Івано-Франківськ, 13 грудня 2002 - Однак на Івано-Франківщині зафіксовано випадки, коли навіть школярі дотепер не повернулись у шкільні класи із сезонних робіт.
Постійна комісія з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту та туризму Надвірнянської районної ради, що на Івано-Франківщині, змушена була констатувати, що 37 учнів ще з першого вересня не були жодного дня на шкільних заняттях. Депутати-члени комісії констатували, що значна частина підлітків не повернулась додому із заробітків. Комісія поставила завдання директорам шкіл спільно із сільськими та селищними головами повернути цих дітей до навчання. Зрештою, це лише один зафіксований випадок в окремому районі області. Якщо ж зважати на те, що відповідна статистика дитячого заробітчанства на Івано-Франківщині не ведеться, то, бодай уявно підрахувавши кількість неповнолітніх, які вже заробляють собі на життя, отримаємо достатньо сумну картину. Така ситуація для Прикарпаття не дивна і аж ніяк не виняткова. Адже десятки тисяч мешканців області упродовж багатьох років заробляють на прожиття власним родинам практично в усіх країнах Європи. Діти заробітчан здебільшого покинуті самі на себе. В кращому випадку ними опікуються найближчі родичі. Дитяча та підліткова злочинність уже давно є предметом особливої уваги правоохоронців Івано-Франківщини. Вона зростає, і це також закономірний наслідок тотального заробітчанства, на яке приречені батьки цих дітей. Дотепер про те, що навіть діти залучені до заробляння грошей і в результаті не відвідують шкільні заняття, не повідомлялося на офіційному рівні. Але зараз ця проблема також набуває гостроти та актуальності. Дітей якимось чином необхідно повернути за шкільні парти. Але як це зробити, поки що ніхто не знає.
Постійна комісія з питань молодіжної політики, фізичної культури, спорту та туризму Надвірнянської районної ради, що на Івано-Франківщині, змушена була констатувати, що 37 учнів ще з першого вересня не були жодного дня на шкільних заняттях. Депутати-члени комісії констатували, що значна частина підлітків не повернулась додому із заробітків. Комісія поставила завдання директорам шкіл спільно із сільськими та селищними головами повернути цих дітей до навчання. Зрештою, це лише один зафіксований випадок в окремому районі області. Якщо ж зважати на те, що відповідна статистика дитячого заробітчанства на Івано-Франківщині не ведеться, то, бодай уявно підрахувавши кількість неповнолітніх, які вже заробляють собі на життя, отримаємо достатньо сумну картину. Така ситуація для Прикарпаття не дивна і аж ніяк не виняткова. Адже десятки тисяч мешканців області упродовж багатьох років заробляють на прожиття власним родинам практично в усіх країнах Європи. Діти заробітчан здебільшого покинуті самі на себе. В кращому випадку ними опікуються найближчі родичі. Дитяча та підліткова злочинність уже давно є предметом особливої уваги правоохоронців Івано-Франківщини. Вона зростає, і це також закономірний наслідок тотального заробітчанства, на яке приречені батьки цих дітей. Дотепер про те, що навіть діти залучені до заробляння грошей і в результаті не відвідують шкільні заняття, не повідомлялося на офіційному рівні. Але зараз ця проблема також набуває гостроти та актуальності. Дітей якимось чином необхідно повернути за шкільні парти. Але як це зробити, поки що ніхто не знає.
