Прага, 29 жовтня 2002 – Західні оглядачі продовжують коментувати трагедію із заложниками в московському театральному центрі, де під час операції російських підрозділів спеціального призначення крім терористів загинуло близько ста двадцяти заручників від нервово-паралітичного газу, вжитого військовими. Більшість коментаторів гостро критикують як дії російських властей в театральному центрі, так і розправи російських військ над мирним населенням Чечні.
В одному з коментарів, присвячених суботній трагедії в Москві, лондонська газета «Таймс» пише, що ця історія поставила російського керівника Путіна під рампою порушників прав людини. Репресії, брутальність, впертість, тероризм, самовбивчі операції і офіційна брехня, починає газета «Таймс». Нинішня трагедія в московському театральному центрі продемонструвала нам, веде далі коментатор, наскільки небезпечним може бути світ, коли люди потрапляють у відчай і коли їхні гнобителі не проявляють жодної ознаки співчуття. Росія повинна би вже знати силу гніву і особливо гніву тих, кому нічого втрачати. Звичайно, веде далі автор, чеченці теж показали себе не з найліпшого боку, включно з випадками обману, шантажу і психопатії. Але це не повинно заслоняти причин їхнього гніву, прив’язування вибухівки до власного тіла і стріляння у втікаючих дітей. Газета наводить також короткі відгуки російських газет, які гостро осуджують вжиття нервово-паралітичного газу, від якого загинуло стільки невинних людей.
Тим часом газета «Уолл стріт джорнел» містить розмову із колишнім спікером російської думи і колишнім головою російської ради безпеки Рибкіним, який минулого тижня прибув до Вашингтона на нараду. Рибкін вважає, що Сполучені Штати поки що не схопили суті чеченського конфлікту і їм щойно потрібно зрозуміти це. Він повідомляє, що після терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні адміністрація США домовилася з російським керівництвом розглядати чеченський конфлікт, як складову глобальної війни проти тероризму. Але ілюзія зовнішньої допомоги, веде далі Рибкін, виявилася лише політичною трансакцією з метою, щоб Москва не протиставлялася Вашингтонові у справі Іраку. Інакше вона зіштовхнеться зі штормом критики за чеченську політику.
Проте Рибкін визнає, що більшість росіян, а точніше 60 відсотків, нині виступають за припинення війни в Чечні і за переговори з повстанцями. З а його словами, Путін зігнорував цей факт. На його думку, Москва повинна розпочати переговори із президентом Чечні Асланом Масхадовим. Рибкін вважає також, що Вашингтон не повинен розглядати чеченську кризу в контексті боротьби з міжнародним тероризмом.
В одному з коментарів, присвячених суботній трагедії в Москві, лондонська газета «Таймс» пише, що ця історія поставила російського керівника Путіна під рампою порушників прав людини. Репресії, брутальність, впертість, тероризм, самовбивчі операції і офіційна брехня, починає газета «Таймс». Нинішня трагедія в московському театральному центрі продемонструвала нам, веде далі коментатор, наскільки небезпечним може бути світ, коли люди потрапляють у відчай і коли їхні гнобителі не проявляють жодної ознаки співчуття. Росія повинна би вже знати силу гніву і особливо гніву тих, кому нічого втрачати. Звичайно, веде далі автор, чеченці теж показали себе не з найліпшого боку, включно з випадками обману, шантажу і психопатії. Але це не повинно заслоняти причин їхнього гніву, прив’язування вибухівки до власного тіла і стріляння у втікаючих дітей. Газета наводить також короткі відгуки російських газет, які гостро осуджують вжиття нервово-паралітичного газу, від якого загинуло стільки невинних людей.
Тим часом газета «Уолл стріт джорнел» містить розмову із колишнім спікером російської думи і колишнім головою російської ради безпеки Рибкіним, який минулого тижня прибув до Вашингтона на нараду. Рибкін вважає, що Сполучені Штати поки що не схопили суті чеченського конфлікту і їм щойно потрібно зрозуміти це. Він повідомляє, що після терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні адміністрація США домовилася з російським керівництвом розглядати чеченський конфлікт, як складову глобальної війни проти тероризму. Але ілюзія зовнішньої допомоги, веде далі Рибкін, виявилася лише політичною трансакцією з метою, щоб Москва не протиставлялася Вашингтонові у справі Іраку. Інакше вона зіштовхнеться зі штормом критики за чеченську політику.
Проте Рибкін визнає, що більшість росіян, а точніше 60 відсотків, нині виступають за припинення війни в Чечні і за переговори з повстанцями. З а його словами, Путін зігнорував цей факт. На його думку, Москва повинна розпочати переговори із президентом Чечні Асланом Масхадовим. Рибкін вважає також, що Вашингтон не повинен розглядати чеченську кризу в контексті боротьби з міжнародним тероризмом.
