Доступність посилання

ТОП новини

Як Донбас не боровся б за свої шахти, вугільна галузь все одно рано чи пізно помре – "Transition"


Як Донбас не боровся б за свої шахти, вугільна галузь все одно рано чи пізно помре – "Transition"

Прага, 11 грудня 2002 – Приватні бізнесмени Донбасу виступають проти реформи вугільної галузі тому, що їм це невигідно, вважає аналітичний Інтернет часопис "Транзишин". Судячи з публікації західних оглядачів хвилює, чи буде Віктор Янукович підтримувати цих бізнесменів, чи вже таки знайде сміливість реформувати вугільну галузь, як того вимагають нові закони ринкової економіки?

Ніколи не зайве нагадати собі статистику: за часи незалежності Україна втратила 4 тисячі шахтарів. А остання серйозна аварія у липні минулого літа налякала навіть президента Кучму, який тоді сказав: "Ані Україні, ані мені особисто не потрібне вугілля такої ціною." Але через пів року він призначає прем’єром Віктора Януковича – людину, чий досвід й персональні зв’язки, пише часопис "Транзишин", ставлять під сумнів бажання уряду реформувати вугільну галузь, і таким чином зменшити смертельні втрати за видобуток вугілля.

Якщо зараз шахтарі лякають президента своєю смертність, то 9 років тому у липні 1993, нагадує часопис, гірники змусили того ж Леоніда Кучму піти у відставку з посади прем’єра, а президента Кравчука скликати позачергові вибори.

Але, повернімося до реформи. У чому ж її суть? Експерти твердять, що українське вугілля – нерентабельне, його поклади занадто глибокі, на глибині майже 700 метрів, а прошарки завузькі. Звісно, і видобуток виходить коштовним, і споживачам вигідніше імпортувати його, ніж купувати від Донбасу. Але, український уряд вирішує, що галузь треба рятувати і давати їй гроші з бюджету, тобто з кишень платників податків.

Щоби допомогти Україні цивілізовано вирішити вугільне питання, Світовий Банк у 1996 році запропонував свої гроші. Банк, нагадує часопис "Транзишин", рекомендував закрити збиткові шахти, фінансово допомогти перспективним копальням, і нарешті провести приватизацію вугільних підприємств, причому гроші Банку мали також допомогти шахтарям перекваліфікуватися на інший фах.

Український уряд вирішив, що соціальні наслідки вугільної реформи будуть для суспільства небезпечні. Кабмін порахував, що необхідне закриття половини шахт виведе на вулиці сотні тисяч традиційно активних на протести гірників. Оглядач часопису погоджується, що наслідки і справді не варто недооцінювати, бо у галузі працює понад пів мільйона населення.

Що ж до приватизації, то віце-прем’єр з питань ПЕКу Віталій Гайдук влітку визнав, що лише 2 зі 180 українських шахт мають власного господаря. Більшість навіть не мають своїх акцій, працюючи за старим радянським стилем.

У чому ж проблема, чому уряд так неохоче береться до реформування вугільної галузі? Часопис "Транзишин" пояснює: впливові бізнесмени не зацікавлені у швидкій та прозорій реформі галузі. Ці бізнесмени – з Донецька. Свій капітал вони заробили, як не дивно на металі, але ціною дешевого вугілля. Фактично за рахунок держави, яка субсидує шахти, вугілля для лиття сталі коштує копійки у порівнянні з експортною ціною металу. Один з представників такого Донецького бізнесу - сам віце-прем`єр Віталій Гайдук. Часопис пише, що він – засновник однієї з найбагатших і найвідоміших компаній, що діє за описаною схемою – Індустріальний Союз Донбасу. Згадує він і інших: колишнього міністра фінансів Ігоря Юшка, першого віце-прем`єра Миколу Азарова, директора "Енергоатома" – Сергія тулуба, та помічника президента Кучми – Сергія Льовочкіна.

І на завершення оглядач підкреслює, що шахтарі, звісно, раділи призначенню Віктора Януковича, але їм слід розуміти, що бізнесмени Донецька, які виступають проти реформи галузі, роблять це виключно з власних інтересів. Тому є побоювання, що через бездіяльність Донецької групи рано, чи пізно шахти заваляться самі разом з цілою галуззю.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG