Прага, 10 грудня 2002 – Ірак уже довгий час перебуває у центрі міжнародної кризи. Той, хто слідкує за новинами, може скласти собі досить добру уяву про те, що відбувається навколо Іраку. Але новин із самої країни надходить небагато. Я звернулася до директора Радіо Вільний Ірак Камрана Карадаґі із проханням пролити трохи світла на життя простих іракців зараз, коли загроза війни відчутна як ніколи. До вашої уваги фрагмент їхньої розмови.
КК: Як, ви, можливо, уявляєте, здогадатися, що відбувається всередині країн з тоталітарним режимом, не просто. Але у нас є кореспонденти у Північному Іраку, який з одного боку непідвладний Багдадському режиму, а з іншого, має добре сполучення з самим Іраком. Отже, те, що ми знаємо від наших кореспондентів та з інших джерел, говорить про те, що життя є дуже складним. Як раз сьогодні ми отримали повідомлення, що протягом останніх кількох днів ціни на продукти харчування, товари тривалого використання, і найбільш необхідні речі, практично подвоїлися.
МЩ: Сьогодні з’явилися повідомлення про те, що лідери трьох опозиційних партій Іраку зустрілися у сусідньому Ірані для того, щоб скоординувати свої позиції напередодні найбільшого зібрання опозиційних партій Іраку за останніх десять років, що має відбутися у Лондоні цього вікенду. Наскільки Вам здається, влада Саддама Хусейна залишається міцною?
КК: Щодо політичної ситуації, відомо, що режим Саддама Хусейна має повний контроль над подіями в країні. Я би сказав, що Саддам тримає ситуацію в залізному кулаку і немає жодних ознак того, що він би міг його трохи послабити. Я думаю, ваші слухачі можуть досить добре пригадати з Радянських часів, що люди за тоталітарного режиму поводяться інстинктивно. Кожен знає, що він має говорити, чи робити. І тому, коли ви бачите кадри CNN чи BBC зі середини Іраку, як люди скандують на підтримку режиму, і говорять іноземним кореспондентам, що вони захищатимуть Саддама, для нас немає жодних сумнівів, чому вони говорять саме так. Ми теж походимо з Іраку, і знаємо, яке покарання може чекати на людину за те, що виглядає зі зовні зовсім невинним.
Крім того, жоден закордонний журналіст не може пересуватися країною безконтрольно, його всюди супроводжують співробітники міністерства інформації, які слідкують за всім, що вони роблять, і за всіма, з ким вони розмовляють.
КК: Як, ви, можливо, уявляєте, здогадатися, що відбувається всередині країн з тоталітарним режимом, не просто. Але у нас є кореспонденти у Північному Іраку, який з одного боку непідвладний Багдадському режиму, а з іншого, має добре сполучення з самим Іраком. Отже, те, що ми знаємо від наших кореспондентів та з інших джерел, говорить про те, що життя є дуже складним. Як раз сьогодні ми отримали повідомлення, що протягом останніх кількох днів ціни на продукти харчування, товари тривалого використання, і найбільш необхідні речі, практично подвоїлися.
МЩ: Сьогодні з’явилися повідомлення про те, що лідери трьох опозиційних партій Іраку зустрілися у сусідньому Ірані для того, щоб скоординувати свої позиції напередодні найбільшого зібрання опозиційних партій Іраку за останніх десять років, що має відбутися у Лондоні цього вікенду. Наскільки Вам здається, влада Саддама Хусейна залишається міцною?
КК: Щодо політичної ситуації, відомо, що режим Саддама Хусейна має повний контроль над подіями в країні. Я би сказав, що Саддам тримає ситуацію в залізному кулаку і немає жодних ознак того, що він би міг його трохи послабити. Я думаю, ваші слухачі можуть досить добре пригадати з Радянських часів, що люди за тоталітарного режиму поводяться інстинктивно. Кожен знає, що він має говорити, чи робити. І тому, коли ви бачите кадри CNN чи BBC зі середини Іраку, як люди скандують на підтримку режиму, і говорять іноземним кореспондентам, що вони захищатимуть Саддама, для нас немає жодних сумнівів, чому вони говорять саме так. Ми теж походимо з Іраку, і знаємо, яке покарання може чекати на людину за те, що виглядає зі зовні зовсім невинним.
Крім того, жоден закордонний журналіст не може пересуватися країною безконтрольно, його всюди супроводжують співробітники міністерства інформації, які слідкують за всім, що вони роблять, і за всіма, з ким вони розмовляють.
