Белград, 4 листопада 2002 – На думку оглядачів, йдеться про остаточний розрив між Коштуніцею й прем’єр-міністром Сербії Зораном Джінджичем.
Згідно з ненаписаними правилами, встановленими в часи колишнього президента Слободана Мілошевича, у Сербії майже усі значні події відбуваються пізно вночі. Так було й протягом вихідних. Лідери п’ятнадцяти партій у п’ятницю ввечері зійшлися в одному мисливському заповіднику й за щільно закритими дверима радилися до суботньої ночі. Відтак оприлюднили повідомлення в якому закликали партію президента Югославії повернутися до складу коаліції. Колишні соратники пообіцяли главі держави, що усім депутатам від його партії навзамін буде повернено крісла в Парламенті. Правляча коаліція запропонувала Коштуніці разом ухвалити низку реформаторських законів й нести перед громадянами спільну відповідальність за їхнє проведення.
Співробітники Коштуніци у неділю заявляли, що пропозицію буде докладно вивчено. Здавалося, що компроміс недалеко. Все-ж, президентська партія не довго обговорювала миролюбне звернення колишніх партнерів. У неділю ввечері розповсюджено її відповідь, якою рішуче відхилено простягнену руку. Партія президента Югославії відзначає, що вона готова співпрацювати з усіма політичними чинниками. Співробітництво обумовлюється ухваленням Конституційної хартії співдружності Сербії і Чорногорії, нової конституції Сербії та проведенням дострокових виборів на усіх рівнях. Іншими словами – немає про що розмовляти.
Більшість оглядачів згідна в тому, що йдеться про остаточний розрив між Коштуніцею і сербським прем’єр-міністром Зораном Джінджичем. Дипломатичні джерела у Белграді, які не бажають бути названими, стверджують, що сербський прем’єр першим простяг руку на вимогу представників західних країн. Захід, нібито попередив двох чільних урядовців, що їхні суперечки дестабілізують ситуацію в країні й відкривають простір для екстремістів.
Що ж наразі чекає Сербію? З табору Джінджича кажуть, що можливості для діалогу з Коштуніцею більше немає. Залишається чекати ще одну передвиборчу кампанію, в якій демократичні сили будуть виступати одні проти одних, а екстремісти – разом. Не диво, що ультранаціоналістична Радикальна партія саме в неділю повідомила, що її лідер Воїслав Шешель знову буде балотуватися на пост президента Сербії.
Згідно з ненаписаними правилами, встановленими в часи колишнього президента Слободана Мілошевича, у Сербії майже усі значні події відбуваються пізно вночі. Так було й протягом вихідних. Лідери п’ятнадцяти партій у п’ятницю ввечері зійшлися в одному мисливському заповіднику й за щільно закритими дверима радилися до суботньої ночі. Відтак оприлюднили повідомлення в якому закликали партію президента Югославії повернутися до складу коаліції. Колишні соратники пообіцяли главі держави, що усім депутатам від його партії навзамін буде повернено крісла в Парламенті. Правляча коаліція запропонувала Коштуніці разом ухвалити низку реформаторських законів й нести перед громадянами спільну відповідальність за їхнє проведення.
Співробітники Коштуніци у неділю заявляли, що пропозицію буде докладно вивчено. Здавалося, що компроміс недалеко. Все-ж, президентська партія не довго обговорювала миролюбне звернення колишніх партнерів. У неділю ввечері розповсюджено її відповідь, якою рішуче відхилено простягнену руку. Партія президента Югославії відзначає, що вона готова співпрацювати з усіма політичними чинниками. Співробітництво обумовлюється ухваленням Конституційної хартії співдружності Сербії і Чорногорії, нової конституції Сербії та проведенням дострокових виборів на усіх рівнях. Іншими словами – немає про що розмовляти.
Більшість оглядачів згідна в тому, що йдеться про остаточний розрив між Коштуніцею і сербським прем’єр-міністром Зораном Джінджичем. Дипломатичні джерела у Белграді, які не бажають бути названими, стверджують, що сербський прем’єр першим простяг руку на вимогу представників західних країн. Захід, нібито попередив двох чільних урядовців, що їхні суперечки дестабілізують ситуацію в країні й відкривають простір для екстремістів.
Що ж наразі чекає Сербію? З табору Джінджича кажуть, що можливості для діалогу з Коштуніцею більше немає. Залишається чекати ще одну передвиборчу кампанію, в якій демократичні сили будуть виступати одні проти одних, а екстремісти – разом. Не диво, що ультранаціоналістична Радикальна партія саме в неділю повідомила, що її лідер Воїслав Шешель знову буде балотуватися на пост президента Сербії.
