Прага, 4 грудня 2002 – Західні оглядачі продовжують коментувати становище в Іраку і загалом в регіоні Близького сходу. Західні газети, зокрема європейські коментують також порядок денний і деякі проблеми самміту лідерів ЄС, який відбудеться наступного тижня в Копенгагені.
Коментатор британської газети «Файненшл таймс» Мартін Вольф порушує деякі загальні проблеми мусульманських країн у світлі різкого зростання там населення, посилення репресивних режимів і загалом у світлі нинішньої ситуації на Близькому сході. Важливе місце у цих укладах, на думку автора, займає нафта. 2001-го року в регіоні видобуто 30 відсотків всієї нафти, що надійшла на світові ринки. Приблизно стільки ж видобувають щороку Північна Америка і країни колишнього СРСР разом узяті. Згідно з передбаченнями міністерства енергетики США, підкреслює автор, до 2020-го року потреби у нафті зростуть на 54 відсотки. У зв’язку зі зростанням кількості населення зростає також урбанізація і безробіття в мусульманському світі. В Ірані й Іраку безробіття сягає 45-ти відсотків працездатного населення, в Саудівській Аравії – до 40-а відсотків. При цьому постійно спадає життєвий рівень населення, зростають репресії з боку тамтешніх режимів і дестабілізація регіону.
Цю ж тему в газеті «Вашингтон таймс» порушує Кол Томас, який головну проблему мусульманського світу бачить у тому, що режими цих країн не спроможні забезпечити мінімальних людських потреб своїх громадян. Незважаючи на колосальні прибутки від нафтодоларів, більшість населення у згаданих країнах живе у крайній убогості і залишається неписьменним. В усіх нещастях народу й убогості мусульманські диктатори звинувачують багатий Захід, як за часів холодної війни поступали комуністичні ватажки. Якщо люди усвідомили б, що причиною їхніх злиднів є не Америка, а їхні політичні і релігійні лідери, веде далі автор, вони могли би повстати проти цих лідерів. Тому тамтешні режими тримають свої народи в інтелектуальній, релігійній і політичній ізоляції. Лише таким чином вони можуть зберегти свою владу.
Коротко варто навести іще одну актуальну тему на сторінках західних газет: самміт лідерів Європейського союзу, який відбудеться 12 і 13 грудня у Копенгагені. Серед інших тем європейські лідери мали б знову обговорити членство Туреччини в ЄС. Газета «Уолл стріт джорнел» містить коментар представника Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Зейна Барана та іншого фахівця від міжнародних проблем Ендрю Апостолу, які вважають, що Туреччина так чи інакше незабаром долучитися до Європейського союзу. Але до цього Анкара повинна розпочати політичні реформи, запровадити європейські правові стандарти і повести боротьбу з інфляцією. Інші західні оглядачі зі скептицизмом коментують перспективи здійснення Анкарою цих вимог.
Коментатор британської газети «Файненшл таймс» Мартін Вольф порушує деякі загальні проблеми мусульманських країн у світлі різкого зростання там населення, посилення репресивних режимів і загалом у світлі нинішньої ситуації на Близькому сході. Важливе місце у цих укладах, на думку автора, займає нафта. 2001-го року в регіоні видобуто 30 відсотків всієї нафти, що надійшла на світові ринки. Приблизно стільки ж видобувають щороку Північна Америка і країни колишнього СРСР разом узяті. Згідно з передбаченнями міністерства енергетики США, підкреслює автор, до 2020-го року потреби у нафті зростуть на 54 відсотки. У зв’язку зі зростанням кількості населення зростає також урбанізація і безробіття в мусульманському світі. В Ірані й Іраку безробіття сягає 45-ти відсотків працездатного населення, в Саудівській Аравії – до 40-а відсотків. При цьому постійно спадає життєвий рівень населення, зростають репресії з боку тамтешніх режимів і дестабілізація регіону.
Цю ж тему в газеті «Вашингтон таймс» порушує Кол Томас, який головну проблему мусульманського світу бачить у тому, що режими цих країн не спроможні забезпечити мінімальних людських потреб своїх громадян. Незважаючи на колосальні прибутки від нафтодоларів, більшість населення у згаданих країнах живе у крайній убогості і залишається неписьменним. В усіх нещастях народу й убогості мусульманські диктатори звинувачують багатий Захід, як за часів холодної війни поступали комуністичні ватажки. Якщо люди усвідомили б, що причиною їхніх злиднів є не Америка, а їхні політичні і релігійні лідери, веде далі автор, вони могли би повстати проти цих лідерів. Тому тамтешні режими тримають свої народи в інтелектуальній, релігійній і політичній ізоляції. Лише таким чином вони можуть зберегти свою владу.
Коротко варто навести іще одну актуальну тему на сторінках західних газет: самміт лідерів Європейського союзу, який відбудеться 12 і 13 грудня у Копенгагені. Серед інших тем європейські лідери мали б знову обговорити членство Туреччини в ЄС. Газета «Уолл стріт джорнел» містить коментар представника Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Зейна Барана та іншого фахівця від міжнародних проблем Ендрю Апостолу, які вважають, що Туреччина так чи інакше незабаром долучитися до Європейського союзу. Але до цього Анкара повинна розпочати політичні реформи, запровадити європейські правові стандарти і повести боротьбу з інфляцією. Інші західні оглядачі зі скептицизмом коментують перспективи здійснення Анкарою цих вимог.
