Київ, 4 листопада 2002 - Можливий візит патріарха Московського Алексія ІІ, який пристав на запрошення голови Верховної Ради відвідати Україну, лишається, попри свою гіпотетичність, однією з головних подій релігійного життя країни. Це гіпотетичне тло залюбки використовують політики найширшого спектру, про можливість візиту палко сперечаються, проти нього рішуче виступають і це, скидається, також входить у плани організаторів патріаршої візитації.
Навіть перебування патріарха Алексія ІІ у московській Центральній клінічній лікарні не притлумило дискусії навколо його можливого візиту в Україну. Причому протилежні оцінки лунають навіть з одних і тих самих політичних таборів. Категорично “проти” візиту вже висловився член фракції “Наша Україна” Павло Мовчан, а члени цієї ж фракції Петро Порошенко та Юрій Кармазин – можливо не так категорично, але все ж таки – “за”. “За” – не тільки Раїса Богатирьова з “Регіонів України”, але й Юлія Тимошенко. Беззастережно проти – Українська православна церква Київський патріархат, і це зрозуміло. Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом гаряче вітає свого першоієрарха, - і це також зрозуміло. Однак якщо пильніше придивитися до заяв її ієрархів, то тут, як і в усій історії з візитом, очевидні деякі цікаві деталі. Очевидно, передовсім, що дискусії стосовно його можливості/ неможливості – невідокремна складова підготовки патріаршої подорожі. Таким чином “розігрівається” громадська думка, подія тримається в фокусі, а цікавість до неї зростає. Патріарший візит має якщо не затьмарити минулорічний папський, то принаймні не поступатися йому – ось лейтмотив виступів православних ієрархів Московського патріархату. “Чи здатна влада на високому, достойному рівні зорганізувати візит? Ось у чому питання”, – прямо говорить архиєпископ Вінницький і Могильов-Подільський Макарій.
Алексій ІІ, як російський громадянин, не потребує ані візи, ані державного запрошення для відвідин своїх вірних в Україні. Щороку патріарх відвідує десятки єпархій очолюваної ним церкви і це нормально. Природно у відвідинах Астраханської єпархії та єпархії, скажімо, Волинської є відмінності. На Волині не всі православні будуть щасливі бачити московського патріарха, а дехто з них вважає для себе неможливим перебувати під його омофором. І таких православних в Україні чимало. Вони в той чи інший спосіб артикулюють дуже просту думку: чому православні Албанії, Грузії, Польщі або Румунії мають право на Помісну Церкву і чому такого права позбавлені православні України? І за всієї поваги до патріарха Алексія ІІ ми змушені констатувати: поки що в нього немає відповіді на це питання. Тобто, звичайно, реалістичної відповіді, яка б була здатна покласти край чи не найгучнішому протистоянню у світовому Православ’ї.
Навіть перебування патріарха Алексія ІІ у московській Центральній клінічній лікарні не притлумило дискусії навколо його можливого візиту в Україну. Причому протилежні оцінки лунають навіть з одних і тих самих політичних таборів. Категорично “проти” візиту вже висловився член фракції “Наша Україна” Павло Мовчан, а члени цієї ж фракції Петро Порошенко та Юрій Кармазин – можливо не так категорично, але все ж таки – “за”. “За” – не тільки Раїса Богатирьова з “Регіонів України”, але й Юлія Тимошенко. Беззастережно проти – Українська православна церква Київський патріархат, і це зрозуміло. Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом гаряче вітає свого першоієрарха, - і це також зрозуміло. Однак якщо пильніше придивитися до заяв її ієрархів, то тут, як і в усій історії з візитом, очевидні деякі цікаві деталі. Очевидно, передовсім, що дискусії стосовно його можливості/ неможливості – невідокремна складова підготовки патріаршої подорожі. Таким чином “розігрівається” громадська думка, подія тримається в фокусі, а цікавість до неї зростає. Патріарший візит має якщо не затьмарити минулорічний папський, то принаймні не поступатися йому – ось лейтмотив виступів православних ієрархів Московського патріархату. “Чи здатна влада на високому, достойному рівні зорганізувати візит? Ось у чому питання”, – прямо говорить архиєпископ Вінницький і Могильов-Подільський Макарій.
Алексій ІІ, як російський громадянин, не потребує ані візи, ані державного запрошення для відвідин своїх вірних в Україні. Щороку патріарх відвідує десятки єпархій очолюваної ним церкви і це нормально. Природно у відвідинах Астраханської єпархії та єпархії, скажімо, Волинської є відмінності. На Волині не всі православні будуть щасливі бачити московського патріарха, а дехто з них вважає для себе неможливим перебувати під його омофором. І таких православних в Україні чимало. Вони в той чи інший спосіб артикулюють дуже просту думку: чому православні Албанії, Грузії, Польщі або Румунії мають право на Помісну Церкву і чому такого права позбавлені православні України? І за всієї поваги до патріарха Алексія ІІ ми змушені констатувати: поки що в нього немає відповіді на це питання. Тобто, звичайно, реалістичної відповіді, яка б була здатна покласти край чи не найгучнішому протистоянню у світовому Православ’ї.
