Варшава, 4 грудня 2002 - Проблема майбутнього введення візового режиму між Польщею та Україною хвилює не лише індивідуальних громадян, але й бізнесменів. Щоправда, більше з цього приводу непокояться польські бізнесмени, головними клієнтами яких є українці. Натомість, представників українського бізнесу хвилюють інші проблеми, пов’язані, наприклад, із обмеженою структурою товарообміну між нашими країнами.
На сьогоднішній день в товарообміні з Польщею Україна має від’ємне сальдо, приблизно в півмільярда доларів. І хоч від 1998 року після так званої “російської кризи” спостерігається послідовна динаміка зросту товарообігу між нашими країнами, то проблемою залишається обмежена структура українського експорту. Основними позиціями нашого експорту до Польщі є метал, хімія і руда. На польському ринку практично не присутні українські промислові чи продуктові товари, немає жодної української крамниці чи ресторану.
Костянтин Литвинов віце-радник торгового відділу посольства України у Варшаві вважає, що Польща досить ревнісно захищає свій ринок від товарів зі сходу перш за все тому, що їй довелося відкрити свій ринок на із західного напрямку. Однак, причини обмеженої економічної співпраці між нашими країнами, пан Литвинов ділить на об’єктивні і суб’єктивні:
«До причин об’єктивного характеру, я б відніс те, що структури нашої економіки подібні - все те, що має Україна має й Польща. Це об’єктивна причина, яка поводує те, що наш товарообмін не може бути активним. Суб’єктивна причина – закритий польський ринок, високі ставки, що робить неконкурздатними українські товари на польському ринку.»
Чи зміниться ця ситуація після того, як буде введено візовий режим і коли Польща стане членом Європейського Союзу, сьогодні не береться остаточно заявляти ніхто. Але польський бізнес до цього активно готується. Наприклад, польські фірми, які мають склади магазини у містах близьких до українського кордону, як то Люблін, Холм чи Замостя, вивчають можливість перенесення цих складів на українську сторону.
На жаль, подібного руху з українського боку торгове представництво українського посольства у Варшаві не зафіксувало. За власними спостереженнями пана Литвинова, український бізнес все ще надто інертний. Наші бізнесмени мало цікавляться можливостями польського ринку і взагалі рідко відвідують міжнародні виставки, а якщо й цікавляться чимось, то швидше у Німеччині чи у Франції. Дещо винною в цьому є й українська держава, яка не має політики підтримки вітчизняних експортерів. Але в даній ситуації вже запізно шукати винних, зате ще можна встигнути приготуватися до нової ситуації, яка імовірно виникне 1 липня наступного року коли Польща введе візи для українських громадян.
На сьогоднішній день в товарообміні з Польщею Україна має від’ємне сальдо, приблизно в півмільярда доларів. І хоч від 1998 року після так званої “російської кризи” спостерігається послідовна динаміка зросту товарообігу між нашими країнами, то проблемою залишається обмежена структура українського експорту. Основними позиціями нашого експорту до Польщі є метал, хімія і руда. На польському ринку практично не присутні українські промислові чи продуктові товари, немає жодної української крамниці чи ресторану.
Костянтин Литвинов віце-радник торгового відділу посольства України у Варшаві вважає, що Польща досить ревнісно захищає свій ринок від товарів зі сходу перш за все тому, що їй довелося відкрити свій ринок на із західного напрямку. Однак, причини обмеженої економічної співпраці між нашими країнами, пан Литвинов ділить на об’єктивні і суб’єктивні:
«До причин об’єктивного характеру, я б відніс те, що структури нашої економіки подібні - все те, що має Україна має й Польща. Це об’єктивна причина, яка поводує те, що наш товарообмін не може бути активним. Суб’єктивна причина – закритий польський ринок, високі ставки, що робить неконкурздатними українські товари на польському ринку.»
Чи зміниться ця ситуація після того, як буде введено візовий режим і коли Польща стане членом Європейського Союзу, сьогодні не береться остаточно заявляти ніхто. Але польський бізнес до цього активно готується. Наприклад, польські фірми, які мають склади магазини у містах близьких до українського кордону, як то Люблін, Холм чи Замостя, вивчають можливість перенесення цих складів на українську сторону.
На жаль, подібного руху з українського боку торгове представництво українського посольства у Варшаві не зафіксувало. За власними спостереженнями пана Литвинова, український бізнес все ще надто інертний. Наші бізнесмени мало цікавляться можливостями польського ринку і взагалі рідко відвідують міжнародні виставки, а якщо й цікавляться чимось, то швидше у Німеччині чи у Франції. Дещо винною в цьому є й українська держава, яка не має політики підтримки вітчизняних експортерів. Але в даній ситуації вже запізно шукати винних, зате ще можна встигнути приготуватися до нової ситуації, яка імовірно виникне 1 липня наступного року коли Польща введе візи для українських громадян.
