Київ, 5 листопада 2002 - Північноатлантична рада ухвалила рішення скасувати свої попередні наміри і відмовитися від проведення самміту України–НАТО з запрошенням до Праги Президента України. Це стало неприємною новиною для Києва. Між цим рішенням НАТО і скандалом навколо можливого постачання зброї до Іраку з України існує тісний зв’язок. Це визнають як в Києві, так і в Брюсселі. Проте й досі не існує однозначного розуміння того, чи справді України продемонструвала безпрецедентну відкритість у розслідуванні справ навколо “Кольчуг” і чи обґрунтовані закиди, що офіційний Київ таки щось втаємничує.
Британські та американські експерти вже передали українській стороні висновки свого розслідування. Це зробили 5 жовтня повірений у справах США в Україні Марі Йованович та посол Британії в Україні Роберт Брінкли. Головна ідея звіту, який був переданий в міністерство закордонних справ, така, що Україна не надала беззаперечних доказів, що станції “Кольчуга” до Іраку не постачалися. Ці висновки з офіційних посадових осіб України прокоментував хіба що голова Верховної Ради Володимир Литвин, який сказав, що американська сторона поставили сім питань, на які сподівається отримати відповідь офіційного Києва. А також зорганізувати зустрічі з певними особами в Україні.
Тепер голова інтрига – що це за сім питань. На умовах анонімності в українських посадових осіб вдалося з’ясувати щонайменше чотири з цим семи. Відтак, насамперед США хочуть, по-перше, отримати доступ до документів і протоколів засідань комітету з питань політики експортного контролю та військово-технічного співробітництва при Президентові України за два останні роки. Це документи з грифом цілком таємно. По-друге, як стверджують люди обізнані, США хочуть отримати повні характеристики радіолокаційної станції пасивної розвідки “Кольчуга”. Йдеться не про експортний варіант, а про ті зразки, які виробляє Україна з урахування українських ноу-хау. Українські розробники вважають це вже не державною, а комерційною таємницею. Також, це-трете, США та Британія хочуть знати схеми кооперації між Україною та Росією у справі виробництва станцій “Кольчуга”. І, нарешті, четверте з відомого, це те, що США хочуть знати деталі переговорів про укладання контракту на продаж станцій “Кольчуга” до Китай. Ця інформація, як вважають представники українського збройового бізнесу, у разі оприлюднення може завдати шкоди подали контактам між Києвом та Пекіном у збройній сфері. Китай після Ефіопії є другим офіційним покупцем станцій “Кольчуга” в Україні.
Тепер питання, чи поділиться офіційний Київ з представниками США та Британії подібною інформацією. Скоріш за все ні. Чи означатиме це, що Київ не демонструє “безпрецедентної відкритості”, про яку свого часу оголошували чільні урядовці? Можна стверджувати, що в НАТО і США це буде по трактоване саме так. І тоді у взаєминах між НАТО та Україною можна буде говорити про нові часі. Часи похолодання. Хоча і міністр закордонних справ України, та й сам Президент Леонід Кучма – щонайменше, на широкому загалі, - намагаються тлумачити ситуацію по іншому.
Британські та американські експерти вже передали українській стороні висновки свого розслідування. Це зробили 5 жовтня повірений у справах США в Україні Марі Йованович та посол Британії в Україні Роберт Брінкли. Головна ідея звіту, який був переданий в міністерство закордонних справ, така, що Україна не надала беззаперечних доказів, що станції “Кольчуга” до Іраку не постачалися. Ці висновки з офіційних посадових осіб України прокоментував хіба що голова Верховної Ради Володимир Литвин, який сказав, що американська сторона поставили сім питань, на які сподівається отримати відповідь офіційного Києва. А також зорганізувати зустрічі з певними особами в Україні.
Тепер голова інтрига – що це за сім питань. На умовах анонімності в українських посадових осіб вдалося з’ясувати щонайменше чотири з цим семи. Відтак, насамперед США хочуть, по-перше, отримати доступ до документів і протоколів засідань комітету з питань політики експортного контролю та військово-технічного співробітництва при Президентові України за два останні роки. Це документи з грифом цілком таємно. По-друге, як стверджують люди обізнані, США хочуть отримати повні характеристики радіолокаційної станції пасивної розвідки “Кольчуга”. Йдеться не про експортний варіант, а про ті зразки, які виробляє Україна з урахування українських ноу-хау. Українські розробники вважають це вже не державною, а комерційною таємницею. Також, це-трете, США та Британія хочуть знати схеми кооперації між Україною та Росією у справі виробництва станцій “Кольчуга”. І, нарешті, четверте з відомого, це те, що США хочуть знати деталі переговорів про укладання контракту на продаж станцій “Кольчуга” до Китай. Ця інформація, як вважають представники українського збройового бізнесу, у разі оприлюднення може завдати шкоди подали контактам між Києвом та Пекіном у збройній сфері. Китай після Ефіопії є другим офіційним покупцем станцій “Кольчуга” в Україні.
Тепер питання, чи поділиться офіційний Київ з представниками США та Британії подібною інформацією. Скоріш за все ні. Чи означатиме це, що Київ не демонструє “безпрецедентної відкритості”, про яку свого часу оголошували чільні урядовці? Можна стверджувати, що в НАТО і США це буде по трактоване саме так. І тоді у взаєминах між НАТО та Україною можна буде говорити про нові часі. Часи похолодання. Хоча і міністр закордонних справ України, та й сам Президент Леонід Кучма – щонайменше, на широкому загалі, - намагаються тлумачити ситуацію по іншому.
