Прага, 26 листопада 2002 – Як пов’язане сільське господарство з демократією, чи то пак рівнем демократизації країни? Експерти Європейського Банку Реконструкції та Розвитку вважають, що пов’язані ці явища безпосередньо, і чим більше у країні демократії, тим активніше та успішніше відбуваються реформи в аграрній галузі, тим заможніше живуть селяни. Цей висновок фахівці банку роблять у нещодавньому звіті.
Реформи в аграрній галузі у більшості пост-соціалістичних країн розпочалися пізніше інших реформ, проходили повільно, непослідовно та рідко мали на меті створення дійсно ефективного виробництва в аграрній галузі. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку пояснює це тим, що політична влада у цих країнах концентрувалася у руках міських еліт, в той час як ключові фігури на селі, найчастіше ними були голови колгоспів, не були зацікавлені у створенні нових ринкових умов, а тому з них вийшли неефективні провідники змін. В результаті реформи на селі не здобули тієї політичної уваги, яка відповідала би їхній важливості.
Як наголошено у звіті Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, кращих результатів досягли ті країни, які розпочали реформи раніше, і передали землю у власність не колективним господарствам, а приватним власникам. Реформи у країнах центральної Європи та Балтії, були підпорядковані бажанню цих країн скоріше вступити до Європейського Союзу і необхідністю підготувати своїх фермерів до посилення конкуренції з боку ефективніших західноєвропейських господарств.
У країнах, що лежать далі на схід, таких як Україна і Росія, з реформами на селі не поспішали. Серйозні реформи в аграрному секторі розпочалися тут лише на початку цього року із набуттям чинності нового земельного кодексу, а тому аграрний сектор ще не встиг продемонструвати своїх можливостей, мовиться у звіті Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
У порівнянні з містами, розпочинати бізнес на селі, чи в аграрному, чи в іншому секторі, набагато складніше. Тут бракує доступу до банківських кредитів, гіршою є інфраструктура, і загальне підприємницьке середовище налаштовано не дуже привітно до інвесторів. Поки що, мовиться у звіті, одним із головних джерел інвестицій на селі, були закордонні харчопереробні компанії, яким доводилося фінансувати весь сільськогосподарський ланцюг, якщо їх цікавила кінцева продукція. Також, підкреслюють фахівці банку, позитивну роль зіграла поява супермаркетів, які з одного боку вирішують проблему збуту для сільськогосподарського виробника, а з іншого, встановлюють нові стандарти щодо якості продукції та надійності партнерських зв’язків.
Проте, проблеми у сільському господарстві – це лише частина загального комплексу питань у розвитку сільської місцевості. І багатьом країнам потрібно буде подбати про появу нових робочих місць для сільських мешканців, які не будуть зайняті у сільському господарстві, радять фахівці Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
Реформи в аграрній галузі у більшості пост-соціалістичних країн розпочалися пізніше інших реформ, проходили повільно, непослідовно та рідко мали на меті створення дійсно ефективного виробництва в аграрній галузі. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку пояснює це тим, що політична влада у цих країнах концентрувалася у руках міських еліт, в той час як ключові фігури на селі, найчастіше ними були голови колгоспів, не були зацікавлені у створенні нових ринкових умов, а тому з них вийшли неефективні провідники змін. В результаті реформи на селі не здобули тієї політичної уваги, яка відповідала би їхній важливості.
Як наголошено у звіті Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, кращих результатів досягли ті країни, які розпочали реформи раніше, і передали землю у власність не колективним господарствам, а приватним власникам. Реформи у країнах центральної Європи та Балтії, були підпорядковані бажанню цих країн скоріше вступити до Європейського Союзу і необхідністю підготувати своїх фермерів до посилення конкуренції з боку ефективніших західноєвропейських господарств.
У країнах, що лежать далі на схід, таких як Україна і Росія, з реформами на селі не поспішали. Серйозні реформи в аграрному секторі розпочалися тут лише на початку цього року із набуттям чинності нового земельного кодексу, а тому аграрний сектор ще не встиг продемонструвати своїх можливостей, мовиться у звіті Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
У порівнянні з містами, розпочинати бізнес на селі, чи в аграрному, чи в іншому секторі, набагато складніше. Тут бракує доступу до банківських кредитів, гіршою є інфраструктура, і загальне підприємницьке середовище налаштовано не дуже привітно до інвесторів. Поки що, мовиться у звіті, одним із головних джерел інвестицій на селі, були закордонні харчопереробні компанії, яким доводилося фінансувати весь сільськогосподарський ланцюг, якщо їх цікавила кінцева продукція. Також, підкреслюють фахівці банку, позитивну роль зіграла поява супермаркетів, які з одного боку вирішують проблему збуту для сільськогосподарського виробника, а з іншого, встановлюють нові стандарти щодо якості продукції та надійності партнерських зв’язків.
Проте, проблеми у сільському господарстві – це лише частина загального комплексу питань у розвитку сільської місцевості. І багатьом країнам потрібно буде подбати про появу нових робочих місць для сільських мешканців, які не будуть зайняті у сільському господарстві, радять фахівці Європейського Банку Реконструкції та Розвитку.
