Прага, 20 листопада 2002 – Україна, на якій зосередився гнів Сполучених Штатів з приводу ймовірного продажу зброї до Іраку, - далеко не єдина держава у Східній Європі, яка намагається підзаробити на військових потребах опального президента Саддама Хусейна, і одночасно залишатися у дружніх стосунках зі Заходом. Як пише газета Washington Post, ціла дуга східноєвропейських країн від Балтики до Балкан дає можливості широкого вибору арсеналу зброї та послуг для іракського режиму.
У той час, як Сполучені Штати готуються до можливої війни з Іраком, Багдад скуповує ракетні установки, вибухові пристрої та звичайне озброєння в Сербії, радарні установки в Україні, військові машини та мотори в Болгарії та організовує навчання своїх військових за допомогою Білорусі, пише американський щоденник Washington Post. Дуга від Балтійського моря до Балкан – найкраще місце для подібних ґешефтів в обхід санкцій ООН, говорять західні офіційні особи. Ірак, на їхню думку, переслідує дві основні мети, по-перше, підтримати стару зброю у бойовій готовності та оновити систему протиповітряної оборони країни.
Найбільше занепокоєння США викликають таємні ґешефти на території колишньої та нинішньої Югославії. Намагаючись припинити потік зброї до Іраку, американські офіційні особи минулого тижня вимагали від уряду Боснії, щоб той притиснув заводи, яких підозрюють у продажу зброї Іраку. А група американських експертів у понеділок прибула до Югославії для того, щоб зібрати інформацію про продаж зброї із Сербії.
За оцінкою югославських офіційних осіб, загальна сума продажу зброї Іракові протягом останніх п’яти років сягнула кількох сотень мільйонів доларів. Більшість трансакцій, що включали як продаж звичайного озброєння, так і ракетні технології, були санкціоновані колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевічем, який нині перебуває на лаві підсудних у Гаазі. Але, зауважує Washington Post, торгівля не припинилася і після того, як Мілошевіча було усунуто з посади президента.
Як зауважує американський щоденник, Сполучені Штати також були незадоволені тим, що продажем зброї, ймовірно, займалися і два потенційні члени Північно-атлантичного альянсу, Болгарія та Україна. Саме це кинуло тінь на самміт НАТО в Празі, де мають роздавати запрошення до клубу. Болгарській владі вдалося в останню хвилину перехопити партію моторів та запасних частин, призначену для Іраку, і вона побоюється, що через це вступ країни до НАТО може бути ускладнений.
А звинувачення на адресу України стали гідними довіри після того, як колишній охоронець президента Леоніда Кучми оприлюднив записи розмов, у яких американські експерти-правоохоронці, ідентифікували голос президента Кучми, який погоджувався із продажем радарної установки до Іраку. Американські та британські експерти, які досліджували обставини цієї справи в Україні, не дійшли остаточного висновку, але США все ж вирішили скоротити допомогу Україні і заявили, що президента України не запрошено на самміт НАТО. Подібно, у запрошенні на самміт було відмовлено і білоруському президентові Олександру Лукашенку.
На думку західних офіційних осіб те, що Ірак намагається купувати зброю саме у Східній Європі, не має дивувати, адже зв’язки у військово-технічній сфері тут існують ще з часів Радянського Союзу. Що має, однак, хвилювати Вашинґтон, так це те, що всі ці країни, за винятком Білорусі, є дружніми до США, а Чехія, яка також виявилася вплутаною в нелегальну торгівлю зброєю є членом альянсу з 1999 року.
У той час, як Сполучені Штати готуються до можливої війни з Іраком, Багдад скуповує ракетні установки, вибухові пристрої та звичайне озброєння в Сербії, радарні установки в Україні, військові машини та мотори в Болгарії та організовує навчання своїх військових за допомогою Білорусі, пише американський щоденник Washington Post. Дуга від Балтійського моря до Балкан – найкраще місце для подібних ґешефтів в обхід санкцій ООН, говорять західні офіційні особи. Ірак, на їхню думку, переслідує дві основні мети, по-перше, підтримати стару зброю у бойовій готовності та оновити систему протиповітряної оборони країни.
Найбільше занепокоєння США викликають таємні ґешефти на території колишньої та нинішньої Югославії. Намагаючись припинити потік зброї до Іраку, американські офіційні особи минулого тижня вимагали від уряду Боснії, щоб той притиснув заводи, яких підозрюють у продажу зброї Іраку. А група американських експертів у понеділок прибула до Югославії для того, щоб зібрати інформацію про продаж зброї із Сербії.
За оцінкою югославських офіційних осіб, загальна сума продажу зброї Іракові протягом останніх п’яти років сягнула кількох сотень мільйонів доларів. Більшість трансакцій, що включали як продаж звичайного озброєння, так і ракетні технології, були санкціоновані колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевічем, який нині перебуває на лаві підсудних у Гаазі. Але, зауважує Washington Post, торгівля не припинилася і після того, як Мілошевіча було усунуто з посади президента.
Як зауважує американський щоденник, Сполучені Штати також були незадоволені тим, що продажем зброї, ймовірно, займалися і два потенційні члени Північно-атлантичного альянсу, Болгарія та Україна. Саме це кинуло тінь на самміт НАТО в Празі, де мають роздавати запрошення до клубу. Болгарській владі вдалося в останню хвилину перехопити партію моторів та запасних частин, призначену для Іраку, і вона побоюється, що через це вступ країни до НАТО може бути ускладнений.
А звинувачення на адресу України стали гідними довіри після того, як колишній охоронець президента Леоніда Кучми оприлюднив записи розмов, у яких американські експерти-правоохоронці, ідентифікували голос президента Кучми, який погоджувався із продажем радарної установки до Іраку. Американські та британські експерти, які досліджували обставини цієї справи в Україні, не дійшли остаточного висновку, але США все ж вирішили скоротити допомогу Україні і заявили, що президента України не запрошено на самміт НАТО. Подібно, у запрошенні на самміт було відмовлено і білоруському президентові Олександру Лукашенку.
На думку західних офіційних осіб те, що Ірак намагається купувати зброю саме у Східній Європі, не має дивувати, адже зв’язки у військово-технічній сфері тут існують ще з часів Радянського Союзу. Що має, однак, хвилювати Вашинґтон, так це те, що всі ці країни, за винятком Білорусі, є дружніми до США, а Чехія, яка також виявилася вплутаною в нелегальну торгівлю зброєю є членом альянсу з 1999 року.
