Прага, 22 жовтня 2002 – Впродовж багатьох місяців влада у Казахстані намагалася придушити політичних дисидентів та незалежну пресу. Двох лідерів опозиції посадили за ґрати, парламент ухвалив закон, що обмежував діяльність політичних партій, побили відомого журналіста. До кінця минулого здавалося, що повна перемога держави над демократією вже не за горами. Але опозиційні сили не мали наміру здаватися.
Як зауважує оглядач впливового британського часопису Файненшиал Таймс, закон про політичні партії був наче шитий на міру, щоб позбавити опозиційні партії можливості перереєструватися. Особливо це стосувалося партії Ак Жол, що у перекладі з казахської означає Білий Шлях. Кількість членів, необхідних для реєстрації партії було збільшено з 3 тисяч до 50. Очевидно влада сподівалася, що підняттям вимог щодо членства майже у 17 разів опозиціонерів з партії Ак Жол можна буде позбавитися. Проте партія здивувала багатьох, коли нарахувала 65 тисяч членів і першою з усіх подала документи на перереєстрацію.
Ак Жол, як зауважує оглядач британського часопису Економіст, партія поміркована, виступає за економічні реформи і орієнтується на середній клас та нову бізнес еліту. Ïї лідери, колишні члени уряду, нині є успішними бізнесменами, і вони вірять у те, що автократичний режим Казахстану можна змінити за допомогою реформ. Кажуть, що президент країни Нурсултан Назарбаєв незадоволений тим, що вони наважилися не погоджуватися з офіційною лінією. Але, на думку британського оглядача, йому варто придивитися краще до цих представників поміркованої опозиції.
Кампанія, спрямована на збільшення партійних лав, була скерована лідерами партії на все багатонаціональне населення Казахстану. Проте більшість на партійному з’їзді минулого тижня представляли саме етнічні казахи, люди, які раніше не виявляли особливої політичної активності, зауважує британський оглядач. І саме це може означати поганий сигнал для влади. Ураз Яндосов, колишній прем’єр, сказав на з’їзді, що казахи почали усвідомлювати, що від них залежить реформа існуючої системи.
Казахська економіка - у кращому стані, ніж інших середньоазійських країн, і в Казахстані уже з’явився значний середній клас, звичайно за місцевими стандартами. Але саме ці люди відчувають, що існуюча система не дає їм можливостей для розвитку. Не в останньому чергу і тому, що деякі сектори економіки, як говорять, контролює президентська родина. Багатші люди відчувають себе вільнішими і більш вимогливими щодо влади, але це, зрештою, не новина. Бо не вперше середній клас призвів до значних політичних змін, зауважує на закінчення оглядач британського часопису Економіст.
Як зауважує оглядач впливового британського часопису Файненшиал Таймс, закон про політичні партії був наче шитий на міру, щоб позбавити опозиційні партії можливості перереєструватися. Особливо це стосувалося партії Ак Жол, що у перекладі з казахської означає Білий Шлях. Кількість членів, необхідних для реєстрації партії було збільшено з 3 тисяч до 50. Очевидно влада сподівалася, що підняттям вимог щодо членства майже у 17 разів опозиціонерів з партії Ак Жол можна буде позбавитися. Проте партія здивувала багатьох, коли нарахувала 65 тисяч членів і першою з усіх подала документи на перереєстрацію.
Ак Жол, як зауважує оглядач британського часопису Економіст, партія поміркована, виступає за економічні реформи і орієнтується на середній клас та нову бізнес еліту. Ïї лідери, колишні члени уряду, нині є успішними бізнесменами, і вони вірять у те, що автократичний режим Казахстану можна змінити за допомогою реформ. Кажуть, що президент країни Нурсултан Назарбаєв незадоволений тим, що вони наважилися не погоджуватися з офіційною лінією. Але, на думку британського оглядача, йому варто придивитися краще до цих представників поміркованої опозиції.
Кампанія, спрямована на збільшення партійних лав, була скерована лідерами партії на все багатонаціональне населення Казахстану. Проте більшість на партійному з’їзді минулого тижня представляли саме етнічні казахи, люди, які раніше не виявляли особливої політичної активності, зауважує британський оглядач. І саме це може означати поганий сигнал для влади. Ураз Яндосов, колишній прем’єр, сказав на з’їзді, що казахи почали усвідомлювати, що від них залежить реформа існуючої системи.
Казахська економіка - у кращому стані, ніж інших середньоазійських країн, і в Казахстані уже з’явився значний середній клас, звичайно за місцевими стандартами. Але саме ці люди відчувають, що існуюча система не дає їм можливостей для розвитку. Не в останньому чергу і тому, що деякі сектори економіки, як говорять, контролює президентська родина. Багатші люди відчувають себе вільнішими і більш вимогливими щодо влади, але це, зрештою, не новина. Бо не вперше середній клас призвів до значних політичних змін, зауважує на закінчення оглядач британського часопису Економіст.
