Прага, 9 грудня 2002 – Через півтора роки країни центральної та східної Європи мають приєднатися до Європейського Союзу. І хоча їхні громадяни не відразу зможуть скористатися правом вільного працевлаштування у будь-якій країні ЄС, побоювання існують на заході Європи з приводу можливого приїзду великої кількості дешевої робочої сили зі Східної Європи. На сході, навпаки побоюються того, що кваліфіковані робітники можуть покинути свої країни у пошуках вищої платні. На скільки виправдані такі побоювання?
Три роки тому молодий чеський кардіолог Віт Разек знайшов собі роботу в Німеччині у клініці в Гамбургу. Але цього року він вирішив повернутися. Кореспондента Радіо Свобода він провів своєю новою клінікою на окраїні Праги.
«Це наше відділення. Ви можете побачити тут багато дітей, багато ліжок, а щодо обладнання, то воно таке, як усюди в світі. І не станеться так, що ми б чогось не могли зробити, тому, що ми у східній Європі, у Празі. І це для нас є джерелом гордості», - говорить молодий чеський лікар.
Віт Разек говорить, що коли він їхав до Німеччини, він очікував, що тамтешні лікарні матимуть вищий професійний рівень, але він швидко усвідомив, що різниця в основному у зовнішньому вигляді. Чеським лікарням бракує грошей на ремонт приміщень, але що стосується догляду, медикаментів та лікарів, то на думку Віта Разека, вони нічим не поступаються західним. За Німеччиною доктор Разек не тужить.
«Заробітна платня там не набагато вища, а видатки дуже високі. Я не кажу, що тут дуже висока платня, але тут є більше можливостей. Іноземець, якщо він не на високій позиції, залишається іноземцем, і в нього не багато шансів зробити кар’єру. Те, чого вимагають він східних європейців, не вимагають від громадян країн Європейського Союзу. Там є певна дискримінація», - говорить Віт Разек.
Хоча детальне вивчення проблеми міґрації з точними цирами, тенденціями і прогнозами, у Чехії ще попереду, співробітниця празького Інституту Соціальних Досліджень та питань праці Яна Вавречкова, говорить, що приклад доктора Разека є досить типовим. «Більшість міґрантів – це молоді люди, досить добре освічені. 60% з них мають середню і вищу освіту. Вони виїжджають за кордон тимчасово, на один-два роки заробити гроші, здобути новий досвід, вивчити мову. Потім вони повертаються до Чехії, і як правило, мають кращі шанси на ринку праці», - говорить чеська дослідниця.
Чехи, говорить пані Вавречкова, дуже високо цінують родинні зв’язки, друзів, знайоме середовище, тому, попрацювавши якийсь часом за кордоном, вони поспішають додому. Цьому допомагає і економічний поступ, який Чехія зробила протягом останнього десятиліття. Середня зарплатня у Чехії становить близько 450 американських доларів, робітники з вищою кваліфікацією, зрозуміло заробляють більше.
Західні дослідники трудової міґрації говорять, що за вищою платнею люди тягнуться до інших країн тоді, коли Валовий Внутрішній Продукт на душу населення становить менше 4 тисяч доларів. Тож чехи, у яких цей показник добробуту уже давно сягнув понад 5 тисяч, швидше відповідають тим тенденціям, які давно панують у багатому світі, коли молоді люди їдуть за кордон за досвідом і незабаром повертаються. Герой нашої розповіді, пан Разек, говорить, що не виключає, що поїде за кордон ще раз. Робота у різних країнах зараз не дуже відрізняється, а зміна місця – це нормальне життя.
Три роки тому молодий чеський кардіолог Віт Разек знайшов собі роботу в Німеччині у клініці в Гамбургу. Але цього року він вирішив повернутися. Кореспондента Радіо Свобода він провів своєю новою клінікою на окраїні Праги.
«Це наше відділення. Ви можете побачити тут багато дітей, багато ліжок, а щодо обладнання, то воно таке, як усюди в світі. І не станеться так, що ми б чогось не могли зробити, тому, що ми у східній Європі, у Празі. І це для нас є джерелом гордості», - говорить молодий чеський лікар.
Віт Разек говорить, що коли він їхав до Німеччини, він очікував, що тамтешні лікарні матимуть вищий професійний рівень, але він швидко усвідомив, що різниця в основному у зовнішньому вигляді. Чеським лікарням бракує грошей на ремонт приміщень, але що стосується догляду, медикаментів та лікарів, то на думку Віта Разека, вони нічим не поступаються західним. За Німеччиною доктор Разек не тужить.
«Заробітна платня там не набагато вища, а видатки дуже високі. Я не кажу, що тут дуже висока платня, але тут є більше можливостей. Іноземець, якщо він не на високій позиції, залишається іноземцем, і в нього не багато шансів зробити кар’єру. Те, чого вимагають він східних європейців, не вимагають від громадян країн Європейського Союзу. Там є певна дискримінація», - говорить Віт Разек.
Хоча детальне вивчення проблеми міґрації з точними цирами, тенденціями і прогнозами, у Чехії ще попереду, співробітниця празького Інституту Соціальних Досліджень та питань праці Яна Вавречкова, говорить, що приклад доктора Разека є досить типовим. «Більшість міґрантів – це молоді люди, досить добре освічені. 60% з них мають середню і вищу освіту. Вони виїжджають за кордон тимчасово, на один-два роки заробити гроші, здобути новий досвід, вивчити мову. Потім вони повертаються до Чехії, і як правило, мають кращі шанси на ринку праці», - говорить чеська дослідниця.
Чехи, говорить пані Вавречкова, дуже високо цінують родинні зв’язки, друзів, знайоме середовище, тому, попрацювавши якийсь часом за кордоном, вони поспішають додому. Цьому допомагає і економічний поступ, який Чехія зробила протягом останнього десятиліття. Середня зарплатня у Чехії становить близько 450 американських доларів, робітники з вищою кваліфікацією, зрозуміло заробляють більше.
Західні дослідники трудової міґрації говорять, що за вищою платнею люди тягнуться до інших країн тоді, коли Валовий Внутрішній Продукт на душу населення становить менше 4 тисяч доларів. Тож чехи, у яких цей показник добробуту уже давно сягнув понад 5 тисяч, швидше відповідають тим тенденціям, які давно панують у багатому світі, коли молоді люди їдуть за кордон за досвідом і незабаром повертаються. Герой нашої розповіді, пан Разек, говорить, що не виключає, що поїде за кордон ще раз. Робота у різних країнах зараз не дуже відрізняється, а зміна місця – це нормальне життя.
