джаконі першим запропонував розмістити новий телескоп у космосі, щоб обійти атмосферне втручання у вивчення Космосу. За свої відкриття він дістане з Нобелівської премії 500 тисяч доларів. Так, що молодим науковцям є до чого прагнути.
Королівська академія наук Швеції присудила Нобелівську премію 2002 року за досягнення у галузі фізики. Новими лауреатами стали американські вчені Раймонд Девіс і Рікардо Джаконі та японський дослідник Масатоші Кошіба. Якщо Девіс і Кошіба займаються проблемами реєстрації космічних нейтрино, то Джаконі відзначений за досягнення в галузі експериментальної фізики космічного рентгенівського випромінювання.
«Науковці відкрили нові вікна до космосу»,- сказав на церемонії оголошення переможців голова жюрі цього вівторка. У заяві Королівської академії наук Швеції підкреслюється, що «використовуючи маленьку частину нашого Всесвіту, вдалося пояснити глобальні процеси, що відбуваються в ньому, включно з процесами фізики Сонця, наднових, зірок і галактик».
Одну половину грошової премії в один мільйон доларів поділять між собою 87-річний Девіс з університету Пенсільванії \США\ і Кошіба з університету Токіо, якому зараз 76 років. Так, що вони отримають по 250 тисяч доларів. Ситуація у цій галузі складалася так, що впродовж 30 років група науковців під керівництвом Раймонда Девіса змогла зареєструвати при допомозі шахтного обладнання в американській Дакоті близько 2000 нейтрино. Уперше існування нейтрино було передбачено в 1930 році і лише через 25 років ця теорія була експериментально підтверджена. Але для цього Девісу і його команді необхідно було збудувати у старій золоторудній шахті в Південній Дакоті величезний 600-тонний рідинний детектор. Ïхнє дослідження можна порівняти, скажімо, із пошуком конкретної крупинки піску у пустелі Сахара. І вони знайшли те, що шукали. Це пізніше підтвердив Масатоші Кошіба і таким чином виникла нейтринна астрономія.
А американець італійського походження Рікардо Джаконі заклав основи рентгенівської астрономії. Він створив перший в історії рентгенівський телескоп, що стало справжньою революцією у дослідженнях Всесвіту. Всі зірки, включно з Сонцем, випромінюють рентгенівське проміння, яке, однак повністю поглинається атмосферою Землі. Тому й Джаконі першим запропонував розмістити новий телескоп у космосі, щоб обійти атмосферне втручання у вивчення Космосу. За свої відкриття він дістане з Нобелівської премії 500 тисяч доларів. Так, що молодим науковцям є до чого прагнути.
