Прага, 15 жовтня 2002 – Годину тому в Іраку завершився загальнонаціональний референдум щодо переобрання Саддама Хусейна на наступний президентський термін. Про його результати довідаємося завтра, а сьогодні відомо, що іракський лідер не мав суперників, бо питання в бюлетені звучало приблизно так: чи погоджуєтеся Ви з переобранням Саддама Хусейна президентом на наступні 7 років.
Офіційний Багдад хоче домогтися від народу стовідсоткової підтримки Саддама, який є одним єдиним кандидатом, чиє ім'я побачили сьогодні в бюлетені для голосування 12 мільйонів іракців, що мають право голосу. На попередньому референдумі у 1995 році за продовження правління Саддама висловилося 99 цілих і 9 десятих відсотків. Позитивний результат сьогоднішнього голосування не викликає сумнівів. Влада закликає людей згуртуватися навколо свого лідера перед загрозою воєнного вторгнення США. Але, попри загальну ненависть до американців, хітом виборчої кампанії Хусейна став музичний шлягер американки Whitney Houston "I will always love you".
Сьогоднішній референдум вважають черговою спробою посилити культ особистості Хусейна. Окрім пісень про народну любов до свого лідера, з екранів 3 державних телеканалів виборці були вимушені дивитися суцільні ролики про те, як Саддам веде військові паради, чи цілує іракських дітей, чи молиться. Все це супроводжувалося масовими вуличними демонстраціями і акціями типу здавання крові для написання нею плакатів із таким змістом: "Серце Саддама б'ється разом із серцем народу". Така демонстрація тривала й сьогодні, у день референдуму. Ви чуєте голоси іракських школярів, які кричать: "Слухай, Буше! Ми всі любимо Саддама Хусейна".
Напередодні референдуму журналісти довідалися, що виборчі дільниці використовують невидиме чорнило, завдяки якому фіксуватиметься ім'я виборця на іншому боці бюлетеня таким чином, аби легко можна було знайти тих, хто скаже Хусейнові - "ні!" Кожна дільниця сьогодні була під пильним наглядом, в країну не допустили жодного незалежного спостерігача, а західним журналістам виборці казали, що навіть не уявляють собі можливості сказати "Ні", як наприклад, ця жінка, яку розпитував кореспондент Рейтеру: "Я прийшла, щоби обрати Саддама Хусейна президентом для мене і для цілого іракського народу. Він є і братом, і сином кожної іракської родини".
Організатори сьогоднішнього референдуму переконані, що цього року їм пощастить зібрати 100 відсотків голосів на підтримку Хусейна. Про це ми довідаємося завтра, а поки що сподівання правлячого режиму на стовідсоткову підтримку вважають ляпасом Сполученим Штатам, які розцінюють референдум як спробу посилення культу особистості Саддама.
Регіональний аналітик Радіо Свобода Кетлін Рідолфо нагадує, що від самого початку, від 1975, коли Саддам прийшов до влади, він весь час розбудовував собі образ єдиного можливого лідера для цієї країни: "Якщо ви спостерігаєте, як діє цей режим, то бачите, що Саддамові успішно виходить не лише бути присутнім у кожній ділянці життя іракського суспільства, а й домінувати там."
Офіційний Багдад хоче домогтися від народу стовідсоткової підтримки Саддама, який є одним єдиним кандидатом, чиє ім'я побачили сьогодні в бюлетені для голосування 12 мільйонів іракців, що мають право голосу. На попередньому референдумі у 1995 році за продовження правління Саддама висловилося 99 цілих і 9 десятих відсотків. Позитивний результат сьогоднішнього голосування не викликає сумнівів. Влада закликає людей згуртуватися навколо свого лідера перед загрозою воєнного вторгнення США. Але, попри загальну ненависть до американців, хітом виборчої кампанії Хусейна став музичний шлягер американки Whitney Houston "I will always love you".
Сьогоднішній референдум вважають черговою спробою посилити культ особистості Хусейна. Окрім пісень про народну любов до свого лідера, з екранів 3 державних телеканалів виборці були вимушені дивитися суцільні ролики про те, як Саддам веде військові паради, чи цілує іракських дітей, чи молиться. Все це супроводжувалося масовими вуличними демонстраціями і акціями типу здавання крові для написання нею плакатів із таким змістом: "Серце Саддама б'ється разом із серцем народу". Така демонстрація тривала й сьогодні, у день референдуму. Ви чуєте голоси іракських школярів, які кричать: "Слухай, Буше! Ми всі любимо Саддама Хусейна".
Напередодні референдуму журналісти довідалися, що виборчі дільниці використовують невидиме чорнило, завдяки якому фіксуватиметься ім'я виборця на іншому боці бюлетеня таким чином, аби легко можна було знайти тих, хто скаже Хусейнові - "ні!" Кожна дільниця сьогодні була під пильним наглядом, в країну не допустили жодного незалежного спостерігача, а західним журналістам виборці казали, що навіть не уявляють собі можливості сказати "Ні", як наприклад, ця жінка, яку розпитував кореспондент Рейтеру: "Я прийшла, щоби обрати Саддама Хусейна президентом для мене і для цілого іракського народу. Він є і братом, і сином кожної іракської родини".
Організатори сьогоднішнього референдуму переконані, що цього року їм пощастить зібрати 100 відсотків голосів на підтримку Хусейна. Про це ми довідаємося завтра, а поки що сподівання правлячого режиму на стовідсоткову підтримку вважають ляпасом Сполученим Штатам, які розцінюють референдум як спробу посилення культу особистості Саддама.
Регіональний аналітик Радіо Свобода Кетлін Рідолфо нагадує, що від самого початку, від 1975, коли Саддам прийшов до влади, він весь час розбудовував собі образ єдиного можливого лідера для цієї країни: "Якщо ви спостерігаєте, як діє цей режим, то бачите, що Саддамові успішно виходить не лише бути присутнім у кожній ділянці життя іракського суспільства, а й домінувати там."
