Прага, 29 жовтня 2002 – Услід за іншими країнами Європейського союзу Австрія, знана свого часу наданням політичного притулку сотням тисяч втікачів із колишніх комуністичних країн, нині різко згорнула цю діяльність. Від 1 жовтня тут набрали чинності нові правила надання політичного притулку, згідно з якими лише незначна частина шукачів притулку із країн з репресивними режимами можуть розраховувати на допомогу.
Звинувачення у ксенофобії, нетолерантності до іноземців, зокрема шукачів політичного притулку лягають головно на австрійських правих популістів, особливо після приходу до влади свого часу партії свободи. Проте, як вважають оглядачі, австрійські праві мають сприятливий ґрунт для спекулювання на проблемі чужинців у цій країні. Протягом кількох десятиліть від закінчення війни через австрійські табори для біженців пройшли сотні втікачів зі східноєвропейських країн і колишнього СРСР, а також з інших країн світу. Більшість з них емігрували до західних країн. Поте багато з них, у зв’язку із хворобами або іншими причинами емігрувати не змогли й осіли в Австрії. Багато з них без кваліфікацій і знання мови стали тягарем для суспільства. Ця ситуація фактично тривала донедавна. Крім економічних мігрантів з африканських та азійських країн сюди і далі прибували тепер вже заробітчани і шукачі ліпшого життя із колишнього СРСР. Кореспондент інформаційного агентства Ройтер описує ситуацію в одному з найбільших біженських таборів Трайскірхен неподалік від Відня. 16-річна грузинка разом з родичами опинилася фактично на вулиці. Ïм відмовлено в наданні політичного притулку, бо у Грузії нині не править деспотичний режим і ніхто не зазнає там політичних переслідувань. У подібній ситуації опинилася більшість прохачів політичного притулку, які звинувачують уряди своїх країн у корупції, некомпетентності, розкраданні народного добра тощо. Але цього мало. Ці уряди обрали самі громадяни.
Від 1 жовтня Австрія впровадила нові правила надання політичного притулку, згідно з якими прохачі або ті, що чекають на перегляд їхніх повторних заяв, вже не одержать житла, безплатного харчування і кишенькових грошей на дрібні видатки. Вони не одержать також права на працю. Протягом нецілого місяця австрійські власті відкинули таким чином заяви на політичний притулок понад тисячі людей. Тисячі інших поки що залишаються у безплатних квартирах і гуртожитках. Міністр внутрішніх справ Штрассер звернувся із закликом до 20-ти тисяч інших прохачів притулку, які прибули цього року і не мають шансів отримати його, забрати свої заяви. Це у більшості випадків прибулі нелегальними шляхами з африканських і азійських країн, з Румунії й інших колишніх комуністичних країн, а також албанці із Косова і Македонії. У випадку добровільної відмови від дальших клопотань ці люди отримають безплатні квити на будь який вид транспорту на батьківщину. У зв’язку з тим, що людей яким відмовлено у притулку, не видворяють насильно, вони часто залишаються фактично на вулиці, нелегально шукають будь яку працю і житло, що теж створює соціальні проблеми для австрійців і погіршує кримінальну ситуацію у цій країні. Кореспондент Ройтера повідомляє, що до вирішення ситуації підключився Червоний хрест, який у більшості безнадійних випадків надає матеріальну підтримку тим, що продовжують домагатися права залишитися в Австрії.
Звинувачення у ксенофобії, нетолерантності до іноземців, зокрема шукачів політичного притулку лягають головно на австрійських правих популістів, особливо після приходу до влади свого часу партії свободи. Проте, як вважають оглядачі, австрійські праві мають сприятливий ґрунт для спекулювання на проблемі чужинців у цій країні. Протягом кількох десятиліть від закінчення війни через австрійські табори для біженців пройшли сотні втікачів зі східноєвропейських країн і колишнього СРСР, а також з інших країн світу. Більшість з них емігрували до західних країн. Поте багато з них, у зв’язку із хворобами або іншими причинами емігрувати не змогли й осіли в Австрії. Багато з них без кваліфікацій і знання мови стали тягарем для суспільства. Ця ситуація фактично тривала донедавна. Крім економічних мігрантів з африканських та азійських країн сюди і далі прибували тепер вже заробітчани і шукачі ліпшого життя із колишнього СРСР. Кореспондент інформаційного агентства Ройтер описує ситуацію в одному з найбільших біженських таборів Трайскірхен неподалік від Відня. 16-річна грузинка разом з родичами опинилася фактично на вулиці. Ïм відмовлено в наданні політичного притулку, бо у Грузії нині не править деспотичний режим і ніхто не зазнає там політичних переслідувань. У подібній ситуації опинилася більшість прохачів політичного притулку, які звинувачують уряди своїх країн у корупції, некомпетентності, розкраданні народного добра тощо. Але цього мало. Ці уряди обрали самі громадяни.
Від 1 жовтня Австрія впровадила нові правила надання політичного притулку, згідно з якими прохачі або ті, що чекають на перегляд їхніх повторних заяв, вже не одержать житла, безплатного харчування і кишенькових грошей на дрібні видатки. Вони не одержать також права на працю. Протягом нецілого місяця австрійські власті відкинули таким чином заяви на політичний притулок понад тисячі людей. Тисячі інших поки що залишаються у безплатних квартирах і гуртожитках. Міністр внутрішніх справ Штрассер звернувся із закликом до 20-ти тисяч інших прохачів притулку, які прибули цього року і не мають шансів отримати його, забрати свої заяви. Це у більшості випадків прибулі нелегальними шляхами з африканських і азійських країн, з Румунії й інших колишніх комуністичних країн, а також албанці із Косова і Македонії. У випадку добровільної відмови від дальших клопотань ці люди отримають безплатні квити на будь який вид транспорту на батьківщину. У зв’язку з тим, що людей яким відмовлено у притулку, не видворяють насильно, вони часто залишаються фактично на вулиці, нелегально шукають будь яку працю і житло, що теж створює соціальні проблеми для австрійців і погіршує кримінальну ситуацію у цій країні. Кореспондент Ройтера повідомляє, що до вирішення ситуації підключився Червоний хрест, який у більшості безнадійних випадків надає матеріальну підтримку тим, що продовжують домагатися права залишитися в Австрії.
