Белград, 23 грудня 2002 – Сербський бойкотистський синдром захопив і Чорногорію: на виборчі дільниці 22 грудня вийшло лише 46 відсотків виборців. Згідно з законом, щоби вибори було визнано дійсними, необхідна участь більше від половини електорату. Такий результат можна було передбачити, оскільки просербська опозиція не висунула свого кандидата й закликала на бойкот голосування.
Згідно з опитуваннями, опозицію підтримує приблизно одна третина виборців. Якщо до них додати й принаймні 20 відсотків тих громадян, які ніколи не беруть участь у виборах, це вже більше від половини. Посилаючись на такі дані, представники правлячої коаліції кажуть, що не йдеться про перемогу опозиції. З-поміж одинадцяти кандидатів найбільше голосів здобув Филип Вуянович, який за збігом обставин наразі одночасно є спікером Парламенту та виконуючим обов’язків президента і прем’єр міністра Чорногорії. За нього проголосували 83 відсотки тих, хто взяв участь у виборах. Він здобув приблизно стільки голосів, як і правляча коаліція на парламентських виборах, що відбулися у жовтні. Отож, популярність незалежницького блоку, до якого належать Демократична партія соціалістів і соціал-демократи, поки що не падає. Через це Вуянович самовпевнено заявляє, що він переможе на повторних виборах, які ймовірно буде призначено на 12 січня.
Важко говорити про те чи є реальні підстави для такого оптимізму, оскільки в другому турі – принаймні в балканських країнах – завжди голосує менше виборців, аніж в першому. Окремі оглядачі кажуть, що чорногорці оберуть президента лише у разі якщо буде внесено зміни до виборчого закону, а саме – якщо буде знижено нинішній ценз.
Незважаючи на заяви Вуяновича та інших лідерів правлячої коаліції, неуспіх не можна назвати успіхом. Кандидат коаліції, яка виступає за незалежність Чорногорії, не здобув перемогу. Поки її не здобуде, не варто згадувати референдум про незалежність.
Згідно з опитуваннями, опозицію підтримує приблизно одна третина виборців. Якщо до них додати й принаймні 20 відсотків тих громадян, які ніколи не беруть участь у виборах, це вже більше від половини. Посилаючись на такі дані, представники правлячої коаліції кажуть, що не йдеться про перемогу опозиції. З-поміж одинадцяти кандидатів найбільше голосів здобув Филип Вуянович, який за збігом обставин наразі одночасно є спікером Парламенту та виконуючим обов’язків президента і прем’єр міністра Чорногорії. За нього проголосували 83 відсотки тих, хто взяв участь у виборах. Він здобув приблизно стільки голосів, як і правляча коаліція на парламентських виборах, що відбулися у жовтні. Отож, популярність незалежницького блоку, до якого належать Демократична партія соціалістів і соціал-демократи, поки що не падає. Через це Вуянович самовпевнено заявляє, що він переможе на повторних виборах, які ймовірно буде призначено на 12 січня.
Важко говорити про те чи є реальні підстави для такого оптимізму, оскільки в другому турі – принаймні в балканських країнах – завжди голосує менше виборців, аніж в першому. Окремі оглядачі кажуть, що чорногорці оберуть президента лише у разі якщо буде внесено зміни до виборчого закону, а саме – якщо буде знижено нинішній ценз.
Незважаючи на заяви Вуяновича та інших лідерів правлячої коаліції, неуспіх не можна назвати успіхом. Кандидат коаліції, яка виступає за незалежність Чорногорії, не здобув перемогу. Поки її не здобуде, не варто згадувати референдум про незалежність.
