Прага, 12 грудня 2002 - Цими днями французький часопис «Ліберасьон» порушує тему: вивозу жінок-мусульманок із Киргизстану закордон і продажу їх у сексуальне рабство. За даними газети, жертвами такого рабства вже стали близько 4 тисяч киргизок.
Власне, ця проблема характерна для усього колишнього пострадянського простору в тому числі і для України. Французька газета детально описує конкретні підступні механізми, якими виманюють молодих киргизьких жінок за кордон. І ці механізми подібні до тих, що їх використовують і в Україні.
За даними впливової французької газети «Ліберасьон», яка провела власне журналістське розслідування – близько 4 тисяч жінок-мусульманок із Киргизстану продано до арабських країн, Туреччини, Південної Кореї та Китаю, де їх змушують займатися проституцією. А киргизьке місто Ош стало перевалочним пунктом работоргівлі, звідки жінок, яких привозять також із Таджикистану і Казахстану, відправляють до країн так званого далекого зарубіжжя.
Газета наводить конкретний випадок 24-річної киргизької дівчини, називаючи її вигаданим іменем – Монікою. Розпочалося все з того, що Моніка зацікавилася привабливою пропозицією – працювати служницею в будинку багатого мешканця Об’єднаних Арабських Еміратів. Після приїзду до цієї країни, у Моніки відразу відібрали паспорт, замкнули на кілька днів, давали снодійне, після чого її змусили займатися проституцією.
А через два роки сутенери вирішили повернути Моніку додому, оплатили їй дорогу і дали, як пише французька газета «Ліберасьон», «лише кілька доларів на кишенькові витрати». А нині Моніка, мусульманка за віросповіданням, перебуває на, так би мовити, правах вигнанця у своїй власній країні після дворічного сексуального рабства в Об’єднаних Арабських Еміратах. І випадок цієї киргизької дівчини непоодинокий.
«Феномен зростання числа «мусульманських повій» свідчить про падіння моралі в республіках Центральної Азії», - пише «Ліберасьон». Кожного дня у столичних газетах в Бішкеку можна прочитати, адресовані одиноким жінкам, оголошення приблизно такого змісту: «громадяни Південної Кореї хотіли б одружитися з дівчатами з Таджикистану чи Киргизстану», «китайці із Шанхаю шукають жінку для роботи домогосподаркою», «багаті араби з Персидської затоки шукають няню для догляду за дітьми», - переповідає зміст оголошень французька газета.
Автор статті посилається на слова представника МВС Киргизстану, який визнав існування нелегальної мережі торгівлі жінками. «Це добре організована структура, до неї входять члени таджицької, казахської і киргизької мафій... Торговці жінками вдаються до підкупу чиновників і вони мають гроші на виготовлення фальшивих паспортів. Ми розгублені», - зізнався у розмові з кореспондентом французької газети «Ліберасьон» представник МВС Киргизстану.
Вивіз жінок для продажу їх у сексуальне рабство - не лише проблема згаданих Киргизстану, Таджикистану та Казахстану. Це болюча тема і для України. За приблизними даними, що їх оприлюднив нещодавно народний депутат України Олександр Бандурка, за останні три роки з України вивезено близько 100 тисяч українських жінок і дівчат, які потрапили у так зване сексуальне рабство.
Власне, ця проблема характерна для усього колишнього пострадянського простору в тому числі і для України. Французька газета детально описує конкретні підступні механізми, якими виманюють молодих киргизьких жінок за кордон. І ці механізми подібні до тих, що їх використовують і в Україні.
За даними впливової французької газети «Ліберасьон», яка провела власне журналістське розслідування – близько 4 тисяч жінок-мусульманок із Киргизстану продано до арабських країн, Туреччини, Південної Кореї та Китаю, де їх змушують займатися проституцією. А киргизьке місто Ош стало перевалочним пунктом работоргівлі, звідки жінок, яких привозять також із Таджикистану і Казахстану, відправляють до країн так званого далекого зарубіжжя.
Газета наводить конкретний випадок 24-річної киргизької дівчини, називаючи її вигаданим іменем – Монікою. Розпочалося все з того, що Моніка зацікавилася привабливою пропозицією – працювати служницею в будинку багатого мешканця Об’єднаних Арабських Еміратів. Після приїзду до цієї країни, у Моніки відразу відібрали паспорт, замкнули на кілька днів, давали снодійне, після чого її змусили займатися проституцією.
А через два роки сутенери вирішили повернути Моніку додому, оплатили їй дорогу і дали, як пише французька газета «Ліберасьон», «лише кілька доларів на кишенькові витрати». А нині Моніка, мусульманка за віросповіданням, перебуває на, так би мовити, правах вигнанця у своїй власній країні після дворічного сексуального рабства в Об’єднаних Арабських Еміратах. І випадок цієї киргизької дівчини непоодинокий.
«Феномен зростання числа «мусульманських повій» свідчить про падіння моралі в республіках Центральної Азії», - пише «Ліберасьон». Кожного дня у столичних газетах в Бішкеку можна прочитати, адресовані одиноким жінкам, оголошення приблизно такого змісту: «громадяни Південної Кореї хотіли б одружитися з дівчатами з Таджикистану чи Киргизстану», «китайці із Шанхаю шукають жінку для роботи домогосподаркою», «багаті араби з Персидської затоки шукають няню для догляду за дітьми», - переповідає зміст оголошень французька газета.
Автор статті посилається на слова представника МВС Киргизстану, який визнав існування нелегальної мережі торгівлі жінками. «Це добре організована структура, до неї входять члени таджицької, казахської і киргизької мафій... Торговці жінками вдаються до підкупу чиновників і вони мають гроші на виготовлення фальшивих паспортів. Ми розгублені», - зізнався у розмові з кореспондентом французької газети «Ліберасьон» представник МВС Киргизстану.
Вивіз жінок для продажу їх у сексуальне рабство - не лише проблема згаданих Киргизстану, Таджикистану та Казахстану. Це болюча тема і для України. За приблизними даними, що їх оприлюднив нещодавно народний депутат України Олександр Бандурка, за останні три роки з України вивезено близько 100 тисяч українських жінок і дівчат, які потрапили у так зване сексуальне рабство.
