Київ, 23 жовтня 2002 - “Україна ніколи не була так близько до кланової моделі держави. Сьогодні у кланів – політичні жнива. І треба бути абсолютним романтиком, аби вірити, що влада сяде за стіл переговорів.” – цими словами лідера “Нашої України” Віктора Ющенка розпочинається публікація в газеті “Україна молода”. В ній переповідається про пікетування у Львові податкової адміністрації очолюваної Сергієм Медведчуком, за тиск, який він здійснює на підприємців від опозиції. Подробиці – у статті “Орланом” по клану”.
А ось у газеті “Вечірні вісті” можна довідатися про переслідування рідним братом Сергія – Віктором Медведчуком, котрий нині очолює президентську адміністрацію, тих, хто відмовився свого часу фінансувати виборчу кампанію Соціал-демократичної партії/о/. Мова – про арешт російського підприємця Григоришина, якому, за його словами, Віктор Медведчук особисто погрожував.
Про це наголошується в статті - “Терористи захопили Банкову”.
Газета “День” пише, що упродовж останніх місяців політична еліта України проводить час не в напруженій роботі над економічними реформами, а у вирі чергового чи то конфлікту, чи то скандалу. Шукати винного в цій ситуації можна, - зазначає щоденник, - однак пошук приречений на суб’активність, оскільки висновок буде залежати від того, хто саме шукає винного у черговій кризі влади. Набагато продуктивніше, - переконана газета, - вести пошук за іншим орієнтиром: кому нинішній стан справ у державі вигідний? Довідатися, - хто ж на думку газети винний, - можна зі статті “Зручна криза”.
Тим часом, як зазначає кореспондент газети “Правда України” – уже давно назріла необхідність діалогу між владою та опозицією. А вперше виникла ця нагальна необхідність – ще в ході бурхливих подій зими-весни 2000-2001 рр.
Тоді готовність до “конструктивного діалогу” почергово декларувала і влада, і опозиція. Про те, наскільки наразі є реальність перемовин між владою та опозицією – розмірковується в статті “Розмова повинна йти на рівних”.
А ось у матеріалі “Діти виросли в ціні” “Правда України” повідомляє про збільшення виплат породіллям, у котрих з'явилися малята після 1 жовтня. Утім, зауважує газета, ці виплати є доволі мізерними, і їх не вистачає навіть на памперси. Так що, з огляду на зовсім невтішні результати останнього перепису населення, котрі засвідчили перевищення смертності над народжуваністю, матеріальних стимулів до прибавлення сімейства у нових т.зв. “ячеєк суспільства”, на жаль, малувато.
А ось у газеті “Вечірні вісті” можна довідатися про переслідування рідним братом Сергія – Віктором Медведчуком, котрий нині очолює президентську адміністрацію, тих, хто відмовився свого часу фінансувати виборчу кампанію Соціал-демократичної партії/о/. Мова – про арешт російського підприємця Григоришина, якому, за його словами, Віктор Медведчук особисто погрожував.
Про це наголошується в статті - “Терористи захопили Банкову”.
Газета “День” пише, що упродовж останніх місяців політична еліта України проводить час не в напруженій роботі над економічними реформами, а у вирі чергового чи то конфлікту, чи то скандалу. Шукати винного в цій ситуації можна, - зазначає щоденник, - однак пошук приречений на суб’активність, оскільки висновок буде залежати від того, хто саме шукає винного у черговій кризі влади. Набагато продуктивніше, - переконана газета, - вести пошук за іншим орієнтиром: кому нинішній стан справ у державі вигідний? Довідатися, - хто ж на думку газети винний, - можна зі статті “Зручна криза”.
Тим часом, як зазначає кореспондент газети “Правда України” – уже давно назріла необхідність діалогу між владою та опозицією. А вперше виникла ця нагальна необхідність – ще в ході бурхливих подій зими-весни 2000-2001 рр.
Тоді готовність до “конструктивного діалогу” почергово декларувала і влада, і опозиція. Про те, наскільки наразі є реальність перемовин між владою та опозицією – розмірковується в статті “Розмова повинна йти на рівних”.
А ось у матеріалі “Діти виросли в ціні” “Правда України” повідомляє про збільшення виплат породіллям, у котрих з'явилися малята після 1 жовтня. Утім, зауважує газета, ці виплати є доволі мізерними, і їх не вистачає навіть на памперси. Так що, з огляду на зовсім невтішні результати останнього перепису населення, котрі засвідчили перевищення смертності над народжуваністю, матеріальних стимулів до прибавлення сімейства у нових т.зв. “ячеєк суспільства”, на жаль, малувато.
