Київ – Прага, 5 листопада 2002 - Ведучі: у Празі - директор Української редакції Радіо Свобода Олександр Народецький, у Києві - Ганна Стеців. Гість студії - керівник Управління інформаційної політики Адміністрації президента України Сергій Васильєв.
Ганна Стеців
У прямому ефірі розмова про діалог влади із суспільством за посередництвом преси. Який цей діалог – чи влада є відкритою для суспільства, чи преса об’єктивна і до влади, і до опозиції?
Олександр Народецький
По-перше, хочу подякувати панові Васильєву за те, що він знайшов час і прийшов до нас у київську студію. Ще мені мої колеги з Києва донесли на Вас, Сергію Леонідовичу! Якщо ця передача була б учора, то я б не запізнився... А ось сьогодні із запізненням я хочу поздоровити Вас із днем народження, який стався вчора. Я б із задоволенням був би зараз у київській студії, і після передачі ми, напевно, щось і випили б. Думаю, що наші колеги скористаються цією можливістю...
Ганна Стеців
Олександре, можна ми це зробимо без тебе?
Сергій Васильєв
Щиро Вам дякую за поздоровлення і хочу сказати, що не буває поздоровлень із запізненням. День народження зафіксував час народження, і можна упродовж року, до наступного дня народження поздоровляти хоч кожного дня.
Олександр Народецький
Я скористаюся ще й тим, що з нами державний діяч високого рангу, наш фактичний колега, який займається інформаційними справами. Я б не брав участі в цій передачі, якщо б не одне запитання, яке турбує мене протягом останніх кількох днів, оскільки я вже чув від моїх колег і у Празі, і з Києва тривожну вістку, що в Україні є можливим державний переворот. Чи це так? Чи нависла над Україною загроза державного перевороту, путчу? Пане Васильєв, я скористаюся цією нагодою, щоб запитати і Вас про це.
Сергій Васильєв
Я не відчуваю цього. Не знаю, можливо дехто знаходиться у перманентному стані державного перевороту або в стані передреволюційної чи революційної ейфорії. Я особисто працюю, режим роботи нормальний, і пані Ганна не дасть мені збрехати. Я сюди зайшов без будь-якої перевірки, ніхто мене не обшукав на вході, не шукали ні зброю, ні якісь інші заборонені для внесення на територію Радіо Свобода предмети. Думаю, що в Києві все в порядку, хіба що температура трохи знизилася.
Олександр Народецький
Добре, якщо Ви цього не відчуваєте. А якщо гіпотетично, чи можливий в Україні путч, коли якийсь клан силою повалить президента й узурпує владу? Узагалі, слово узурпація звучить часто. Звідки може надійти ця загроза, на Вашу думку?
Сергій Васильєв
Коли я навчався в університеті, у нас на військовій кафедрі був розповсюджений один жарт. Він краще звучить російською мовою, тому я процитую мовою оригіналу:« А если б он нёс партроны?» Тобто наші високі офіцери завжди, коли ми намагалися, я перепрошую, це не Вас стосується, запитати про якусь дурницю, то вони відповідали запитанням на запитання:« А если б он нёс партроны?» Приблизно те ж саме можна сказати з приводу гіпотетичної версії того, що в Україні може статися путч, як Ви сказали, і хтось може узурпувати владу якимось чином.
Ганна Стеців
Словом, Олександре, путчем у Києві «не пахне». І переходимо до нашої теми – діалог влади й суспільства за посередництвом преси. Що може зробити влада, щоб преса мала можливість бути об’єктивною?
Сергій Васильєв
Преса може зробити дуже багато. Очевидно, варто говорити не лише про пресу, а і про ЗМІ – як друковані, так і електронні. Навіть, більшою мірою про електронні, тому що аудиторія, яку охоплюють електронні ЗМІ, ні в яке порівняння не входить із тими тиражами, які існують у найтиражніших друкованих ЗМІ. Якби журналісти, які працюють і в газетах, і на радіо, і на телебаченні виконувати свою журналістську функцію, дотримувалися тих правил і норм журналістської етики, насамперед, і Законодавства про засоби масової інформації, які регулюють діяльність усіх ЗМІ в Україні, якщо вести мову про Україну, і задовольняли потреби абсолютно всіх верств суспільства, які вони покликані обслуговувати, і на які вони спрямовані, то тоді, мені здається, вони виконували б свою головну функцію.
Олександр Народецький
Я повернуся до однієї події, яка сталася в нашій програмі кілька днів тому назад. В огляді преси в одній із програм ми використали критичні пасажі, взяті зі швейцарської газети Нойє Цюрхєр Цайтунг про українську дійсність, про стан свободи слова в Україні. І там були висловлені деякі скептичні думки стосовно стану свободи слова в Україні. Я знаю, що Ви, Сергію Леонідовичу, персонально висловили своє незадоволення тим, що у нас це прозвучало в програмі. Ви не могли б конкретніше прокоментувати, чим Ви були незадоволені, і як би повинно Радіо Свобода представити Нойє Цюрхєр Цайтунг?
Сергій Васильєв
Я скажу, навіть, більше – не незадоволений, а я висловив обурення тим матеріалом, який прозвучав на хвилях шанованого мною Радіо Свобода. Поясню чому. Коли я прочитав цей матеріал на сайті Радіо Свобода, я в часі перенісся десь так років на 20 назад, і мені здалося, що я побачив очима і відчув, так би мовити, шкірою те, про що так часто говорили й говорять сьогодні наші опозиціонери – про те, що, мовляв, в Україні існує диктатура, існує тиск. Тільки вони кажуть, що тиск влади на опозицію, а, мені здалося, що тут навпаки існує тиск маразму, тиск брехні на реальну, об’єктивну ситуацію і штучне, свідоме викривлення ситуації, яка насправді не є такою, якою, на превеликий жаль, її подали в ефірі Радіо Свобода. І якщо пані Ганна пам’ятає, то у розмові по телефону я попросив у цьому матеріалі, який прозвучав, знайти хоча б один факт, про який можна було б говорити. Я довго чекав від неї дзвінка, і не дочекався. Не знаю, можливо, вона не могла мені передзвонити, але, мені здалося, що навряд чи вона змогла знайти б хоча б один факт, який можна було б обговорювати як предмет для розмови. Це якраз і є яскраве свідчення того, що, якщо поставити завдання спаплюжити, знищити, знівелювати, просто стерти або перефарбувати чорне на біле, то це можна зробити дуже просто. Ніколи не буваючи в Україні, жодною думкою не намагаючись знайти факти, а переспівуючи, переповідаючи – десь хтось щось почув, комусь щось переповів, а я в свою чергу теж узяв якусь газету з публікацією невідомого журналіста, якщо я не помиляюся, в матеріалі Радіо Свобода так було сказано - що невідомий журналіст з цієї швейцарської газети має таку точку зору і висловлює свої відчуття.
Ганна Стеців
Думаю, що тепер Олександр Народецький дасть мені завдання перевірити факти, висловлені у швейцарській газеті, і після того я зможу бути Вашим опонентом на цій темі.
Олександр Народецький
Так, я даю Вам таке завдання. Вивчіть усі факти і подайте їх наскільки Ви їх досліджуєте й вивчаєте. Це є також наше завдання – перевіряти факти. Але справа тут не в тому, що ми повинні були аналізувати саму статтю. Ми подали уривки з цієї статті в огляді преси і не більше. Якщо у Вас, пане Васильєв, викликає обурення те, що було подано швейцарською газетою, то я собі уявляю, яке обурення у Вас викликало б усе те, що кожного дня – кожного дня! – подається в російській пресі про Україну. Я за родом своєї діяльності повинен читати російські статті про Україну в російських газетах і журналах. Ви знаєте, я не уявляю собі Вашу реакцію – такого потоку зневажливого ставлення до України, як це має місце в російській пресі, я Вам скажу, на Заході я би не знайшов. І Нойє Цюрхєр Цайтунг звучить просто як ангел у порівнянні з тими статтями, в яких постійно обігруються, Ви знаєте про це, слова типу «самостійнікі» і « незалєжнікі», «незалєжность». Вони тільки так уживають ці слова. І Ви знаєте все це глузування й насмішкуватість. Вас це обурює, пане Васильєв?
Ганна Стеців
І ще одне запитання – чи Ви вважаєте, що в Москві, можливо, існує замовлення на дискредитацію України на висвітлення її як держави у негативному світлі?
Сергій Васильєв
У зв’язку з тим, що Ви почали аналізувати деякі російські ЗМІ, які так само, як і деякі швейцарські газети, пишуть про Україну усіляку брехню і дурню, я відповім російською мовою - «в семье не без урода».
Ганна Стеців
А «семья» - це Росія й Україна?
Сергій Васильєв
Я маю на увазі Росію. Росія як слов’янська держава, яка дуже близька до України, і росіяни, які дуже близькі до України своєю ментальністю, і, власне, історичні корені, які поєднують наші дві незалежні сьогодні держави. Але справа не в тому. Для мене немає різниці чи російська, чи швейцарська, чи американська, чи німецька, чи португальська, чи французька газета пише про Україну брехню. Тобто брехня в будь-якій країні світу є брехнею, якщо вона не базується на конкретних фактах, якщо журналіст замість того, щоб наводити абсолютно конкретні, реальні документальні факти, починає маніпулювати...
Ганна Стеців
Пане Васильєв, не всі такі відкриті для преси, як Ви. І нам часом тяжко бути об’єктивними, коли ми не можемо добитися до державного чиновника України, коли ми не можемо дістати в нього коментар...
Сергій Васильєв
Ви починаєте вигадувати, так? Ви тоді починаєте вигадувати?
Ганна Стеців
Ні, ми починаємо коментувати без його коментарів, без вислухування протилежної думки.
Сергій Васильєв
Я з Вами згоден, але...
Ганна Стеців
Багато українських чиновників не дають нам можливості...Можливо, Ви сьогодні даєте їм приклад відкритості української влади, українського високопоставленого чиновника і, можливо, вже з завтрашнього дня ми побачимо, що на наші прохання пояснити, прокоментувати, висловити свої думки українська влада буде відгукуватися. І це дасть нам можливість бути об’єктивними і в стосунку до влади, і в стосунку до опозиції, і в стосунку до того прошарку громадянського суспільства, який не має відношення ані до влади, ані до опозиції.
Сергій Васильєв
Українська влада, принаймні Адміністрація президента, за дорученням президента реалізує Указ президента про відкритість влади. Тому будь-які чиновники, які спробують зашкодити вам отримати об’єктивну інформацію...
Ганна Стеців
Чи це означає, що ми зробили перший крок до запрошення президента України на прямий ефір Радіо Свобода?
Сергій Васильєв
Моє прізвище Васильєв! І я просив би...
Ганна Стеців
Але Ви шеф інформаційної політики...
Сергій Васильєв
І я просив би такі запитання, це було б коректно, ставити безпосередньо до...
Ганна Стеців
Ви шеф інформаційної політики Адміністрації!
Сергій Васильєв
Я передам, звичайно, Ваше прохання, Вашу пропозицію президенту України.
Ганна Стеців
Отже, будемо вважати, що перший крок зроблено. Ми дуже дякуємо нашому гостю – Сергію Леонідовичу Васильєву – керівнику Головного управління інформаційної політики Адміністрації президента України, з яким ми сьогодні пробували розпочати діалог про владу, суспільство і пресу як посередника між владою й опозицією. І думаємо, що ми цей діалог будемо мати можливість продовжувати. Дякуємо, Сергію Леонідовичу.
Ганна Стеців
У прямому ефірі розмова про діалог влади із суспільством за посередництвом преси. Який цей діалог – чи влада є відкритою для суспільства, чи преса об’єктивна і до влади, і до опозиції?
Олександр Народецький
По-перше, хочу подякувати панові Васильєву за те, що він знайшов час і прийшов до нас у київську студію. Ще мені мої колеги з Києва донесли на Вас, Сергію Леонідовичу! Якщо ця передача була б учора, то я б не запізнився... А ось сьогодні із запізненням я хочу поздоровити Вас із днем народження, який стався вчора. Я б із задоволенням був би зараз у київській студії, і після передачі ми, напевно, щось і випили б. Думаю, що наші колеги скористаються цією можливістю...
Ганна Стеців
Олександре, можна ми це зробимо без тебе?
Сергій Васильєв
Щиро Вам дякую за поздоровлення і хочу сказати, що не буває поздоровлень із запізненням. День народження зафіксував час народження, і можна упродовж року, до наступного дня народження поздоровляти хоч кожного дня.
Олександр Народецький
Я скористаюся ще й тим, що з нами державний діяч високого рангу, наш фактичний колега, який займається інформаційними справами. Я б не брав участі в цій передачі, якщо б не одне запитання, яке турбує мене протягом останніх кількох днів, оскільки я вже чув від моїх колег і у Празі, і з Києва тривожну вістку, що в Україні є можливим державний переворот. Чи це так? Чи нависла над Україною загроза державного перевороту, путчу? Пане Васильєв, я скористаюся цією нагодою, щоб запитати і Вас про це.
Сергій Васильєв
Я не відчуваю цього. Не знаю, можливо дехто знаходиться у перманентному стані державного перевороту або в стані передреволюційної чи революційної ейфорії. Я особисто працюю, режим роботи нормальний, і пані Ганна не дасть мені збрехати. Я сюди зайшов без будь-якої перевірки, ніхто мене не обшукав на вході, не шукали ні зброю, ні якісь інші заборонені для внесення на територію Радіо Свобода предмети. Думаю, що в Києві все в порядку, хіба що температура трохи знизилася.
Олександр Народецький
Добре, якщо Ви цього не відчуваєте. А якщо гіпотетично, чи можливий в Україні путч, коли якийсь клан силою повалить президента й узурпує владу? Узагалі, слово узурпація звучить часто. Звідки може надійти ця загроза, на Вашу думку?
Сергій Васильєв
Коли я навчався в університеті, у нас на військовій кафедрі був розповсюджений один жарт. Він краще звучить російською мовою, тому я процитую мовою оригіналу:« А если б он нёс партроны?» Тобто наші високі офіцери завжди, коли ми намагалися, я перепрошую, це не Вас стосується, запитати про якусь дурницю, то вони відповідали запитанням на запитання:« А если б он нёс партроны?» Приблизно те ж саме можна сказати з приводу гіпотетичної версії того, що в Україні може статися путч, як Ви сказали, і хтось може узурпувати владу якимось чином.
Ганна Стеців
Словом, Олександре, путчем у Києві «не пахне». І переходимо до нашої теми – діалог влади й суспільства за посередництвом преси. Що може зробити влада, щоб преса мала можливість бути об’єктивною?
Сергій Васильєв
Преса може зробити дуже багато. Очевидно, варто говорити не лише про пресу, а і про ЗМІ – як друковані, так і електронні. Навіть, більшою мірою про електронні, тому що аудиторія, яку охоплюють електронні ЗМІ, ні в яке порівняння не входить із тими тиражами, які існують у найтиражніших друкованих ЗМІ. Якби журналісти, які працюють і в газетах, і на радіо, і на телебаченні виконувати свою журналістську функцію, дотримувалися тих правил і норм журналістської етики, насамперед, і Законодавства про засоби масової інформації, які регулюють діяльність усіх ЗМІ в Україні, якщо вести мову про Україну, і задовольняли потреби абсолютно всіх верств суспільства, які вони покликані обслуговувати, і на які вони спрямовані, то тоді, мені здається, вони виконували б свою головну функцію.
Олександр Народецький
Я повернуся до однієї події, яка сталася в нашій програмі кілька днів тому назад. В огляді преси в одній із програм ми використали критичні пасажі, взяті зі швейцарської газети Нойє Цюрхєр Цайтунг про українську дійсність, про стан свободи слова в Україні. І там були висловлені деякі скептичні думки стосовно стану свободи слова в Україні. Я знаю, що Ви, Сергію Леонідовичу, персонально висловили своє незадоволення тим, що у нас це прозвучало в програмі. Ви не могли б конкретніше прокоментувати, чим Ви були незадоволені, і як би повинно Радіо Свобода представити Нойє Цюрхєр Цайтунг?
Сергій Васильєв
Я скажу, навіть, більше – не незадоволений, а я висловив обурення тим матеріалом, який прозвучав на хвилях шанованого мною Радіо Свобода. Поясню чому. Коли я прочитав цей матеріал на сайті Радіо Свобода, я в часі перенісся десь так років на 20 назад, і мені здалося, що я побачив очима і відчув, так би мовити, шкірою те, про що так часто говорили й говорять сьогодні наші опозиціонери – про те, що, мовляв, в Україні існує диктатура, існує тиск. Тільки вони кажуть, що тиск влади на опозицію, а, мені здалося, що тут навпаки існує тиск маразму, тиск брехні на реальну, об’єктивну ситуацію і штучне, свідоме викривлення ситуації, яка насправді не є такою, якою, на превеликий жаль, її подали в ефірі Радіо Свобода. І якщо пані Ганна пам’ятає, то у розмові по телефону я попросив у цьому матеріалі, який прозвучав, знайти хоча б один факт, про який можна було б говорити. Я довго чекав від неї дзвінка, і не дочекався. Не знаю, можливо, вона не могла мені передзвонити, але, мені здалося, що навряд чи вона змогла знайти б хоча б один факт, який можна було б обговорювати як предмет для розмови. Це якраз і є яскраве свідчення того, що, якщо поставити завдання спаплюжити, знищити, знівелювати, просто стерти або перефарбувати чорне на біле, то це можна зробити дуже просто. Ніколи не буваючи в Україні, жодною думкою не намагаючись знайти факти, а переспівуючи, переповідаючи – десь хтось щось почув, комусь щось переповів, а я в свою чергу теж узяв якусь газету з публікацією невідомого журналіста, якщо я не помиляюся, в матеріалі Радіо Свобода так було сказано - що невідомий журналіст з цієї швейцарської газети має таку точку зору і висловлює свої відчуття.
Ганна Стеців
Думаю, що тепер Олександр Народецький дасть мені завдання перевірити факти, висловлені у швейцарській газеті, і після того я зможу бути Вашим опонентом на цій темі.
Олександр Народецький
Так, я даю Вам таке завдання. Вивчіть усі факти і подайте їх наскільки Ви їх досліджуєте й вивчаєте. Це є також наше завдання – перевіряти факти. Але справа тут не в тому, що ми повинні були аналізувати саму статтю. Ми подали уривки з цієї статті в огляді преси і не більше. Якщо у Вас, пане Васильєв, викликає обурення те, що було подано швейцарською газетою, то я собі уявляю, яке обурення у Вас викликало б усе те, що кожного дня – кожного дня! – подається в російській пресі про Україну. Я за родом своєї діяльності повинен читати російські статті про Україну в російських газетах і журналах. Ви знаєте, я не уявляю собі Вашу реакцію – такого потоку зневажливого ставлення до України, як це має місце в російській пресі, я Вам скажу, на Заході я би не знайшов. І Нойє Цюрхєр Цайтунг звучить просто як ангел у порівнянні з тими статтями, в яких постійно обігруються, Ви знаєте про це, слова типу «самостійнікі» і « незалєжнікі», «незалєжность». Вони тільки так уживають ці слова. І Ви знаєте все це глузування й насмішкуватість. Вас це обурює, пане Васильєв?
Ганна Стеців
І ще одне запитання – чи Ви вважаєте, що в Москві, можливо, існує замовлення на дискредитацію України на висвітлення її як держави у негативному світлі?
Сергій Васильєв
У зв’язку з тим, що Ви почали аналізувати деякі російські ЗМІ, які так само, як і деякі швейцарські газети, пишуть про Україну усіляку брехню і дурню, я відповім російською мовою - «в семье не без урода».
Ганна Стеців
А «семья» - це Росія й Україна?
Сергій Васильєв
Я маю на увазі Росію. Росія як слов’янська держава, яка дуже близька до України, і росіяни, які дуже близькі до України своєю ментальністю, і, власне, історичні корені, які поєднують наші дві незалежні сьогодні держави. Але справа не в тому. Для мене немає різниці чи російська, чи швейцарська, чи американська, чи німецька, чи португальська, чи французька газета пише про Україну брехню. Тобто брехня в будь-якій країні світу є брехнею, якщо вона не базується на конкретних фактах, якщо журналіст замість того, щоб наводити абсолютно конкретні, реальні документальні факти, починає маніпулювати...
Ганна Стеців
Пане Васильєв, не всі такі відкриті для преси, як Ви. І нам часом тяжко бути об’єктивними, коли ми не можемо добитися до державного чиновника України, коли ми не можемо дістати в нього коментар...
Сергій Васильєв
Ви починаєте вигадувати, так? Ви тоді починаєте вигадувати?
Ганна Стеців
Ні, ми починаємо коментувати без його коментарів, без вислухування протилежної думки.
Сергій Васильєв
Я з Вами згоден, але...
Ганна Стеців
Багато українських чиновників не дають нам можливості...Можливо, Ви сьогодні даєте їм приклад відкритості української влади, українського високопоставленого чиновника і, можливо, вже з завтрашнього дня ми побачимо, що на наші прохання пояснити, прокоментувати, висловити свої думки українська влада буде відгукуватися. І це дасть нам можливість бути об’єктивними і в стосунку до влади, і в стосунку до опозиції, і в стосунку до того прошарку громадянського суспільства, який не має відношення ані до влади, ані до опозиції.
Сергій Васильєв
Українська влада, принаймні Адміністрація президента, за дорученням президента реалізує Указ президента про відкритість влади. Тому будь-які чиновники, які спробують зашкодити вам отримати об’єктивну інформацію...
Ганна Стеців
Чи це означає, що ми зробили перший крок до запрошення президента України на прямий ефір Радіо Свобода?
Сергій Васильєв
Моє прізвище Васильєв! І я просив би...
Ганна Стеців
Але Ви шеф інформаційної політики...
Сергій Васильєв
І я просив би такі запитання, це було б коректно, ставити безпосередньо до...
Ганна Стеців
Ви шеф інформаційної політики Адміністрації!
Сергій Васильєв
Я передам, звичайно, Ваше прохання, Вашу пропозицію президенту України.
Ганна Стеців
Отже, будемо вважати, що перший крок зроблено. Ми дуже дякуємо нашому гостю – Сергію Леонідовичу Васильєву – керівнику Головного управління інформаційної політики Адміністрації президента України, з яким ми сьогодні пробували розпочати діалог про владу, суспільство і пресу як посередника між владою й опозицією. І думаємо, що ми цей діалог будемо мати можливість продовжувати. Дякуємо, Сергію Леонідовичу.
